17. Просвітницькі ідеї у творчості Котляревського

На думку просвітителів, театр – найбільш доступний і дійовий засіб для пропаганди ідей, для боротьби проти феодальної тиранії і станової нерівності, ефективне знаряддя виховання моральності.

Естетика Просвітництва висунула і обгрунтувала теорію міщанської драми, яка утверджувала принцип зближення мистецтва й літератури з життям.

У Котляревського:

представники простого народу – герої, гідні поваги й наслідування, на відміну від класицистичної комедії;

показує типові характери в конкретних національних обставинах свого часу;

замість класицистичного конфлікту “людина і суспільство” – життєвий конфлікт між членами суспільства.

Ознаки просвітницького реалізму у “Наталці Полтавці”:

початки соціального аналізу, неприкрашене зображення суспільних звичаїв, схоплення автором причинно-наслідкових зв”язків між особою і середовищем, зображення (хоч і непослідовне) індивіда як соціального типа (возний, виборний, Терпелиха);

родова, а не інливідуалізуюча типізація;

подвійна мотивація людських вчинків – людською природою і суспільним становищем, середовищем;

подвійний сюжет: “реальний” і “логічний”;

природа конфлікту; ознаки внутрішнього конфлікту між природною сутністю героя і його суспільним становищем (у возного) або ж його соціально обумовленою психологією (у Терпелихи); т.зв. конфлікт людської природи і становища (або ж суспільно сформованої психології);

жанрова структура (ознаки “міщанської” чи народної драми).

Для “Наталки Полтавки” як просвітницької п”єси закономірним є вираження у ній ідеалу “згоди в сімействі”, адже з погляду просвітителів сім”я – це зразкова спільність людей. Водночас у Котляревського йдеться про згоду в ширшому розумінні – згоду в національній громаді, соціальний мир (“Де згода в сімействі, де мир і тишина…”). Підносячись до ідеалу національної згоди, автор мислить собі можливість забезпечення її на грунті визнання позастанової цінності особистості, моральних вартостей народу, шанування патріархально-сімейних традицій, на засадах гуманізму, людяного ставлення до бідних з одночасним збереженням суспільно-станової ієрархії.

Ідеї Просвітництва у поемі «Енеїда»

Твір перехідної доби Þ повністю не вкладається у річище просвітницького реалізму.

Наявні його елементи:

гуманізм:

повчальність

Заперечення попереднього класицизму.

Кликав спуститися “на землю”, “до людей”, натякав, що він стоїть осторонь сентиментальних “сліз і охання”.

Реалізм: звернення до історії українського народу, розмовної мови, фольклору, етнографії, розкриття рис демократичного світогляду народу.

Основний соціальний конфлікт – з просвітницьких позицій: не далі морального осуду соціального зла, закликає до морально-етичного перевиховання суспільства:

рівність у гріху (картини пекла):

праведні пани

18. Традиції давньої укр літ-ри і поема і.Котляревського

«Енеїда» І. Котляр вийшла друком 1798 року. Але цій події передувала майже тридцятирічна, нехай і з перервами, робота над текстом. І письменник дійсно зміг досягти худ досконалості тексту. Напевне, через наполегливу працю І. Котляревського і його природний літ-ний хист, які у поєднанні зазвичай і творять дива, укр літ-ра зараз може похвалитися цим прекрасним шедевром гумору і дотепності, краси і глибокого змісту.«Енеїда» — перший твір нової укр літ-ри.Цей твір принципово відрізняється від усього, що було ств укр письмен до того часу. Тому НУЛ поч свій відлік саме з цього твору.Пишучи поему, І. Котляревський спирався на попередню традицію. У творі відчутні впливи філософії Сковороди, бурлескної літ-ри, інтермедій, вертепної та шкільної драми, поетичної традиції (зокрема, творів Некрашевича), а найбільше — впливи самого життя, народ звичаїв та традицій, народ хар-ру. Справа в тому, що у своєму творі Котляр змалював життя народу, тоді як попередня літ-ра часто була далека від народ життя.Великий внесок І. Котляр полягає також і в залученні народ мови до літ-ри. Народ мова і раніше зустрічалася у творах, але здебільшого це були твори «низьких жанрів» і вживалася вона з певною настановою, переважно для того, щоб підкреслити чиюсь неосвіченість тощо. І лише прочитавши поему видатного укр поета, ми одразу розуміємо, наскільки ця мова була багатою! Існують навіть словники укр мови, складені на основі творів І. Котляревського. Ціла мовна с-ма, величезна кількість різноманітних синтаксичних конструкцій, художні засоби комічного, синонімічні ряди — усе це було в нашій мові ще стільки років тому! Про багатство мови «Енеїди» ств окремі наук праці, але й звичайний читач захоплено спостеріг, як міниться різними відтінками барвиста мова «Енеїди»! Підрахували, що тільки на позначення поняття «ходити» Іван Котляр вживає не менш як сорок синонімів!Ніхто до Котляр не зображ так яскраво народ звичаї. Сцени весілля, святкувань, народ гулянь прописано з такою точністю, стільки назв  ігор, страв, одягу ми зустріч в поемі, що недаремно «Енеїду» назив енциклопедією тогочасного народ життя!