
- •1.Ознаки нової української літератури.
- •4. Особливості жанрової системи нової української літератури періоду становлення.
- •5. Історико-суспільні умови становлення нової української літератури.
- •6. Розвиток освіти та культури в кінці хvііі – на початку хіх ст. Як важливі чинники становлення нової української літератури.
- •8. Стильовий синкретизм як визначальна ознака нової української літератури періоду її становлення.
- •9. Зовнішньолітературні впливи в новій українській літературі періоду становлення.
- •11. Проблема української мови в новій українській літературі.
- •12. Бурлескно-травестійна традиція нової української літератури.
- •13. Класицизм й сентименталізм в новому українському письменстві.
- •14. Ідеї просвітництва в новій українській літературі
- •15. Утвердження простітницького принципу "писання з натури" в новій українській літературі
- •17. Просвітницькі ідеї у творчості Котляревського
- •18. Традиції давньої укр літ-ри і поема і.Котляревського
- •19. Західноєвропейські традиції літературного травестування та поема і.Котляревського «Енеїда»
- •20. .Енеїда» Котляревського серед інших травестувапнь Вергілієвої «Енеїди»
- •21. Історія України у поемі Котляревського «Енеїда»
- •22. Особливості жанрової природи поеми «Енеїда» Котляревського.
- •23. Форми типізації у поемі «Енеїда»
- •24. Реалістичні тенденції поеми «Енеїда»
- •25. Жанрова природа п’єси Котляревського «Наталки Полтавки»
- •26.Полемічний характер п*єси і.Котляревського "Наталка Полтавка"
- •27. Фольклорний характер та пісенне начало пєси Котляревського «Наталка Полтавка»
- •28. Водевіль Котляревського «Москаль-чарівник»
- •29. Поняття «котляревщина» в новій українській літературі
- •30. П. Гулак-Артемовський і становлення нул.
- •31. І. Красіцький і розвиток нової української байки.
- •32. Просвітницькі ідеї твору п.Гулака-Артемовського “Справжня Добрість”.
- •33. Баладна творчість п. Гулака-Артемовського. Її травестійний характер.
- •34. Експериментальні пошуки п. Гулака-Артемовського у жанрі байки.
- •35. Художній аналіз байки п. Гулака-Артемовського "Пан та Собака".
- •36. Жанр байки-казки у творчості п.Гулака-Артемовського
- •38. Розвиток жанру байки в українській літературі початку хіх ст
- •42. Ідеї та естетика просвітництва у прозі г.Ф.Квітки-Основ'яненка
- •44.Проблема української мови та літературно-критична діяльність г.Квітки-Основ*яг ненка.
- •45. “Конотопська відьма” г Квітки-Основ’яненка як сатирично-міфологічна повість.
- •46. Фольклорні джерела бурлескно-реалістичної прози г.Квітки-Основ’яненка
- •47. Особливості творчої манери г.Квітки-Основ’яненка
- •48. Основні принципи сентименталістської поетики прози г.Квітки-Основ’яненка.
- •49.Традиції давньої української прози у повісті г. Квітки-Основ`яненка «Маруся»
- •50.Полемічний характер повісті г. Квітки-Основ`яненка «Маруся»
- •51. “Сердешна Оксана” г.Квітки-Основ’яненка у контексті літературних творів про нерівне кохання.
- •52. П’єса г.Квітки-Основ’яненка “Сватання на Гончарівці”: художній аналіз.
- •53. Петербурзький період життя і творчос. Є.Грибінки
- •54.Художній аналіз поезії є. Гребінки «Українська мелодія»
- •55.Тема поміщицької сваволі у прозі є.Грибінки
- •56. Роман є Гребінки “Чайковский” як твір на історичну тему. Творення образу епохи.
- •57. "Историческая быль " є.Гребінка. "Нежинский полковник Иван Золотаренко"
- •58. Тема “малої людини” у прозі є. Гребінки.
- •59. Жанрово-композиційні особливості повісті є.Гребінки “Приключения синей ассигнации”.
- •60. Драматична поема Євгена Гребінки «Богдан»
- •61.Поетична творчість Гребінки .
- •62. Новаторство є.Гребінки-байкаря. Жанрово-стильові особливості жанру байки у творчості митця.
- •63. Художній аналіз байки є.Гребінки “Ведмежий суд”.
- •64Специфіка художнього мислення романтиків…
- •65. .Проблеми у вивченні українського романтизму
- •67.Романтизм і проблема самоутвердження народу..
