labrob_3
.doc
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ
Навчально-науковий інститут лісового і садово-паркового господарства
Кафедра лісівництва
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №3
з дисципліни ,,Недеревні ресурси лісу”
на тему: ,,Біоекологічна характеристика та практичне використання дикорослих плодово-ягідних рослин”
Виконала ст. 3курсу 1 групи
Котенко О.В.
Перевірив: ст.викл. Левченко В.В.
Київ–2018
Мета: вивчити біоекологічні властивості та засвоїти практичне використання лісових плодово-ягідних рослин.
Завдання
-
Для запропонованого переліку рослин (дод. 9) необхідно написати їх біоекологічні характеристики та практичне використання. Виконання завдання необхідно представити у табличній формі.
Виконання завдання 1
Додаток 9
Індивідуальне завдання для лабораторної роботи 3
№ пп |
Перелік рослин, які ростуть у лісі |
11 |
Калина звичайна, чорниця, ожина сиза, лохина, малина |
Біоекологічні характеристики та практичне використання чорниці, ожини сизої, малини, кизилу звичайного наведені у табл. 1.
Висновок: під час виконання лабораторної роботи я вивчив біоекологічні властивості та засвоїв практичне використання лісових плодово-ягідних рослин.
Таблиця 1
Біоекологічні властивості та практичне використання дикорослих плодово-ягідних рослин
Назва виду |
Короткий ботанічний опис |
Вибагливість |
Період цвітіння |
Період збору ягід або плодів |
Місце-зростання |
Регіон зростання |
Практичне використання |
||||
до світла |
до багатства грунту |
до грунтової вологи |
вживання |
лікувальні властивості |
|||||||
Калина звичайна |
високий гіллястий кущ заввишки 2—4 м, Листки до 10 см завдовжки, супротивні, майже голі. Плоди — ягодоподібні червоні овальні кістянки (6,5-14 мм завдовжки і 4,5-12 мм завширшки), містять забарвлену червоним соком плоску тверду кісточку. |
Тіньовитривала |
Оліго-мезотроф |
Гігрофіт |
Травень – червень |
Вересень |
росте в підліску мішаних і листяних лісів, по берегах рік і водойм |
поширена майже по всій Україні. |
В їжу плоди калини вживають після проморожування, коли вони втрачають гіркий смак. Плоди їстівні, хоча у великих кількостях шкідливі для дітей. Злегка токсичні властивості ягід, найвиразніше зникають після перших приморозків, або при високій температурі[12]. У народі з плодів калини готують начинку для пирогів, киселі, пастилу, приправи до м'ясних страв. |
Застосовує-ться кора калини (лат. Cortex Viburni) як кровоспинний засіб при внутрішніх кровотечах, особливо маткових, як заспокійливий — при істерії, а також знижує кров'яний тиск. Плоди використовують як сечогінний і вітамінний засіб, при шлункових і простудних хворобах.
|
|
Чорниця |
Кущик висотою до 45 см. Листки яйцеподібні, гладенькі, світло-зелені, на зиму опадають. Стиглі плоди – чорні ягоди з сизуватим нальотом |
Тіньо-витривала |
Оліго-мезотроф |
Мезо-гігрофіт |
Травень – червень |
Червень – серпень |
Хвойні та мішані ліси (А3-4, В2-3, С3-4) |
Полісся, північний Лісостеп, Карпати |
Ягоди вживають свіжими або з них готують соки, сиропи, джем, мармелад, безалкогольні напої |
Застосовують при шлунково-кишкових захворюваннях, для поліпшення зору, лікування подагри, ревматизму та ін. |
|
Лохина |
кущ розміром від 10 см до 4 м заввишки. Ягоди чорно-сизі, вдвічі більші за чорниці та ніжніші на смак. |
Світлолюбна |
Торф, кислі грунти |
Гігрофіт |
Травень-червень |
Серпень |
На болотистих місцях, болотних галявинах |
Закарпаття |
використовують для приготування желе, джемів, пирогів, мафі-нів, снеків та злакових батончиків. До складу джему з лохини входять ягоди лохини, цукор, вода та пектин. З лохини також роблять вино. |
містять багато антиоксидантів, що запобігають розвитку онкологічних, серцево-судинних, очних, шкірних захворюва-нь. |
|
Ожина сиза
|
кущ 0,5 – 1,5м. Листки трійчасті, з обох боків розсіяноволосисті, з широколанцетними прилистками, листочки по краю неправильно надрізано-зубчасті. Плід — складна кістянка (до і см у діаметрі), тьмяно-чорна, соковита, вкрита сизим нальотом |
Тіньо-витривалий |
відмінно росте на кам’янистих або піщаних ґрунтах |
Гігрофіт |
Травень - серпень |
плоди достигають через 4—6 тижнів після цвітіння |
в підліску мішаних і листяних лісів по берегах озер, річок, на вирубках, по балках. |
Поліссі і в північно-західних районах Лісостепу. |
Плоди вживають у їжу свіжими і сушеними, використовують також для приготування варення, сиропів, вина, безалкогольних напоїв, екстрактів, желе, мармеладів |
ціняться як кровоочисний, протиглисний засіб та засіб, що поліпшує перистальтику кишок. Плодами лікують катари кишок, болі в шлунку, криваві проноси. |
|
Малина |
Чагарник 1—2 м заввишки. Листки: почергові, трійчасті або непарноперисті з трьома-п'ятьма або сімома листочками. Листочки темно-зелені, зісподу білоповстисті, нерівно пилчасті. Середній листочок на довгому черешку, бічні сидячі. Плід — збірна, червона або жовта соковита кістянка овальної форми (8-16 мм завдовжки, 7—10 мм завширшки).
|
Тіньовитривала |
Оліготроф |
Мезофіт |
Травень-червень |
Липень |
в підліску мішаних і рідколистяних лісів, на галявинах, вирубках, часто утворює суцільні зарості. |
Поліссі, в північній частині Лісостепу, в Карпатах. |
Плоди малини вживають свіжими або використовують для приготування варення, желе, мармеладу, пастили, соків. Малинові вина, настойки, лікери відзначаються високими смаковими властивостями і винятковою ароматичністю. Лісову малину сушать або консервують, подрібнюючи з цукром. |
ягоди і гілки при застуді, грипі, знесиленні після тривалої хвороби, як жарознижувальний засіб; листки — від кашлю, хвороб горла, пропасниці; квітки і листки — від геморою і жіночих хвороб, зовнішньо — для виведення фурункулів на обличчі і проти росистих запалень. Плоди малини використовують також для збудження апетиту і як антицинготний засіб. |