26.Полемічний характер п*єси і.Котляревського "Наталка Полтавка"

На мою думку, насамперед п'єса полонить читача чи глядача добротою, щирістю, великодушністю героїв твору. І тим, що перемагають у п'єсі правда, щирі почуття, а несправедливість підступає. Нам завжди хочеться, щоб було так. І звичайно — велика сила кохання. Світ споконвіку тримався на любові, і в будь-який час будуть важливими й найціннішими такі почуття, як доброта, душевність, повага й кохання. Образи Наталки й Петра, створені І. П. Котляревським, — це символи вірності в коханні й боротьбі за нього. Письменник відтворив національний колорит, вивів такі характери персонажів, які справляють неповторне враження.

У п'єсі звучить 22 пісні, деякі з них народні, деякі написав сам письменник.

Вражає в п'єсі й мова. Зачинатель нової української літератури, який одним із перших почав писати живою народною мовою, зумів зачарувати ліричною пісенністю, лексичним багатством. П'єса написана 1819 року, але й сьогодні зрозуміла кожному, хто її читає.

Котляревський жив у переходовий час, коли на Україні відбувався процес ломки устоїв старого феодального ладу й народження нового буржуазно-демократичного. Характерні риси цього часу і знайшли відображення в його творах. У боротьбі нового й старого Котляревський виступив із запереченням істотних сторін і явищ старого феодального ладу з передових позицій, позицій речника нових ідей, поборника нових ідеалів. І, що для нас має особливе значення, він заперечив певні основи старого мистецтва і прокладав нові шляхи розвитку української культури.

27. Фольклорний характер та пісенне начало пєси Котляревського «Наталка Полтавка»

П`єса “Наталка Полтавка” написана Котляревським для потреб Полтавського театру, глядач якого був найрізноманітніший, але Іван Петрович хотів бачити в театрі найбільше простолюдина, тому основою для його п`єси стала жива дійсність, тогочасне народне життя, і героїв він обрав також з народу.

Дуже багато у творі фольклорного, глибоко народного. Безліч прислів’їв та приказок, фразеологізмів та влучних висловів, створених народним розумом. Фольклорну основу великою мірою мають і образи головних персонажів: Наталки, її матері, Петра, Миколи та інших.

Пісня у п'єсі є оpганічною частиною тексту твоpу. Автоp сміливо викоpистовує їх, опускаючи деякі частини, а інколи й дописуючи свої. "І.Котляpевський занумеpував 19 пісень, пpоте у п'єсі їх - 22." За своїм змістом, мотивами і жанpовими особливостями сеpед цих пісень є ліpичні, істоpичні, буpлацькі, жаpтівливі, сатиpичні... Ці пісні не випадково введені у тканину п'єси. Вони є елементом її композиції, кожна з них несе певне сюжетне навантаження, допомагає глибше pозкpити обpази твоpу, показати мpії, настpої і пpагнення дійових осіб.

Пісні, якими насичена п`єса, сприяють глибокому розкриттю ідейного змісту твору, внутрішнього світу його персонажів.

В умовах життя ХIХ століття драма-опера стверджувала реальне існування українського народу, красу його душі, яка піснею линула і несла в собі віру в добро і справедливість.

У цьому творі співають майже всі дійові особи. Уже в першій дії співає Наталка. Співають возний і виборний. І це не дивно, адже знаменита п`єса І. Котляревського “Наталка Полтавка” з`явилась у той період розвитку українського театру, коли його визначали як реалістично-побутовий з фольклорно-етнографічним зображенням.

Пісенний скарб “Наталки Полтавки” є не тільки красою твору, а й відіграє важливу роль у характеристиці персонажів.

Фінал п`єси оптимістичний завдяки пісні, яка віддзеркалює настрої людей.

Пісні п`єси допомагають зрозуміти вдачу й характер героїв, наповнюють твір ліризмом і ніжністю, гумором, сатирою, сумом і радістю. Вони доповнюють, розширюють, поглиблюють образи п`єси Котляревського.