НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

Навчально-науковий інститут лісового і садово-паркового господарства

Кафедра лісової меліорації

і оптимізації лісоаграрних ландшафтів

ПРАКТИЧНА РОБОТА №1

з дисципліни “Основи гідротехнічної меліорації лісових земель”

на тему: «Розміщення осушувальної системи відкритих каналів на плані»

Виконала ст. 3 курсу 1 групи

Котенко О.В.

Перевірив: Дударець С.М.

Київ–2018

Об’єкт осушення:

Случ (верхів’я) - являє собою частково судноплавну українську річку, яка є правою притокою Горині. Гирло річки розташоване в Хмельницькій області на Волинському плато, яке знаходиться в околицях Подільської височини. Крім Хмельницької, річка протікає по Рівненській і Житомирській областях України, по Поліської низовини, а в цілому її довжина становить близько 450 кілометрів.

Случ впадає в Горинь з правого боку в ста кілометрах від її гирла, яке знаходиться в Рівненській області (село Велюнь). Долина річки становить 0,2-0,8 кілометрів в верхів’ях, приблизно п’ять кілометрів в низов’ях, ширина русла Случі – від 5 до 50 метрів. Ухил річки становить близько 0,4 метрів на кілометр. Судноплавність річки знаходиться в межах майже трьохсот кілометрів від гирла.

Використання річки з метою господарювання відбувається, в основному, для завдань водопостачання, а також для забезпечення потреб гідроелектростанцій, які знаходяться в верхів’ях Случі. Живлення річки відбувається переважно шляхом танення снігів і попадання дощових вод. Случ замерзає в грудні, а в березні відбувається її поступове відтавання. Остаточне повінь настає в квітні.

Тип лісу:

Сосняки довгомошниково-сфагнові - Ліси цієї групи поширені дуже широко, особливо в районах надмірного зволоження. Вони займають зазвичай плоскі низини на вододілах і річкових терасах, а іноді і безстічні рівнини з бідними ґрунтами, де створюються умови перезволоження грунту м'якими, головним чином атмосферними водами. Рідше зустрічаються вони в районах поширення карбонатної морени з більш багатими грунтами, проте все ж в умовах застійного зволоження. У таких випадках спочатку заболочування йде за євтрофним типом, але в міру накопичення торфу, ізолюючого кореневі системи від мінерального грунту, змінюється оліготрофним-сфагновим. Сфагновий сосняк Торф'янисті і торф'яні ґрунти в сосняках сфагнових відрізняються високою вологістю, значною кислотністю, великою кількістю закисных сполук, ненасиченістю підставами, малим вмістом зольних речовин і незначною біологічною активністю. В силу вкрай несприятливих властивостей грунту деревостій характеризується рідкостійністю, низькорослістю і малим запасом деревини на одиниці площі.

Тип болота:

Перехідні болота займають за характером живлення та рослинності проміжне положення.     Болотам належить важлива роль у природі. Вони зволожують повітря навколишніх територій, є місцями проживання багатьох видів рослин, тварин. У болотах утворюється корисна копалина – торф, який має широке застосування. Шляхом хімічної переробки з торфу виробляють добриво, барвники та ліки. Використовується торф і як паливо. Тривалий час люди намагалися осушувати болота і перетворювати їх на родючі поля. Проте, це нерідко призводить до негативних наслідків: знижується рівень грунтових вод, виникають пилові бурі, зникають болотні рослини і тварини, перестає утворюватися торф.     На земній кулі болота займають близько 350 млн. га; найбільша їх кількість в Азії, Європі та Північній Америці. В межах України найбільше боліт на Поліссі (особливо у Волинській, Рівненській та Чернігівській областях), у долинах степових річок, а також у Карпатах.

Ступінь розкладу торфу: Слаборозкладений.

Підстильний ґрунт:

Торф - органічна порода, що утворюється в результаті біохімічного процесу розкладання (відмирання і неповного розпаду) болотних рослин при підвищеній вологості і нестачі кисню. Біохімічні процеси, що призводять до утворення торфу, відбуваються в основному у верхньому (переважно до 0.5 м), так званому торфогенном шарі.

Рослинний покрив: Куртини сосни.