2.5. Кінцеві рішення стадії

Діяльність прокурора в стадії порушення державного обвинувачення, як і в будь-якій іншій стадії, завершується прийняттям одного із кінцевих рішень. Одні з них звернені неначе в минуле (затвердження обвинувального висновку, що констатує виконання прокурором його наглядових повноважень щодо попередньої стадії кримінального процесу), інші — в майбутнє (порушення державного обвинувачення проти конкретної особи і направлення справи до суду для вирішення суддею питання про призначення її до розгляду).

За результатами діяльності в стадії порушення державного обвинувачення у справі, що надійшла до нього із обвинувальним висновком, прокурор (або його заступник) приймає одне з таких рішень.

1. Рішення про затвердження обвинувального висновку — у разі,якщо прокурор, перевіривши кримінальну справу, дав позитивнівідповіді на всі питання, зазначені в ст. 228 КПК, за винятком питання про наявність обставин, що зумовлюють закриття кримінальної справи. Таке рішення фіксують не в окремому процесуальномудокументі, а шляхом надпису прокурором на обвинувальномувисновку слова "затверджую" і вчинення ним підпису.

2. Рішення про складання нового обвинувального висновку прокурор (або його заступник) приймає у разі, якщо він не згоден зобвинувальним висновком, складеним слідчим. При цьому ранішескладений обвинувальний висновок із справи вилучають.

3. Рішення про повернення справи органові дізнання або слідчому зі своїми письмовими вказівками для провадження додаткового розслідування прокурор (чи його заступник) приймає, якщо:

• необхідно змінити обвинувачення на більш тяжке або таке, що істотно змінює пред'явлене обвинувачення за фактичними обставинами (якщо ж зміна початкового обвинувачення не зумовлює застосування статті кримінального закону з більш тяжкою санкцією і не пов'язана з істотною зміною обвинувачення за фактичними обставинами, прокурор або його заступник складає постанову, в якій зазначає зміни, що вносяться до обвинувального висновку);

• допущено порушення під час порушення справи, провадженнядізнання або досудового слідства таких вимог кримінально-процесуального закону, без усунення яких справу не може бути призначено до судового розгляду.

4. Рішення про закриття кримінальної справи. Підстави до закриття справи прокурором визначено в ст. 213 КПК. Прийняття цього рішення оформлюється постановою з додержанням вимог ст. 214 КПК.

При прийнятті перших двох рішень прокурор або його заступник вправі:

• змінити складений слідчим список осіб, які підлягають викликув судове засідання;

• скасувати чи змінити раніше обраний запобіжний захід;

• обрати запобіжний захід, якщо його не було обрано;

• поставити перед судом питання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

До компетенції прокурора в цій стадії закон відносить і вирішення питання про надання ним згоди щодо направлення кримінальних справ до суду для вирішення питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі статей 7—11-1 КПК. Одержавши від слідчого кримінальну справу, що надійшла в порядку, передбаченому цими статтями, прокурор перевіряє повноту проведеного розслідування, законність постанови слідчого і приймає відповідно до ст. 232-1 КПК одне з таких рішень:

1. дає письмову згоду з постановою слідчого і направляє справудо суду;

2. скасовує постанову слідчого і повертає йому справу з письмовими вказівками;

3) змінює постанову слідчого або виносить нову постанову.Мають специфіку і рішення прокурора у кримінальних справах

про діяння неосудних або обмежено осудних осіб. Згідно зі ст. 418 КПК, одержавши справу з постановою про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру, прокурор:

1. погодившись із постановою, затверджує її та надсилає справудо суду;

2. визнавши, що психіатрична експертиза та інші докази, зібранів справі, є недостатніми для того, щоб зробити висновок про психічний стан обвинуваченого, або що в справі не зібрано достатніхдоказів про те, що суспільно небезпечне діяння, щодо якого провадилось досудове слідство, вчинено цією особою, повертає справузі своєю письмовою вказівкою слідчому для проведення додатковогодосудового слідства.

ВИСНОВКИ З ПИТАННЯ 2:

1. Для стадії порушення державного обвинувачення притаманні всі ознаки стадії кримінального процесу.

2. Особливостями цієї стадії є те, що учасником її є тільки одинсуб'єкт — прокурор, який здійснює діяльність лише з допомогоюлогічних (мислительних) операцій.

ВИСНОВКИ З ТЕМИ:

1. Стадія порушення державного обвинувачення є обов'язковою в справах публічного обвинувачення.

2. Ця стадія посідає проміжне місце між стадіями досудовогослідства і попереднього розгляду справи суддею.

3. Прокурор виконує в стадії порушення державного обвинувачення дві функції: 1) контрольну (наглядову) щодо досудовогослідства; 2) організаційну щодо попереднього розгляду справисуддею.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО ТЕМИ

Наукові та навчально-методичні джерела .

1. Зеленецкий В. С. Возбуждение государственного обвинения в совет-ском уголовном процессе. — Харьков, 1979.

2. Зеленецький В. С. Державне обвинувачення в системі кримінально-процесуальних стадій // Вісник Академії правових наук України. — Харків,1995. — Вип. 4.

3. Лобойко Л. М. Стадії кримінального процесу. — Дніпропетровськ,2004.

РОЗДІЛ 3.

_{провадження у суді}

ЛЕКЦІЯ15 ПІДСУДНІСТЬ

1. Поняття і значення інституту підсудності.

2. Види підсудності. _:

3. Передання кримінальної справи з одного суду до іншого.