63. Художній аналіз байки є.Гребінки “Ведмежий суд”.

Тема

Ідея викриває тогочасні порядки, продажність і корупцію в судових установах

Основна думка

Жанр: Літературна байка

Особливість байки

Проблематики байки: людина і суспыльство, корупція

Гребінка правдиво відтворював тяжку долю людини-трудівника, шахрайство судових чиновників, хижацтво повітової адміністрації. Показовою щодо цього є байка «Ведмежий суд». В цій байці розкрита яскрава картина судового свавілля - від повної беззахисності невинного підсудного і аж до типового факту доносу. Викриваючи продажність суду і суддів, байкар показує, як спритні хижаки наказують простого трудівника, уособленого в образі Вола. В своїх діях судді керувалися передусім принципом особистої зацікавленності. Навряд чи вони стали б судити Вола лише тому, що Лисичка подала наклепницьку заяву, до того ж нічого не обіцяючи їм. Трагедія неззахисного Вола не в тому, що він «їв сіно, сіль...», а в тому, що «ситненький був».Судді бачили перед собою добру поживу і не бажали упустити її. Ось у чому, виявляється, криється справжня причина того, що вони засідали «трохи не цілі сутки» і в таких муках «народжували» кривавий присуд Волові. Таким чином, горе-судді у байці «Ведмежий суд» самі є найпершими і найбільшими порушниками того, що відповідає правовій основі життя.

68. Зміст і характер розвитку українського романтизму 20-40-х років ХІХ ст.-

Основна властивість романтизму як творчого напряму

Домінанта суб’єктивного над об’єктивним;

Намагання не відтворювати, а перетворювати дійсність;

Висунення на перший план винятковості (в характерах і обставинах);

Людина – частина всеосяжної природи;

Інтерес до всього екзотичного;

Поєднання буденного й незвичайного, комічного і трагічного...

Романтизм в Україні ГОЛОВНІ ОСОБЛИВОСТІ:

Велика роль в усіх родах літератури національно-історичної тематики;

Ідеалізація патріархальних відносин;

Не характерне в цілому для романтизму поєднання національного і соціального начал(зокрема, наявність соціальної детермінованості характерів);

Ліричний герой перебуває в гармонії з природою і природним життям;

“світова туга” набуває характеру національної туги за минулою славою і волею України

ВАРІАНТ МАРИНИ:

Найвизначніше місце в поетичній спадщині Євгена Гребінки посідають байки. Своїм корінням байки Гребінки сягають насамперед у народну творчість. Майже у всіх його байках хижакам і гнобителям так чи інакше протиставляється звичайний трудівник, який є уособленням людяності, працьовитості, моральної переваги.        У найкращих своїх байках - «Ведмежий суд», «Рибалка», «Ячмінь», «Віл» Гребінка правдиво відтворював тяжку долю людини-трудівника, шахрайство судових чиновників, хижацтво повітової адміністрації. Показовою щодо цього є байка «Ведмежий суд». В цій байці розкрита яскрава картина судового свавілля - від повної беззахисності невинного підсудного і аж до типового факту доносу. Викриваючи продажність суду і суддів, байкар показує, як спритні хижаки наказують простого трудівника, уособленого  в образі Вола. В своїх діях судді керувалися передусім принципом особистої зацікавленності. Навряд чи вони стали б судити Вола лише тому, що Лисичка подала наклепницьку заяву, до того ж нічого не обіцяючи їм. Трагедія неззахисного Вола не в тому, що він «їв сіно, сіль...», а в тому, що «ситненький був». Судді бачили перед собою добру поживу і не бажали упустити її. Ось у чому, виявляється, криється справжня причина того, що вони засідали «трохи не цілі сутки» і в таких муках «народжували» кривавий присуд Волові. Таким чином, горе-судді у байці «Ведмежий суд» самі є найпершими і найбільшими порушниками того, що відповідає правовій основі життя.