
- •Кримінально – процесуальне право
- •Передмова
- •1. Загальне поняття кримінального процесу
- •2. Історичні форми кримінального процесу
- •3. Змішаний (слідчо-судовий, континентальний) кримінальний процес.
- •3. Характеристика кримінального процесу як діяльності
- •Висновки з питання 3:
- •Висновки з теми:
- •Рекомендована література до теми Наукові та навчально-методичні джерела
- •2. Предмет і методи криміїіально-процесуального права
- •3. Способи і типи правового регулювання1 у кримінальному процесі
- •4. Особливості норм кримінально-процесуального права
- •5. Кримінально-процесуальний закон. Його чинність у просторі, у часі та щодо осіб
- •Рекомендована література до теми Нормативно-правові акти
- •Лекція з принципикримінально-процесуального права
- •1. Поняття, значення і класифікація принципів кримінально-процесуального права
- •2. Характеристика загальноправових принципів
- •4. Принцип забезпечення недоторканності житла.
- •6. Принцип поваги до честі та гідності особи, невтручання в її особисте та сімейне життя.
- •Лекція 4 суб'єкти кримінально-процесуального права
- •1. Поняття і класифікація суб'єктів кримінально-процесуального права
- •2. Процесуальна характеристика окремих суб'єктів
- •2.1. Процесуальна характеристика суб'єктів, які виконують функцію правосуддя
- •2.2. Процесуальна характеристика суб'єктів, які виконують функцію кримінального переслідування
- •2.3. Процесуальна характеристика суб'єктів, які виконують функцію захисту
- •2.4. Процесуальна характеристика суб'єктів, які виконують допоміжну функцію
- •3. Поняття кримінально-процесуальної компетенції
- •4. Забезпечення безпеки суб'єктів кримінально-процесуального права
- •Наукові та навчально-методичні джерела
- •2. Джерела доказів
- •4. Структура процесу доказування
- •2. Загальні цілі, підстави і правила застосування запобіжних заходів
- •3. Процесуальна характеристика окремих запобіжних заходів
- •3.1. Процесуальна характеристика ізоляційних запобіжних заходів
- •3.2. Процесуальна характеристика іі еізоляційних запобіжних заходів
- •1. Поняття, значення та загальні положення стадії порушення кримінальної справи
- •1. Рішення про порушення кримінальної справи
- •2. Рішення про відмову в порушенні кримінальної справи
- •3. Рішення про направлення заяви або повідомлення за належністю
- •1. Поняття, значення та загальні положення стадії досудового слідства
- •4. Додержання строків досудового слідства.
- •5. Взаємодія слідчого з органом дізнання.
- •8. Недопустимість розголошення даних досудового слідства (ст. 121кпк).
- •2. Характеристика стадії досудового слідства
- •2.1. Завдання стадії
- •2.2. Коло учасників стадії
- •2.3. Процесуальні засоби діяльності в стадії
- •1. Поняття слідчих дій. Особливості норм кримінально-процесуального права, які регламентують провадження слідчих дій
- •2. Різновиди слідчих дій і їх система
- •4. Процесуальна характеристика окремих слідчих дій
- •2. Підстави та умови притягнення особи як обвинуваченого
- •3. Процесуальний порядок (процедура) притягнення особи як обвинуваченого
- •4. Зміна і доповнення обвинувачення на досудовому слідстві
- •1. Поняття, підстави, умови і правові наслідки зупинення досудового слідства
- •2. Процесуальний порядок зупинення досудового слідства
- •2.1. Процесуальний порядок зупинення досудового слідства у разі, якщо невідоме місцеперебування обвинуваченого
- •2.2. Процесуальний порядок зупинення досудового слідствау разі, якщо психічне або інше тяжке захворювання
- •2.3. Процесуальний порядок зупинення досудового слідствау разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин
- •3. Підстави і процесуальний порядок
- •2. Підстави закриття '
- •3. Процесуальний порядок закриття і відновлення кримінальної справи
- •4. Направлення кримінальної справи до суду
- •1. Поняття, значення
- •2. Характеристика стадії порушення державного обвинувачення
- •2.1. Завдання стадії
- •2.5. Кінцеві рішення стадії
- •1. Поняття і значення інституту підсудності
- •11 Рекомендована література до теми
- •1. Поняття, значення
- •2. Характеристика стадії попереднього розгляду справи суддею
- •2.1. Завдання стадії
- •2.2. Коло учасників стадії
- •2.3. Процесуальні засоби діяльності в стадії
- •2. Характеристика стадії
- •2.1. Завдання стадії
- •2.2. Учасники судового розгляду
- •2.5. Кінцеві рішення стадії
- •Рішення про направлення кримінальної справи на додаткове до-судове слідство (ст. 281 кпк).
