34. Експериментальні пошуки п. Гулака-Артемовського у жанрі байки.

Творчість Гулака-Артемовського розпочинається з перекладів Красіцького, Міцкевичата ін. російською мовою, Буало - двома мовами. Перевспівував оди Горація, надаючи їм українського колориту за рахунок описів побуту українського хуторинського життя та введення українських імен героїв. Використав здобутки європейського класицизму, зважаючи на віднесеність жанру байки до низького стилю. Власні літературні і суспільні переконання викладені у поезії "Справжня добрість" і супліці до Грицька Квітки, в якій заявляє про свою активну життєву позицію, відображенні реалій життя та захисті скривджених. Вірш "Справжня Добрість" - перший вірш Г.-А., виражає ідеї просвітництва, спрямований на захист прав людини і її гідності. За Г.-А. "справжня добрість" - це поєднання людських нахидів, пристрастей і дій, корисних для народу. Особливості байки Г.-А. :

-відхід від тваринного алегоризму;

- звертається до заходів зображення різних суспільних верств;

- вводить байку-казку.

Байка-побрехенька - "Тюхтій та Чванько".

1818р. - "Пан та Собака" є найбільш оригінальним текстом у творчості Г.-А. В основу байки покладена байка Красіцького "Пан і пес". Головна ідея - сумнів щодо моральності і справжнього знущання панів над кріпаками.Г.-А. збільшив байку в 183 рази.Композиція скл. з: вступ. частина, що включає розлогий пейзаж; змалювання обставин, у яких відбуваються дії; мораль. Система персонажів відображає конфлікт часу й суспільних станів. Відчутні ознаки бурлескного стилю: навмисне приземлення деталей; натуралістичних мікрообразів; мовні звороти народної фразеології.

Є автором близько 200 байок, переспівів, прикозок. 11 байок було надруковано в альманасі "Ластівка", решта побачили світ 1852р. в збірці "Байки та прибаютки"

35. Художній аналіз байки п. Гулака-Артемовського "Пан та Собака".

Напр. 1818 р. в журналі була опублікована байка "Пан та Собака" за підписом "ъ...й...ъ" (Петръ Артемовский-Гулакъ), що супроводжувалася "Суплікою до Грицька Квітки" - звурнення до Г. Кв.-Осн. як одного з редакторів "Украинського вестника" захистити його твір від недружелюбних випадів.

Жанр байки став активно культивуватися в період становлення нового письменства, бо саме він якнайкраще відповідав вимогам провітительської естетики.

Основою для байки "Пан та Собака" Г.-А. стала байка І. Красіцького "Пан і Пес". Чимало епізодів використав і з іншого твору Красіцького - сатири "Пан, не вартий слуги". Не порушуючи смислового змісту польських оригіналів, Г.-А. значно збільшує обсяг твору (183 рядки замість 4), зокрема за рахунок введення пейзажної картини - експозиції. Насичує байку етнографічно-побутовим матеріалом, діалогами, психологічними деталями, абсолютно відсутніми у творі польського письменника. Надав своєму творові виразної національної своєрідності, життєвої конкретності. Подробиці побуту старого села забезпечують локальність дії байки. З глибоким співчуттям і любов`ю виписано образ Рябка, в долі якого узагальнене підневілення існування кріпаків. Трагізм становища Рябка - в соціальній беззахисності й безправності. Г.-А. акцентує увагу читача на становищі кріпаків, антилюдському характері стосунків, у який порушується христ. заповідь: люби ближнього як самого себе. Г.-А. одним з перших у нашій літературі став на захист кріпака. Б. Деркач і В. Косяченко називають байку найвидатнішим твором у творчості поета. Саме починаючи з "Пана та Собаки", байка в новій українській літературі набуває чіткого соціального звучання.