3. Загальні особливості провадження

У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ НЕОСУДНИХ ТА ОБМЕЖЕНО ОСУДНИХ ОСІБ

Провадження у кримінальних справах неосудних та обмежено осудних осіб відрізняється від загального порядку провадження.

1. Обов'язковим є провадження досудового слідства, в тому числі:

• у справах приватного обвинувачення (ч. 1 ст. 27 КПК);

• у справах про злочини, передбачені ст. 425 КПК.

Вимога, сформульована в ст. 111 КПК, пояснюється не тільки складністю провадження щодо осіб, хворих на психічну хворобу, а й тим (і це головне), що ці особи через свою психічну неповноцінність не можуть самі здійснювати право на захист, а тому потребують допомоги захисника.

2. Обов'язковою є участь у кримінальній справі захисника (п. 5ч. 1 ст. 45 КПК), в тому числі і під час провадження окремих слідчих дій із підзахисним.

3. Є додаткові обставини, що підлягають доказуванню у кримінальній справі (див. вище).

4. Особу, щодо якої здійснюється провадження, не наділено правами, що дають їй можливість захищатися (її не притягають якобвинуваченого).

5. Функції кримінального процесу набувають особливого змісту(за винятком функції вирішення кримінальної справи).

6. Принцип змагальності реалізується без участі особи, що якоїздійснюється провадження.

7. Обов'язковим є призначення судово-психіатричної експертизи(п. З ст. 76, ст. 204 КПК). Підготовка матеріалів для призначеннясудово-психіатричної експертизи відбувається в такому порядку:

• кримінальну справу підшивають;

• аркуші справи нумерують (експерти посилатимуться на них увисновку);

• у справі мають бути характеристики особи, яку направляютьна експертизу;

• до справи додають історії хвороби, вилучені із усіх місць, деособа перебувала на лікуванні за увесь період наявності в неї психічної хвороби;

• довідку із райвійськкомату про те, чому не проходив службу вЗбройних силах. Якщо через розлад психіки (п. 1—10) — то проводять виїмку історії хвороби із РВК;

• обов'язково — протоколи допитів родичів та інших осіб щодоповедінки в побуті, за місцем роботи тощо;

• паспорт;

• військовий квиток;

• постанову про призначення судово-психіатричної експертизискладають у трьох примірниках: 1) у кримінальну справу; 2) експертам; 3) до слідчого ізолятора (якщо особу заарештовано);

• якщо обвинуваченого не заарештовано — додають постановусудді, складену ним на підставі подання слідчого, погодженого зпрокурором. На підставі цієї постанови обвинуваченого поміщаютьдо відповідного медичного закладу в примусовому порядку (ст. 205КПК) у разі, якщо він відмовляється пройти амбулаторне експертнедослідження або виникає потреба в тривалому спостереженні заним.

8. Психічне захворювання обвинуваченого, що є тимчасовим,може бути підставою до зупинення досудового слідства (п. 2 ч. 1ст. 206 КПК). Якщо хвороба тривала (хронічна), то слідство закінчують складанням постанови про направлення кримінальної справидо суду для вирішення питання про застосування примусових заходівмедичного характеру (ч. З ст. 417 КПК).

9. Є можливість закрити кримінальну справу в разі визнаннянепотрібним застосовувати примусові заходи медичного характеру(ч. 1 ст. 421 КПК).

10. Справи підсудні місцевому суду (ч. 1 ст. 419 КПК).

11. Суд (суддя) не може постановити вирок; виносять ухвалу(постанову) про застосування до особи примусових заходів медичного характеру (ч. 1 ст. 421 КПК).

Зазначений вище перелік особливостей провадження не є вичерпним.

ВИСНОВКИ З ПИТАННЯ 3:

1. Провадження у кримінальних справах про неосудних і обмежено осудних осіб здійснюється за загальними правилами судочинства.

2. Особливості провадження в цих справах пов'язані із необхідністю забезпечити права особи, щодо якої здійснюється провадження, бо саму її через хворобливий стан правами, які б давали їй можливість захищатися, не наділено.

3. За результатами провадження у справах із застосування примусових заходів медичного характеру складають не вирок, а ухвалу або постанову.