- •68.Зміст і характер розвитку українського романтизму 20-40 рр.19 ст.
- •69. Жанрова система українського романтизму 20-40-х років хіх ст.
- •70. Харківська школа романтиків.
- •71. Фольклорно-міфологічна тематично-стильова течія українського романтизму 20-40-х років хіх ст.
- •72. Фольклорно-історична тематично-стильова течія українського романтизму 20-40-х років хіх ст.
- •73. Громадянська тематично-стильова течія українського романтизму 20-40-х років хіх ст.
- •74. Особистісно-психологічна тематично-стильова течія українського романтизму 20-40-х років хіх ст.
- •75. Баладна творчість л.Боровиковського.
- •76.Реалістичні тенденції байкарської творчості л.Боровиковського
- •77. Жанр балади у творчості а.Метлинського.
- •78.Фольклорна основа балад Боровиковського.
- •80. Художній аналіз балади а.Метлинського “Підземна церква”.
- •81. Історичне минуле України в інтерпретації а.Метлинського.
- •82.Позитивний герой балад Метлинського.
- •83.Романтичні образи поетичної творчості Метлинського
- •84. М.Костомаров і діяльність Кирило-Мефодіївського товариства.
- •85. М.Костомаров – історик, фольклорист, етнограф.
- •86.Поетична творчість Метлинського
- •87. Художній аналіз балади м.Костомарова “Пан Шульпіка”.
- •88. Романтичні балади м.Костомарова.
- •89. Петербурзький період життя і творчість Котляревського.
- •90.Історична драматургія Костомарова.
- •91. Новаторство м.Костомарова-драматурга: теми, жанри, прийоми.
- •92.Проблематика п’єси м.Костомарова “Сава Чалий”.
- •93. Драма м.Костомарова “Кремуций Корд”: проблематика, автобіографічний підтекст.
- •94.Повість м.Костомарова “Черниговка”: історична основа, проблематика, образ епохи.
- •95. Історична проза Костомарова.
- •98.Львівський гурток “Руська трійця” та істориколітературне значення його діяльності.
- •99.Історія видання альманаху “Русалка Дністровая”, його романтичний характер.
- •101.Художній аналіз оповідання м.Шашкевича “Олена”.
- •102.Балади і.Вагилевича “Мадей”, „Жулин і Калина”.
20. .Енеїда» Котляревського серед інших травестувапнь Вергілієвої «Енеїди»
За основу сюжету «Енеїди» І. Котляревський узяв античну епопею Марона Публія Вергілія й суттєво, оригінально переробив її.
Вергілій наділяв своїх героїв-богів безмежною силою, ідеальними рисами вдачі вершителів людської долі, зображував їх у суто класицистичному стилі. Ця героїчна урочиста поема написана гекзаметром (Гекзаметр — вірш шестистопного дактиля, поширений у творах античної літератури), який надає твору поважності, піднесеності й урочистості. Автор прославляє троянців і римлян. Головна думка — утвердження божественного походження влади римських імператорів.
Західноєвропейські письменники створили ряд пародій на «Енеїду» Вергілія з однотипними назвами: «Перелицьована "Енеїда"» (Дж. Лаллі, Італія), «Перелицьований Вергілій» (Скаррон, Франція), «Вергілієва "Енеїда", або Життя й пригоди благочестивого героя Енея» (А. Блюмауер, Німеччина), «Перелицьована Вергілієва "Енеїда"» (М. Осипов, О. Котельницький, Росія). Попередники І. Котляревського у своїх переробках в основному пародіювали образи й події оригіналу. Ці переробки стали лише певним історичним фактом. Травестія ж І. Котляревського пережила свій час, чарує своєю красою й неповторністю сучасних читачів і захоплюватиме наших нащадків.
Письменник відходить від Вергілія, грунтує свій сюжет на національних явищах, показує цілий період життя, народний побут і вітчизняну історію, безпосередньо гетьманщину. Поема Котляревського чарує нас барвистим українським колоритом, безліччю ситуацій і образів, узятих із живої дійсності, історичного минулого. Дотепи сповнені народної мудрості, вони влучні, чисто «земні», національні. Перед нами одна за одною проходять яскраві, широко схоплені, правдиво відтворені картини національного побуту, риси народного світогляду, народного гумору.
Поеми-травестії
1572
Л.Камоенс “Лузіада”
Прославляється колоніальна велич Португалії ХVІ ст., що дістала назву від міфологічного героя Луза, родоначальника португальців.
