20.Керівництво та лідерство (30)

- Поняття вплив, влада і лідерство(5)

- Форми влади і впливу(10).

- Теорії лідерства. Типологія лідерів(15)

У кожній організації існує вертикальний поділ праці за рівнями менеджменту, визначаючи вищий, середній та нижчий його рівні. В процесі вертикального розподілу управлінської праці одні члени організації отримують повноваження щодо встановлення і координації діяльності других працівників.

Для розуміння сутності лідерства важливо визначити такі категорії: повноваження; вплив; влада.

Повноваження являють собою формально санкціоноване право здійснювати взаємодії, тобто впливати на поведінку підлеглих робітників.

Лідерство — це різновид влади, специфікою якої є спрямованість зверху вниз, а також те, що її носієм виступає не більшість, а одна людина або група осіб.

Вплив – це така поведінка однієї особи, яка вносить зміни в поведінку другої особи. З точки зору керування важливим є не вплив взагалі, а такі дії керівника на підлеглого, які забезпечують досягнення цілей організації.

Влада – це можливість впливати на поведінку інших людей

Основні форми влади Влада, яка базується на примушенні – виконавець вірить, що той, хто має вплив, має можливість покарати так, що завадить задоволенню життєвих потреб виконавця Влада, яка базується на винагороді – виконавець вірить, що той, хто має вплив, має можливість задовольнити його життєві потреби Експертна влада – виконавець вірить, що той, хто має вплив, володіє спеціальними знаннями, які дозволяють задовольнити потреби виконавця Еталонна влада (влада прикладу) – характеристики або властивості того, хто має вплив, настільки привабливі для виконавця, що він хоче бути схожим на того, хто впливає Традиційна влада – виконавець вірить, що той, хто має вплив, має право віддавати накази і його обов’язок – виконувати їх

Один з дієвих способів впливу – це переконання, тобто ефективна передача своєї точки зору Переконання засновано на владі експерту та владі прикладу, але відрізняється від них тим, що виконавець повністю розуміє, що він робить і для чого. Другий тип впливу – через участь. Керівник у цьому випадку не приймає зусиль, щоб нав’язати виконавцю свою волю або думку. Він лише направляє зусилля підлеглого і сприяє вільному обміну інформацією.

В умовах сучасних організацій існує велика кількість заходів, за допомогою яких можливо впливати на діяльність інших людей. В дослідженнях, присвячених відповіді на запитання – які заходи впливу є найбільш ефективними для направлення зусиль людей на досягнення цілей організації, можливо виділити три підходи:

1. Підхід з точки зору певних рис характеру керівника.

2. Поведінковий підхід. (стилі керівництва)

3. Ситуаційний підхід.( Ситуаційна модель керівництва Ф.Фідлера, життєвого циклу П. Херсі і К. Бланшара., Модель «шлях-мета» Т. Мітчела та Р. Хауса, Модель прийняття рішення лідером по Врумму і Йєттону.

Існують різноманітні типи лідерства. По-перше, залежно від відносин керівника з підлеглими, лідери поділяються наавторитарних і демократів. Авторитарне лідерство допускає одноособовий спрямовуючий вплив, заснований на загрозі санкцій, застосуванні сили тощо. Демократичне лідерство виражається у врахуванні керівником інтересів і думок усіх членів соціальної спільності, групи або організації та їх участі в управлінні. Згідно з вченням Макса Вебера про засоби легітимації влади, виділяються і типи лідерства: традиційні (вожді, монархи тощо), їх авторитет тримається на звичаї, традиції, раціонально легальні (рутинні) - лідери, яких обрані демократично, іхаризматичні лідери, наділені, на думку мас, особливою благодаттю, видатними якостями, спроможністю до керівництва (харизматичні лідери франклін Рузвельт, Джавахарлал Неру, Володимир Ілліч Ленін, Йосиф Сталін, Кім Ір Сен, Фідель Кастро та ін.).

В сучасній політології нерідко лідерство поділяється на чотири типи: прапороносці або великі люди, служителі, торговці і пожежники. Лідера - велику людину відрізняє власне бачення дійсності, привабливий ідеал, мрія, здатна захопити маси (Володимир Ленін, Лев Троцький, Мартін Лютер Кінг, Хомейні та ін.). Лідер-служитель завжди прагне виступати у ролі виразника інтересів своїх прихильників і виборців, орієнтується на їх думку і діє від їх імені (Нурсултан Назарбаєв, Леонід Кравчук, Олександр Мороз, Джордж Буш, Міттеран та ін.).