Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
лобойко.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3.5 Mб
Скачать

2.2. Процесуальний порядок зупинення досудового слідствау разі, якщо психічне або інше тяжке захворювання

обвинуваченого перешкоджає закінченню провадження у справі

  1. Складають постанову про зупинення досудового слідства доодужання обвинуваченого.

  2. За наявності до того підстав обраний щодо обвинуваченогозапобіжний захід може бути змінено або скасовано, однак це неповинно загрожувати вирішенню завдань кримінального процесу.

  3. Якщо захворів один обвинувачений, а у справі притягують якобвинувачених кількох осіб, слідчий повинен визначитися щододоцільності виділення справи в окреме провадження стосовно обвинуваченого, який захворів.

  4. Після зупинення провадження у справі слідчий повинен:

  • підтримувати контакт із лікарем, який лікує обвинуваченого,з метою вчасного встановлення моменту закінчення лікування івідновлення слідства;

  • припиняти можливі спроби обвинуваченого ухилитися від лікування або від слідства тощо.

2.3. Процесуальний порядок зупинення досудового слідствау разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин

1. Перед зупиненням досудового слідства з цієї підстави слідчий направляє до органу дізнання доручення (в порядку ч. З ст. 114 КПК) на встановлення особи, яка вчинила злочин.

  1. Одержавши від органу дізнання матеріали виконання доручення, в яких вказано на неможливість встановлення особи, слідчийскладає постанову про зупинення досудового слідства до встановлення особи, яка вчинила злочин.

  2. Після зупинення досудового слідства з цієї підстави органдізнання разом із слідчим, який прийняв це рішення, повинні вжитивсіх можливих заходів щодо розкриття злочину (частини 3 і 4 ст. 104,ч. З ст. 114, ст. 209 КПК). Формулювання закону "не встановленоособу, яка вчинила злочин" означає, по суті, визнання того, щорозслідування зайшло в глухий кут, а слідчий не виконав одного іззавдань кримінального процесу — не розкрив злочин. Взаємодіяслідчого з органом дізнання в разі зупинення слідства за цією підставою полягає в:

  • самостійному вивченні та обговоренні матеріалів кримінальної справи;

  • обміні інформацією;

  • узгодженому провадженні розшукових дій;

  • спільному аналізі зупинених кримінальних справ за способомвчинення злочину тощо.

Закон закріплює процесуальні гарантії встановлення особи, яка вчинила злочин. Однак на практиці є чимало випадків, коли особу не вдалося встановити, через що відсоток розкриття злочинів — основний показник діяльності органів дізнання — знижується. Така ситуація зумовлює штучне (часто незаконне) підвищення ("покращання") показника розкриття злочинів органами дізнання, однак, звісно, це не свідчить про підвищення ефективності діяльності з розкриття злочинів. Тому цю діяльність у закордонних державах конструюють таким чином, щоб розкриття злочинів і досудове викриття винних здійснювала поліція, яка в одних державах має назву судової (Франція), в інших — кримінальної (Німеччина). Слідчий або відповідний суддя розпочинає провадження тільки після того, як поліцією під наглядом прокурора злочин буде розкрито, встановлено особу, яка підлягає притягненню як обвинувачений, і зібрано матеріали, необхідні для переслідування її перед судом.

ВИСНОВКИ З ПИТАННЯ 2:

  1. Слідство може бути зупинено у всій кримінальній справі абощодо окремих обвинувачених.

  2. Про зупинення досудового слідства слідчий складає постанову,яка не підлягає затвердженню прокурором.

  3. Одночасно із зупиненням досудового слідства слідчий можеоголосити розшук обвинуваченого, який сховався; скасувати запобіжний захід (за винятком взяття під варту) щодо обвинуваченого,який тяжко захворів.