Сюжет – історія плавання португальця Васко да Гама до Індії і завоювання її португальцями.
Герой поеми: відважний, стійкий народ.
Т.Тассо “Звільнений Єрусалим”
П.Ронсар “Франсіада”
1723
Вольтер “Генріада”
Ідеалізує Генріха ІV як гуманного короля-громадянина, що піклується про інтереси народу.
Спроба французької національної епопеї.
Образ Генріха неіндивідуалізований, сприймається як втілення політичного ідеалу Вольтера.
1779
М.Херасков “Россіада”
Вергілієва “Енеїда” була вдалим об”єктом для пародіювання, гумористичних переробок і травестування завдяки:
зручній сюжетній схемі;
помітним окремим неузгодженням в ній;
деякій схематичності у трактуванні образу головного героя.
Бурлескно-травестійні поеми
У І.Котляревського на першому плані – травестування, переодягання героїв Вергілія українське феодальне сусільство ІІ половина ХVІІІ ст.
Травестування:
класичний маршрут троянців – воєнні походи запорожців, пошуки нових земель.
стосунки між античними персонажами – суспільні процеси України кінця ХVІІІ ст.
боги – троянці – двоїста політика царату щодо козацтва: обмеження зростання його суспільної сили + використання з загарбницькою метою.
війна троянців з рутульцями – міжусобиці у козацькому середовищі.
Суміщає дві історичні доби:
стара Гетьманщина, з її старосвітським життям, якою вона була до румянцевських реформ (“так вічной па”яті бувало – у нас в Гетьманщині колись”).
нова Україна, що настала з губернськими установами та поширенням на українське шляхетство жалованої грамоти дворянству
Італія |
||
1520 |
Фр.Берні “Закоханий Роланд” |
Автор оригіналу – Маттео Боярдо. Переробка витіснила оригінал. Стилістично оновлений текст, приземлені герої, політичні судження щодо долі Італії. |
1618 |
Браччоліні “Насмішки над богами”
+
Джованні Баттіста Лаллі “Перелицьована Енеїда” |
Антиязичеська спрямованість, возвеличення християнства, показ непохитності засад католицизму, підкреслення його вселенського характеру.
перша спроба травестування Вергілія (?). “Перелицювання” героїв першотвору відсунуте на задній план, а в центрі уваги – глум над Юпітером та його сонмом. |
Франція |
||
1648 |
Шарль д”Ассусі “Суд Паріса” |
|
1650 |
“Веселий Овідій” його ж |
|
1653 |
“Викрадення Прозерпіни” його ж |
|
1648-1653 |
Поль Скаррон “Перелицьований Вергілій” (не завершив) |
Висміює самого Вергілія як наслідувача Гомера. Глузує з античних богів і героїв. Іронічні натяки, оцінки і характеристики сучасних авторові суспільних відносин: висміювання королівської влади та кардинала Мазаріні. Антична старовина, міфологія + характерні риси сучасного французького житя. Вперше: герої Вергілія – в костюмах паризьких міщан та буржуа. Недоліки: розтягненість викладу (20 тис. рядків), переобтяженість подробицями, натуралізм. Приблизно 10 франц. Переробок Вергілія, не лише літературною мовою, але й діалектами. |
Австрія |
||
1783-1786 |
Алоїзій Блюмауер “Вергілієва Енеїда, або Пригоди благочестивого героя Енея” (не завершена) |
Тісний зв”язок з австрійською сучасністю кінця ХVІІІ ст. Похвала на реформи Йосифа ІІ – травестія як засіб для відкритої ідеологічної та політичної сатири. Антикатолицька тенденція. Ближча до сатиричної поеми антикатолицького спрямування. Недоліки: непристойні жарти, натуралізм. Породила немало бур”янів у німецькій літературі (М.Дашкевич). |
Росія |
||
1791-1796
1802-1808 |
М.Осипов “Вергилиева Энейда, вывороченная наизнанку.” О.Котельницький “Окончание Энейды” |
“Кабацький” комізм. Об”єкт викриття: неуцтво, неосвіченість, нечемність (без усякої соціальної диференціації). Головна мета: розсмішити читача якомога сильніше принизити героїв Вергілія карикатурне зображення. Нічого російського, окрім мови, немає. Сприйнята читачами (поза волею автора) як твір полемічний, спрямований проти спроб створити епопею, в якій би підносилася хвала російським монархам. |