Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ekonom_1.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
90.59 Кб
Скачать

16) Економічне зростання та його типи. Освіта як фактор економічного зростання

Економічне зростання – це збільшення обсягів реального ВВП в одномуперіоді порівняно з іншим. За типами розрізняють екстенсивне(збільшення обсягів виробництва досягається за рахунок використання більшої кількості виробничих ресурсів, тобто середня продуктивність праці в суспільстві не змінюється) та інтенсивне (приріст виробництва забезпечується за рахунок застосування більш досконалих факторів виробництва, тобто за рахунок підвищення їхньої продуктивності) економічні зростання. Освіта – це соц-еконвіднос між людьми у всіх сферах сусп відтворення, які виникають з приводу навчання, виховання, підготовки роб сили відповідних кваліфікаційних рівнів для різних галузей, що здійсню спец організаціями, закладами та установами державн, колектив та приватної форм власності. З’ясування впливу освіти на ек зростання передбачає розмежування:1) освіти як окремого факторавиробн, який взаємодіє з іншими факторами; 2) освіти як передумови “виробничого навчання” або “навчання на власному досвіді”. Роль освіти як фактораек зростання полягає у збільш як індивідуальної, так і сусп продуктивності праці, яка спричин надбанням умінь та навичок і накопич знань.

17.Економічний зміст власності.Право власності.

Власність в економічному розумінні – це економічне панування суб’єкта над об’єктом, що належить йому, використання суб’єктом цих об’єктів своєю владою й у власних інтересах. Право власності – це сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням власником належним йому майном на свій розсуд і в своїх інтересах, усуненням усіх третіх осіб від протиправного втручання у сферу його володіння цим майном, а також обов’язки власника не порушувати прав та законних інтересів інших осіб.Право власності охоплює правові норми, які закріплюють і охороняють стан приналежності матеріальних благ конкретним особам. Власність характеризується наявністю такої влади особи над річчю, яка визнана суспільством і регламентована соціальними норми. Оскільки влада над річчю неможлива без того, щоб інші особи, невласники речі, ставилися до неї як до чужої, власність означає відношення між людьми з приводу речей. Всі інші особи, невласники, зобов’язані утримуватися від будь-яких зазіхань на чужу річ і на волю власника мати цю річ. Таким чином, власність це суспільні відносини, які характеризуються двома основними ознаками: вони виникають з приводу речей, мають вольовий зміст.Право власності можна розглядати в об’єктивному і суб’єктивному значенні. В об’єктивному значенні право власності визначається як сукупність або система правових норм, що регулюють відносини власності. Суб’єктивне право власності за змістом – це забезпечена законом міра можливої поведінки фізичної і юридичної особи щодо володіння користування та розпорядження належним особі майном; воно надає власнику можливість на свій розсуд використати своє майно і свій інтелектуальний потенціал для будь-якої незабороненої законом діяльності.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]