2. Процесуальний порядок зупинення досудового слідства

За наявності однієї із визначених законом (статті 206—209 КПК) підстав досудове слідство зупиняється мотивованою постановою слідчого, яка не потребує затвердження прокурором. Останньому направляють її копію.

У Німеччині існує інститут тимчасового припинення провадження у справі в стадії відкриття судового розгляду. Згідно з § 205 КПК Німеччини "якщо відкриттю судового розгляду заважає тривала відсутність обвинуваченого або інша, пов'язана з його особою, перешкода, то суд шляхом прийняття постанови може тимчасово припинити провадження у справі. Головуючий в разі необхідності зобов'язаний забезпечити збереження доказів".

233

Якщо в справі притягнуто двох або декількох обвинувачених, а підстави для зупинення справи стосуються не всіх обвинувачених, слідчий вправі виділити і зупинити справу щодо окремих обвинувачених (часткове зупинення слідства) або зупинити провадження в усій справі (повне зупинення слідства).

2.1. Процесуальний порядок зупинення досудового слідства у разі, якщо невідоме місцеперебування обвинуваченого

1. Якщо невідоме місцеперебування обвинуваченого, то слідчийоголошує його розшук, керуючись при цьому правилами, передбаченими статтями 138 та 139 КІЇК". Розшук може бути оголошенояк під час досудового слідства, так і одночасно із його зупиненням.

2. Якщо одночасно зупиняють слідство та оголошують розшукобвинуваченого, то:

• про це складають єдину постанову, в якій, окрім даних, указаниху ст. 130 КПК, зазначають:

• обставини розслідуваного злочину; • • ^;

• підстави та умови зупинення провадження; _;

• підстави та умови оголошення розшуку;

• доручення та вказівки органам дізнання про провадженнярозшуковихдій;

• місце, куди треба направити обвинуваченого після затримання;

• копію постанови направляють:

• прокуророві;

• органу дізнання, якому доручають провадження розшуку;

• до органу дізнання для належної організації розшуку направляють також такі документи:

• копію постанови про притягнення особи як обвинуваченого;

• копію постанови про обрання запобіжного заходу (якщо такийзахід було обрано);

• довідку про особу розшукуваного, в якій зазначають дані обвинуваченого: прізвище, ім'я, по батькові, перелік родичів і їх місцепроживання, останнє місце проживання і роботи, відомості просудимість, особливі прикмети, звички, особисті зв'язки та всі іншідані, які, на думку слідчого, можуть бути корисними для розшуку;

• фото обвинуваченого;

• статистичну картку форми 3 (про зупинення досудового слідства).

* Підставою до оголошення розшуку є невстановлення місця перебування обвинуваченого (ч. 1 ст. 138 КПК). Вона є тотожною до підстави зупинення досудового слідства, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 206 КПК. Однак у ст. 138 КПК, окрім наявності постанови про притягнення особи як обвинуваченого, не ставиться інших умов оголошення розшуку (виконання всіх слідчих дій, що є можливим у відсутності обвинуваченого, тощо).

3. Направивши ці документи до органу дізнання для організаціїрозшуку обвинуваченого, слідчий повинен здійснювати також самостійно безпосередню розшукову діяльність шляхом:

• направлення запитів до установ кримінально-виконавчої системи, де розшукуваний обвинувачений може відбувати покарання завчинення іншого злочину;

• направлення запитів до органів міліції за місцем можливогоперебування обвинуваченого;

• використання даних, отриманих під час розслідування іншихкримінальних справ тощо.

4. У разі затримання обвинуваченого, якого розшукували і щодо якого обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту, органрозшуку негайно повідомляє прокуророві за місцем затримання.

5. Прокурор протягом 24 годин перевіряє, чи дійсно затриманийє тією особою, яку розшукували. Переконавшись у наявності законних підстав для арешту, дає санкцію на відправлення заарештованого етапом до місця провадження досудового слідства.