20. .Енеїда» Котляревського серед інших травестувапнь Вергілієвої «Енеїди»

За основу сюжету «Енеїди» І. Котляревський узяв античну епопею Марона Публія Вергілія й суттєво, оригінально переробив її.

Вергілій наділяв своїх героїв-богів безмежною силою, ідеальними рисами вдачі вершителів людської долі, зображував їх у суто класицистичному стилі. Ця героїчна урочиста поема написана гекзаметром (Гекзаметр — вірш шестистопного дактиля, поширений у творах античної літератури), який надає твору поважності, піднесеності й урочистості. Автор прославляє троянців і римлян. Головна думка — утвердження божественного походження влади римських імператорів.

Західноєвропейські письменники створили ряд пародій на «Енеїду» Вергілія з однотипними назвами: «Перелицьована "Енеїда"» (Дж. Лаллі, Італія), «Перелицьований Вергілій» (Скаррон, Франція), «Вергілієва "Енеїда", або Життя й пригоди благочестивого героя Енея» (А. Блюмауер, Німеччина), «Перелицьована Вергілієва "Енеїда"» (М. Осипов, О. Котельницький, Росія). Попередники І. Котляревського у своїх переробках в основному пародіювали образи й події оригіналу. Ці переробки стали лише певним історичним фактом. Травестія ж І. Котляревського пережила свій час, чарує своєю красою й неповторністю сучасних читачів і захоплюватиме наших нащадків.

Письменник відходить від Вергілія, грунтує свій сюжет на національних явищах, показує цілий період життя, народний побут і вітчизняну історію, безпосередньо гетьманщину. Поема Котляревського чарує нас барвистим українським колоритом, безліччю ситуацій і образів, узятих із живої дійсності, історичного минулого. Дотепи сповнені народної мудрості, вони влучні, чисто «земні», національні. Перед нами одна за одною проходять яскраві, широко схоплені, правдиво відтворені картини національного побуту, риси народного світогляду, народного гумору.

Поеми-травестії

1572

Л.Камоенс “Лузіада”

Прославляється колоніальна велич Португалії ХVІ ст., що дістала назву від міфологічного героя Луза, родоначальника португальців.

Сюжет – історія плавання португальця Васко да Гама до Індії і завоювання її португальцями.

Герой поеми: відважний, стійкий народ.

Т.Тассо “Звільнений Єрусалим”

П.Ронсар “Франсіада”

1723

Вольтер “Генріада”

Ідеалізує Генріха ІV як гуманного короля-громадянина, що піклується про інтереси народу.

Спроба французької національної епопеї.

Образ Генріха неіндивідуалізований, сприймається як втілення політичного ідеалу Вольтера.

1779

М.Херасков “Россіада”

Вергілієва “Енеїда” була вдалим об”єктом для пародіювання, гумористичних переробок і травестування завдяки:

зручній сюжетній схемі;

помітним окремим неузгодженням в ній;

деякій схематичності у трактуванні образу головного героя.

Бурлескно-травестійні поеми

У І.Котляревського на першому плані – травестування, переодягання героїв Вергілія  українське феодальне сусільство ІІ половина ХVІІІ ст.

Травестування:

класичний маршрут троянців – воєнні походи запорожців, пошуки нових земель.

стосунки між античними персонажами – суспільні процеси України кінця ХVІІІ ст.

боги – троянці – двоїста політика царату щодо козацтва: обмеження зростання його суспільної сили + використання з загарбницькою метою.

війна троянців з рутульцями – міжусобиці у козацькому середовищі.

Суміщає дві історичні доби:

стара Гетьманщина, з її старосвітським життям, якою вона була до румянцевських реформ (“так вічной па”яті бувало – у нас в Гетьманщині колись”).

нова Україна, що настала з губернськими установами та поширенням на українське шляхетство жалованої грамоти дворянству

Італія
1520	Фр.Берні “Закоханий Роланд”	Автор оригіналу – Маттео Боярдо. Переробка витіснила оригінал. Стилістично оновлений текст, приземлені герої, політичні судження щодо долі Італії.
1618	Браччоліні “Насмішки над богами” + Джованні Баттіста Лаллі “Перелицьована Енеїда”	Антиязичеська спрямованість, возвеличення християнства, показ непохитності засад католицизму, підкреслення його вселенського характеру.  перша спроба травестування Вергілія (?). “Перелицювання” героїв першотвору відсунуте на задній план, а в центрі уваги – глум над Юпітером та його сонмом.
Франція
1648	Шарль д”Ассусі “Суд Паріса”
1650	“Веселий Овідій” його ж
1653	“Викрадення Прозерпіни” його ж
1648-1653	Поль Скаррон “Перелицьований Вергілій” (не завершив)	Висміює самого Вергілія як наслідувача Гомера. Глузує з античних богів і героїв. Іронічні натяки, оцінки і характеристики сучасних авторові суспільних відносин: висміювання королівської влади та кардинала Мазаріні. Антична старовина, міфологія + характерні риси сучасного французького житя. Вперше: герої Вергілія – в костюмах паризьких міщан та буржуа. Недоліки: розтягненість викладу (20 тис. рядків), переобтяженість подробицями, натуралізм.  Приблизно 10 франц. Переробок Вергілія, не лише літературною мовою, але й діалектами.
Австрія
1783-1786	Алоїзій Блюмауер “Вергілієва Енеїда, або Пригоди благочестивого героя Енея” (не завершена)	Тісний зв”язок з австрійською сучасністю кінця ХVІІІ ст. Похвала на реформи Йосифа ІІ – травестія як засіб для відкритої ідеологічної та політичної сатири. Антикатолицька тенденція. Ближча до сатиричної поеми антикатолицького спрямування. Недоліки: непристойні жарти, натуралізм. Породила немало бур”янів у німецькій літературі (М.Дашкевич).
Росія
1791-1796 1802-1808	М.Осипов “Вергилиева Энейда, вывороченная наизнанку.” О.Котельницький “Окончание Энейды”	“Кабацький” комізм. Об”єкт викриття: неуцтво, неосвіченість, нечемність (без усякої соціальної диференціації). Головна мета: розсмішити читача  якомога сильніше принизити героїв Вергілія  карикатурне зображення. Нічого російського, окрім мови, немає. Сприйнята читачами (поза волею автора) як твір полемічний, спрямований проти спроб створити епопею, в якій би підносилася хвала російським монархам.