4. ОСОБЛИВОСТІ ДОСУДОВОГО ПРОВАДЖЕННЯ

У СПРАВАХ ПРО СУСПІЛЬНО НЕБЕЗПЕЧНІ ДІЯННЯ,

ВЧИНЕНІ НЕОСУДНИМИ ОСОБАМИ, ТА ЗЛОЧИНИ,

ВЧИНЕНІ ОБМЕЖЕНО ОСУДНИМИ ОСОБАМИ

Всі ці особливості залежно від того, в якій стадії досудового провадження вони виявляються, поділяють на три групи.

/. Особливості, що виявляються в стадії порушення кримінальної справи:

1. наявність у особи психічної хвороби не є підставою до відмовив порушенні кримінальної справи;

2. не може бути прийнято рішення про порушення кримінальноїсправи щодо особи, у якої в цій стадії встановлено психічну хворобу.В такому разі справу порушують за фактом вчинення суспільнонебезпечного діяння.

2. Особливості, що виявляються в стадії досудового слідства:

1. слідчі дії можуть проводитися без участі Йеосудної особи (якщоза висновком експерта або довідкою лікаря психічне захворюванняособи перешкоджає її участі у слідчих діях);

2. не складають постанову про притягнення як обвинуваченогощодо неосудного, бо він не є суб'єктом злочину. Щодо обмеженоосудного таку постанову складають, йому пред'являється обвинувачення (ст. 144 КПК), але з обов'язковою участю захисника;

3. неосудного, який становить суспільну небезпеку, беруть підварту. Підставою до обрання цього запобіжного заходу є дані проте, що особа може продовжувати вчиняти суспільно небезпечні діяння. Інші запобіжні заходи щодо неосудного не обирають, бо особа,не усвідомлюючи свої дії, все одно їх порушуватиме. Щодо обмежено осудного обирають будь-які запобіжні заходи;

4. цивільний позов пред'являють до осіб, котрі несуть матеріальну відповідальність за діяння опікуваних ними психічно хворих;

5. неосудна особа може за рішенням слідчого не брати участі вознайомленні з матеріалами досудового слідства (тоді з цимиматеріалами ознайомлюється тільки захисник). Обмежено осудніта осудні особи, які брали участь у вчиненні забороненогокримінальним законом діяння разом із неосудною особою, ознайомлюються із матеріалами справи у загальному порядку (ст. 218КПК);

378

6) по закінченні досудового слідства складають не обвинувальний висновок, а постанову про направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру (форма постанови схожа із формою обвинувального висновку). Додатки до постанови такі самі, як і до обвинувального висновку. Особливості полягають у тому, що в довідці про рух кримінальної справи зазначають час призначення і строк проведення судово-психіатричної експертизи; в списку осіб, що підлягають виклику, — місце перебування неосудного. Щодо осудних осіб, які разом із неосудним вчинили суспільно небезпечне діяння, складають обвинувальний висновок. В цьому разі справу направляють до суду з постановою про вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру та обвинувальним висновком.

Під час розслідування цієї категорії справ певні труднощі організаційно-процесуального характеру виникають через те, що:

1. немає такого виду доказів, як показання обвинуваченого;

2. не може бути клопотань обвинуваченого, що могли б сприятивсебічному і повному дослідженню обставин справи;

3. через невелику кількість таких справ у слідчого, як правило,немає досвіду їх розслідування.

3. Особливості, що виявляються в стадії порушення державного обвинувачення:

1. по суті, цієї стадії в розглядуваних справах не існує, бо державне обвинувачення не порушують;

2. одержавши від слідчого справу з постановою про направленняїї до суду для вирішення питання про застосування примусовихзаходів медичного характеру, прокурор (ст. 418 КПК):

• погодившись із постановою, затверджує її і надсилає справу досуду;

• визнавши, що психіатрична експертиза та інші докази, зібранів справі, є недостатніми для того, щоб зробити висновок про психічний стан обвинуваченого, або що в справі не зібрано достатніхдоказів про те, що суспільно небезпечне діяння, щодо якого провадилось досудове слідство, вчинено цією особою, повертає справузі своєю письмовою вказівкою слідчому для проведення додатковогодосудового слідства.

ВИСНОВКИ З ПИТАННЯ 4:

1. Наявність у особи психічної хвороби не може бути підставою До відмови у порушенні кримінальної справи, так само, як і до порушення кримінальної справи щодо конкретної особи (справу порушують за фактом діяння).

2. У стадії досудового слідства неосудну особу можуть не допускати до участі в слідчих діях, щодо неї не складають постановупро притягнення як обвинуваченого.

3. За результатами досудового слідства складають не обвинувальний висновок, а постанову про направлення кримінальної справидо суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру.