
- •1.Ознаки нової української літератури.
- •4. Особливості жанрової системи нової української літератури періоду становлення.
- •5. Історико-суспільні умови становлення нової української літератури.
- •6. Розвиток освіти та культури в кінці хvііі – на початку хіх ст. Як важливі чинники становлення нової української літератури.
- •8. Стильовий синкретизм як визначальна ознака нової української літератури періоду її становлення.
- •9. Зовнішньолітературні впливи в новій українській літературі періоду становлення.
- •11. Проблема української мови в новій українській літературі.
- •12. Бурлескно-травестійна традиція нової української літератури.
- •13. Класицизм й сентименталізм в новому українському письменстві.
- •14. Ідеї просвітництва в новій українській літературі
- •15. Утвердження простітницького принципу "писання з натури" в новій українській літературі
- •17. Просвітницькі ідеї у творчості Котляревського
- •18. Традиції давньої укр літ-ри і поема і.Котляревського
- •19. Західноєвропейські традиції літературного травестування та поема і.Котляревського «Енеїда»
- •20. .Енеїда» Котляревського серед інших травестувапнь Вергілієвої «Енеїди»
- •21. Історія України у поемі Котляревського «Енеїда»
- •22. Особливості жанрової природи поеми «Енеїда» Котляревського.
- •23. Форми типізації у поемі «Енеїда»
- •24. Реалістичні тенденції поеми «Енеїда»
- •25. Жанрова природа п’єси Котляревського «Наталки Полтавки»
- •26.Полемічний характер п*єси і.Котляревського "Наталка Полтавка"
- •27. Фольклорний характер та пісенне начало пєси Котляревського «Наталка Полтавка»
- •28. Водевіль Котляревського «Москаль-чарівник»
- •29. Поняття «котляревщина» в новій українській літературі
- •30. П. Гулак-Артемовський і становлення нул.
- •31. І. Красіцький і розвиток нової української байки.
- •32. Просвітницькі ідеї твору п.Гулака-Артемовського “Справжня Добрість”.
- •33. Баладна творчість п. Гулака-Артемовського. Її травестійний характер.
- •34. Експериментальні пошуки п. Гулака-Артемовського у жанрі байки.
- •35. Художній аналіз байки п. Гулака-Артемовського "Пан та Собака".
- •36. Жанр байки-казки у творчості п.Гулака-Артемовського
- •38. Розвиток жанру байки в українській літературі початку хіх ст
- •42. Ідеї та естетика просвітництва у прозі г.Ф.Квітки-Основ'яненка
- •44.Проблема української мови та літературно-критична діяльність г.Квітки-Основ*яг ненка.
- •45. “Конотопська відьма” г Квітки-Основ’яненка як сатирично-міфологічна повість.
- •46. Фольклорні джерела бурлескно-реалістичної прози г.Квітки-Основ’яненка
- •47. Особливості творчої манери г.Квітки-Основ’яненка
- •48. Основні принципи сентименталістської поетики прози г.Квітки-Основ’яненка.
- •49.Традиції давньої української прози у повісті г. Квітки-Основ`яненка «Маруся»
- •50.Полемічний характер повісті г. Квітки-Основ`яненка «Маруся»
- •51. “Сердешна Оксана” г.Квітки-Основ’яненка у контексті літературних творів про нерівне кохання.
- •52. П’єса г.Квітки-Основ’яненка “Сватання на Гончарівці”: художній аналіз.
- •53. Петербурзький період життя і творчос. Є.Грибінки
- •54.Художній аналіз поезії є. Гребінки «Українська мелодія»
- •55.Тема поміщицької сваволі у прозі є.Грибінки
- •56. Роман є Гребінки “Чайковский” як твір на історичну тему. Творення образу епохи.
- •57. "Историческая быль " є.Гребінка. "Нежинский полковник Иван Золотаренко"
- •58. Тема “малої людини” у прозі є. Гребінки.
- •59. Жанрово-композиційні особливості повісті є.Гребінки “Приключения синей ассигнации”.
- •60. Драматична поема Євгена Гребінки «Богдан»
- •61.Поетична творчість Гребінки .
- •62. Новаторство є.Гребінки-байкаря. Жанрово-стильові особливості жанру байки у творчості митця.
- •63. Художній аналіз байки є.Гребінки “Ведмежий суд”.
- •64Специфіка художнього мислення романтиків…
- •65. .Проблеми у вивченні українського романтизму
- •67.Романтизм і проблема самоутвердження народу..
- •68.Зміст і характер розвитку українського романтизму 20-40 рр.19 ст.
- •69. Жанрова система українського романтизму 20-40-х років хіх ст.
- •70. Харківська школа романтиків.
- •71. Фольклорно-міфологічна тематично-стильова течія українського романтизму 20-40-х років хіх ст.
- •72. Фольклорно-історична тематично-стильова течія українського романтизму 20-40-х років хіх ст.
- •73. Громадянська тематично-стильова течія українського романтизму 20-40-х років хіх ст.
