Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
лобойко.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3.5 Mб
Скачать

4. Особливості норм кримінально-процесуального права

Загальні положення щодо норм права розглядають у межах навчальної дисципліни "Теорія держави і права". Для норм кримінально-процесуального права притаманні всі ознаки правових норм. Однак, оскільки вони регламентують специфічні суспільні відносини, то слід зважати й на їх особливості.

Загальні особливості кримінально-процесуальних норм:

  1. вони є похідними від норм кримінального (матеріального)права (останні в субординації норм посідають провідне становище);

  2. вони регламентують, головним чином, процедуру здійснення кримінально-процесуальної діяльності, а тому відображають динамічні характеристики процесуальних відносин;

  3. адресатами кримінально-процесуальних норм переважно є посадові особи органів дізнання, слідчі, прокурори та судді;

4) процесуальні норми мають специфічну структуру. Особливості структури норм кримінально-процесуального права:

  1. у них не завжди чітко в межах однієї статті закону сформульовано гіпотезу, диспозицію і санкцію; часто ці елементи норм розосереджено в межах кількох статей;

  2. оскільки вони є формою реалізації норм кримінального права, то останні завжди ніби "присутні" в гіпотезі процесуальної норми;

  1. гіпотеза кримінально-процесуальної норми, як правило, містить підстави до провадження процесуальної дії або прийняття процесуального рішення;

  2. у диспозиції — власне правилі поведінки — найчастіше відображаються процедурні (здійснювані в певній послідовності)елементи діяльності, тому диспозиції не можуть бути відсильними до норм матеріальних галузей права;

5) санкції не завжди чітко формулюються в нормі кримінально-процесуального права; найчастіше вони містяться в нормах інших

галузей права (кримінального, адміністративного, цивільного та ін.). Санкції, закріплені в нормі кримінально-процесуального права, є кримінально-процесуальними. Санкції, що передбачають відповідальність за порушення приписів норм процесуального права, але містяться в нормах інших галузей права, називають санкціями норм кримінально-процесуального права;

6) санкції норм кримінально-процесуального права встановлюють відповідальність за порушення не тільки приписів, сформульованих у їх диспозиції, а й тих, що викладено у гіпотезі.

ВИСНОВКИ З ПИТАННЯ 4:

  1. Норми кримінально-процесуального права мають всі ознаки правових норм, а також тричленну структуру: гіпотеза, диспозиція, санкція.

  2. Особливості норм кримінально-процесуального права визначаються специфікою предмета правового регулювання.

  3. Загальні особливості цих норм зумовлено тим, що вони, по-перше, є похідними від норм кримінального права; по-друге, адресовані переважно посадовим особам, які ведуть процес.

5. Кримінально-процесуальний закон. Його чинність у просторі, у часі та щодо осіб

Кримінально-процесуальний закон — це нормативно-правовий акт представницького вищого органу державної влади — Верховної Ради України, — який регулює порядок порушення кримінальних справ і здійснення у них провадження.

Дія закону у просторі може бути територіальною та екстериторіальною. Провадження в кримінальних справах на території України здійснюється за правилами Кримінально-процесуального кодексу України незалежно від місця вчинення злочину.

Територіальна дія кримінально-процесуального закону окреслена територією держави Україна і визначається державним суверенітетом.

Екстериторіальна дія закону регулюється міжнародними договорами і передбачає поширення законодавства певної держави за межами її території. Вона відома як право екстериторіальності держав — порядок, відповідно до якого установи або фізичні особи, що перебувають на території іншої держави, розглядаються як такі, що перебувають на власній національній території і підвладні законам та юрисдикції власної держави.

Правом екстериторіальності користуються військові кораблі та літаки, що із дозволу держави перебування перебувають на її території, але розглядаються як частина території держави прапора або пізнавальних знаків. Наприклад, згідно зі ст. 101 КПК дізнання за межами України за кримінально-процесуальним законом України здійснюють командири кораблів — у справах про злочини, вчинені підлеглими їм військовослужбовцями, а також про злочини, вчинені працівниками Збройних Сил України у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків під час походу за межами України (п. 3-1); капітани морських суден, що перебувають у далекому плаванні (п. 8).

Право екстериторіальності завжди використовують для обґрунтування дипломатичних привілеїв, якими наділено дипломатів і членів їх сімей. Наприклад, згідно з ч. 1 ст. 182 КПК у приміщеннях, що їх займають дипломатичні представництва, а також у приміщеннях, де проживають члени дипломатичних представництв та їх сім'ї, які користуються правом дипломатичної недоторканності, обшук і виїмку можна провадити лише за згодою дипломатичного представника.