- •1. Поняття, значення та загальні положення стадії апеляційного провадження
- •2. Характеристика стадії апеляційного провадження
- •2.5. Кінцеві рішення стадії
- •1. Поняття, значення та загальні положення стадії касаційного провадження
- •2. Характеристика стадії касаційного провадження
- •2.4. Етапи стадії ' ' ,
- •2.5. Кінцеві рішення стадії
- •1. Поняття, загальні правила та значення стадії виконання вироку
- •2. Характеристика виконання вироку як стадії кримінального процесу
- •2.1. Завдання стадії
- •2.3. Процесуальні засоби діяльності в стадії
- •2.4. Етапи стадії ,
- •2.5. Кінцеві рішення стадії
- •1. Поняття, загальні правила
- •2. Характеристика стадії перегляду
- •2.1. Завдання стадії
- •2.2. Учасники стадії
- •2.3. Процесуальні засоби діяльності в стадії
- •2.4. Етапи стадії
- •1. Загальні особливості провадження в справах про злочини неповнолітніх
- •2. Особливості досудового провадження в справах про злочини неповнолітніх
- •3. Особливості судового розгляду в справах про злочини неповнолітніх
- •1. Підстави провадження в справах неосудних та обмежено осудних осіб
- •2. Особливості предмета доказування
- •3. Загальні особливості провадження
- •5. Особливості судового провадження
- •2. Особливості порушення кримінальних справ приватного обвинувачення
- •3. Особливості судового розгляду
- •1. Поняття протокольної форми досудової підготовки матеріалів (пфдпм)
- •2. Гарантії прав учасників і загальні умови застосування пфдпм
- •3. Процесуальний порядок
- •2. Підстави реабілітації
- •3. Види відшкодування шкоди
- •4. Порядок реабілітації
- •1. Імунітети працівників
- •2. Особливості кримінального судочинства
- •3. Поняття та різновиди правової допомоги у кримінальних справах
- •3.1. Поняття і порядок екстрадиції (видачі) особи, яка вчинила злочин
- •3.2. Поняття і порядок здійснення кримінального ' ' переслідування
- •1. Особливості джерел кримінально-процесуального права
- •1.2. Особливості джерел кримінально-процесуального права сша
- •2. Особливості доказування
- •2.1. Особливості доказування
- •2.2. Особливості доказування в кримінальному процесі сша
- •3. Альтернативи кримінального
- •3.1. Інститут медіації у Франції
1. Поняття, значення
ТА ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ СТАДІЇ ПОРУШЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ОБВИНУВАЧЕННЯ*
Порушення державного обвинувачення — це стадія кримінального процесу, в якій прокурор на підставі наданої йому органом досудо-вого слідства кримінальної справи із обвинувальним висновком вирішує питання щодо можливості твердження про вчинення конкретною особою кримінально караного діяння, передбаченого певною нормою кримінального закону, що зумовлює її обов'язок понести кримінальну відповідальність перед державою в особі компетентних органів правосуддя, які повинні розглянути питання про прийняття обвинувачення до свого розгляду з метою встановлення винності та покарання обвинуваченого.
Порушення державного обвинувачення є самостійною стадією кримінального процесу, бо його здійснюють між стадією досудо-вого слідства, в якій слідчий складає обвинувальний висновок, і стадією попереднього розгляду справи суддею, що йде після затвердження прокурором обвинувального висновку.
Довгий час у теорії тривали дискусії щодо природи й місця діяльності прокурора у кримінальній справі, що надійшла до нього від слідчого з обвинувальним висновком. Більшість учених вважала її складовою частиною стадії досудового слідства. За такого підходу
' При написанні цієї лекції використано положення монографії професора В. С. Зеленецького, в якій він обгрунтував наявність у кримінальному процесі стадії порушення державного обвинувачення (див.: Зеленецкий В. С. Возбужде-ние государственного обвинения в советском уголовном процессе. — Харьков, 1979. - 144 с).
залишалося невирішеним питання про час виникнення функції державного обвинувачення, яку прокурор здійснює в суді.
Під час досудового слідства у кримінальній справі прокурор виконує одночасно дві функції: 1) нагляду за законністю і діяльності органів дізнання та досудового слідства; 2) обвинувачення. Перша функція переважає. Отримавши від слідчого кримінальну справу з обвинувальним висновком, прокурор, перевіривши, чи не було порушень закону під час розслідування, розглядає можливість направлення справи до суду. За позитивного вирішення цього питання прокурор перетворюється із наглядача на державного обвинувача. В суді він виконує одну функцію — підтримання державного обвинувачення, яке виникає в момент затвердження прокурором обвинувального висновку.
Правове значення стадії порушення державного обвинувачення полягає в тому, що:
в цій стадії слідче (попереднє) обвинувачення трансформується в державне, яке прокурор підтримуватиме у суді;
порушення проти конкретної особи державного обвинувачення є підставою направлення кримінальної справи до суду;
порушене прокурором державне обвинувачення є предметомсудового розгляду;
стадія виконує роль процесуального фільтра, через який відбувається "фільтрація" результатів всієї попередньої діяльностічерез призму прокурорського нагляду;
не допускається надходження до суду кримінальних справ щодоневинних осіб.
Стадію порушення державного обвинувачення, як і інші стадії, характеризують притаманні тільки для неї основні положення:
порушення державного обвинувачення повноважною посадовою особою — прокурором;
незалежність прокурора при формулюванні ним обвинувачення від будь-яких установ, організацій, підприємств, посадовихосіб і громадян, чиї інтереси воно може зачіпати;
неприпустимість погіршення положення обвинуваченого припорушенні державного обвинувачення. Сформульоване прокурором обвинувачення не повинно зумовлювати застосування статтікримінального закону з більш тяжкою санкцією;
забезпечення повноти досудового слідства;
здійснення обвинувальної діяльності на засадах рівності всіхгромадян перед прокурором, який порушує державне обвинуваченняна підставі закону і фактичних обставин справи, незалежно від їхсоціального, майнового і службового стану, національності, расовоїналежності, віросповідання тощо;
порушення державного обвинувачення у визначений закономстрок, що згідно зі ст. 233 КПК становить не більше 5 днів;
7) запобігання притягнення до кримінальної відповідальності невинного і порушення державного обвинувачення проти винної особи.
ВИСНОВКИ З ПИТАННЯ 1:
Діяльність прокурора у кримінальній справі, що надійшла донього від слідчого з обвинувальним висновком, є самостійноюстадією кримінального процесу — порушення державного обвинувачення.
Порушення державного обвинувачення є передумовою здійснення прокурором конституційної функції — підтримання обвинувачення перед судом.