- •74. Особистісно-психологічна тематично-стильова течія українського романтизму 20-40-х років хіх ст.
- •75. Баладна творчість л.Боровиковського.
- •76.Реалістичні тенденції байкарської творчості л.Боровиковського
- •77. Жанр балади у творчості а.Метлинського.
- •78.Фольклорна основа балад Боровиковського.
- •80. Художній аналіз балади а.Метлинського “Підземна церква”.
- •81. Історичне минуле України в інтерпретації а.Метлинського.
- •82.Позитивний герой балад Метлинського.
- •83.Романтичні образи поетичної творчості Метлинського
- •84. М.Костомаров і діяльність Кирило-Мефодіївського товариства.
- •85. М.Костомаров – історик, фольклорист, етнограф.
- •86.Поетична творчість Метлинського
- •87. Художній аналіз балади м.Костомарова “Пан Шульпіка”.
- •88. Романтичні балади м.Костомарова.
- •89. Петербурзький період життя і творчість Котляревського.
- •90.Історична драматургія Костомарова.
- •91. Новаторство м.Костомарова-драматурга: теми, жанри, прийоми.
- •92.Проблематика п’єси м.Костомарова “Сава Чалий”.
- •93. Драма м.Костомарова “Кремуций Корд”: проблематика, автобіографічний підтекст.
- •94.Повість м.Костомарова “Черниговка”: історична основа, проблематика, образ епохи.
- •95. Історична проза Костомарова.
- •98.Львівський гурток “Руська трійця” та істориколітературне значення його діяльності.
- •99.Історія видання альманаху “Русалка Дністровая”, його романтичний характер.
- •101.Художній аналіз оповідання м.Шашкевича “Олена”.
- •102.Балади і.Вагилевича “Мадей”, „Жулин і Калина”.
90.Історична драматургія Костомарова.
Загострення драматичних ситуацій, поява нової тематики й проблематики були новим явищем у розвитку тодішньої української драматургії, в якій панівне місце займала родинно-побутова мелодрама й драма. Перехід до історичної тематики спричинював появу нових жанрів, сюжетів, ускладнення драматичної інтриги, розвитку історизму.
Історико-літературне значення драматургії Костомарова полягає і в тому, що він вивів тематику української драми за вузькі межі зображення виключно побутових відносин на історичний простір. Це дало йому можливість розширити жанрові рамки драми – створити історичну трагедію, написану за законами героїчної трагедії як твору високого звучання.
91. Новаторство м.Костомарова-драматурга: теми, жанри, прийоми.
В архіві Костомарова зберігаються уривки нереалізованих п'єс із життя відомих діячів історії України (Хмельницький, Мотря Кочубей), що засвідчують тяглість і "героєцентричність" його драматургії. Тож у час, коли на початку ХІХ століття українська література ще не мала жанрів української історичної поеми, історичного роману й повісті, історичної драми, М.Костомаров намагався започаткувати жанр історичної драми, протягом трьох тижнів у лютому 1838 р. написавши історичну драму "Сава Чалий".
Драматургія Миколи Костомарова прикметна високою стильністю героїчних місць, широтою проблематики і тем, новаторством сюжетів, інтерактуальна в моделюванні культурних ландшафтів минулого (Боспорське царство, Рим), суспільного життя й етнічних міжнаціональних стосунків у Причорномор'ї і в Речі Посполитій, алюзіями в сучасні для автора обставини.
Драматургія вповні виявила оригінальність письменницького обдарування митця. Першим серед драматургів-романтиків ХІХ ст. він продуктивно опрацював історичні теми, художньо їх переломив націєтворчо. Як і в прозі, у драматургії Микола Костомаров інтерпретував ті сюжети з історії, у яких із особливою силою виявлялося прагнення народу до звільнення від іноземного поневолення, оборона віри і звичаїв. Стійкий у п'єсах із українського минулого інтерес до Хмельниччини, гайдамаччини.
П'єси Костомарова – принципово нове явище в розвитку української драматургії першої половини XIX ст. Драматургічна майстерність письменника-романтика, результативність його індивідуального внеску – в плеканні українською літературою ідеалів демократії та свободи. Хоч майже всі драматичні твори Костомарова виникли на історичному грунті, їх конфлікти, характери чільних героїв мають виразно національне начало і спрямування. У драматичних творах Костомарова щасливо поєднався талант майстра слова з великою ерудицією вченого-історика.
Сюжети і конфлікти драматичних творів служать автору для утвердження моральної вищості українського народу, його здатності до демократичного співжиття з іншими етносами. Костомаров намагався дати всебічне і естетично виразне висвітлення цих мотивів. Порушувані в його п'єсах проблеми, як правило, спроектовані на актуальні явища суспільної дійсності XIX століття, сфокусовані драматургом на становищі України в Російській імперії. Підтекстово автор формував місткі філософські узагальнення щодо самобутності українського народу, створення умов для реалізації його потенціалу.