92.Проблематика п’єси м.Костомарова “Сава Чалий”.

Літературні твори Костомарова відображають подїї часів Київської держави, Хмельниччини та Гетьманщини. Серед таких творів трагедія «Сава Чалий».Автор порушує цілий ряд проблем моральноетичного плану. Перша з них — проблема відступництва і зради, яку митець вирішує, дотримуючись віковічних принципів народної моралі, а також спираючись на народнопоетичну творчість.

Друга проблема — компромісне розв'язання протиріччя між інтересами уярмлених українців і поляків-гнобителів. В інтерпретації Костомарова протистояння примириме й не позбавлене будь-яких перспектив, але малоймовірне. Саме в цьому полягає основна відмінність у трактуванні історичних подій Карпенком-Карим(«Сава Чалий» і М. Костомаровим.

Третя проблема — утвердження праведності гайдамацької боротьби як національно-визвольного руху за відновлення суверенності України.

93. Драма м.Костомарова “Кремуций Корд”: проблематика, автобіографічний підтекст.

У Петропавлівський фортеці М. Костомаров написав драму «Крємуций Корд» (1849), в основу якої поклав події часів Римської імперії з алюзіями в російську дійсність. Вустами мужнього, чесного історика Кремуція автор засуджував тиранію, беззаконня, урядовий терор, холопське плазування перед деспотами.

Заснована на стилістичноу прийомі алюзії, тобто натятку, російськомовна драма ідей «Кремуцій КорД» писалася під враженням від слідства в справі Кирило-Меодіївського товариства. Хоча п’єса заснована на історичному факті- судовому процісі, а її дія віднесена в 25 р. н. е., проте «Кремуций Корд» не є чисто історично-побутовим твором. У зіткненні благородного й непохитного, у відстоюванні істини історика, республіканця й демократа Кремуція Кордата батька народів Риму тирана Тіберія з усією згаєю його фаворитів і донощиків відчуваються реалії життя самодержавної Росії, атмосфера реакції часів Миколи І. В особі Корда можна побачити до певної міри автобіографічну основу. Драматург-новатор позачасовою драмою "Кремуций Корд", водночас осторогою і натяком, порушив проблему вченого-громадянина й упокореного тираном суспільства, передбачив пандемію донощицтва й репресій, зміління історичної науки у державі тоталітарного типу.

94.Повість м.Костомарова “Черниговка”: історична основа, проблематика, образ епохи.

Роман „Чернігівка” М.Костомарова належить до історичних художньо-документальних творів, в яких на перший план виступає документ, історичний факт, архівні джерела. Вигадку образно-нарисового (публіцистичного) типу заміняє домисел,обмежений сюжетом чужого реального життя

Як добре ерудований історик, М.Костомаров у своїх повісті "Чернігівка" історично достовірно характеризує описувану епоху, не перенавантажуючи текст твору цитатами історичних документів, подаючи подеколи натяки на джерело інформації. У повісті "Чернігівка" М.Костомаров започатковує новий стиль використання документів: будуючи твір на основі судового позову та судової справи, він додатково вводить історичні дані, які достовірно відтворюють описувану епоху.

ПОвість увійшла в історію новітньої української літератури вершинним твором в новаторському, глибинно естетичному осягненні проблеми долі України, її народу під колоніальним гнітом російського самодержавства. Виражена естетично досконало ідея української ментальності, гуманістично величного національного характеру з його прагненням до волі, самовиявлення та розвитку. Присутні проблеми Особистості, соціальної нерівності, відношенням церкви до соціальних станів.