При провадженні в кримінальній справі застосовують кримінально-процесуальний закон, який діє відповідно під нас дізнання, досудового слідства або судового розгляду справи. Загальним є правило: закон зворотної сили не має (ст. 58 Конституції України). Це правило надає визначеності та стабільності кримінально-процесуальним правовідносинам, бо учасники кримінального процесу орієнтуються у своїй діяльності на чинний кримінально-процесуальний закон. Однак із нього є виняток: має зворотну силу кримінально-процесуальний закон, згідно з яким покращується становище учасників процесу (надаються нові права, скасовуються певні запобіжні заходи тощо). Правило зворотної дії закону має гуманістичну спрямованість.

Окремими законами може бути встановлено спеціальні правила їх дії в часі. Наприклад, згідно зі ст. 4 Закону України від 1 жовтня 1996 р. "Про застосування амністії в Україні" дія закону про амністію поширюється на злочини, вчинені до дня набрання ним чинності включно, і не поширюється на ті, що тривають або продовжуються, якщо вони закінчені, припинені або перервані після прийняття закону про амністію. У виняткових випадках, з метою припинення суспільно небезпечних групових проявів, чинність амністії може бути поширено на діяння, вчинені до певної дати після оголошення амністії, за умови обов'язкового виконання до цієї дати вимог, передбачених у законі про амністію (умовна амністія). Статтею 8 зазначеного Закону особи, які відповідно до нього підлягають звільненню від відбування (подальшого відбування) покарання, звільняються не пізніше трьох місяців після опублікування закону про амністію.

На порядок дії кримінально-процесуального закону за колом осіб поширюється загальне правило: закон діє щодо всіх осіб, які перебувають на території його дії та є суб'єктами відносин, на які він розрахований. Дія процесуального закону поширюється на всіх громадян України. Згідно зі ст. 5 Закону України від 18 січня 2001 р. "Про громадянство України" документами, що підтверджують громадянство України, є: 1) паспорт громадянина України; 2) свідоцтво про належність до громадянства України; 3) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; 4) тимчасове посвідчення громадянина України; 5) проїзний документ дитини; 6) дипломатичний паспорт; 7) службовий паспорт; 8) посвідчення особи моряка; 9) посвідчення члена екіпажу; 10) посвідчення особи на повернення в Україну *.

Згаданим Законом України не допускається вихід із громадянства України, якщо особу, яка подала клопотання про це, в Україні притягнуто як обвинувачену в кримінальній справі або щодо якої в Україні є обвинувальний вирок суду, що набрав чинності та підлягає виконанню (ч. 13 ст. 18 Закону).

Окрім того, згідно з ч. З ст. З КПК норми закону застосовуються при провадженні в справах про злочини іноземних громадян, за винятком осіб, які користуються правом дипломатичної недоторканності (імунітету), і в справах про злочини осіб без громадянства.

ВИСНОВКИ З ПИТАННЯ 5:

  1. Кримінально-процесуальний закон — це акт вищого законодавчого органу — Верховної Ради України.

  2. Дія процесуального закону у просторі може бути територіальною і екстериторіальною; у часі — прямою і зворотною.

3. При провадженні у кримінальних справах дія кримінально-процесуального закону поширюється на громадян України, іноземних громадян (за винятком тих, що мають дипломатичний імунітет),а також на осіб без громадянства.

* Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України "Про вибори Президента України" (в редакції Закону від 18 березня 2004 р.) та ч. 2 ст. 2 Закону України від 24 березня 2004 р. "Про вибори народних депутатів України" документами, що підтверджують громадянство України, окрім зазначених в Законі України "Про громадянство України", також є: 1) військовий квиток для військовослужбовців строкової служби; 2) картка (довідка) установи кримінально-виконавчої системи, що повинна містити: прізвище, ім'я, по батькові, число, місяць, рік народження, громадянство, фотокартку особи, підпис керівника та печатку установи, — для осіб, які перебувають в установах кримінально-виконавчої системи.

ВИСНОВКИ З ТЕМИ:

  1. Кримінально-процесуальне право пов'язане з іншими галузями права. Найтіснішим є зв'язок з кримінальним правом, яке за субординацією в правовій системі є вищим за процесуальне.

  2. У кримінально-процесуальному праві застосовуються імперативний, диспозитивний і змагальний методи правового регулювання,перший з них має перевагу.

  3. Кримінально-процесуальні норми мають певні особливості, як у загальному плані, так і на рівні структурних елементів — гіпотези, диспозиції та санкції.