- •Кримінально – процесуальне право
- •Передмова
- •1. Загальне поняття кримінального процесу
- •2. Історичні форми кримінального процесу
- •3. Змішаний (слідчо-судовий, континентальний) кримінальний процес.
- •3. Характеристика кримінального процесу як діяльності
- •Висновки з питання 3:
- •Висновки з теми:
- •Рекомендована література до теми Наукові та навчально-методичні джерела
- •2. Предмет і методи криміїіально-процесуального права
- •3. Способи і типи правового регулювання1 у кримінальному процесі
- •4. Особливості норм кримінально-процесуального права
- •5. Кримінально-процесуальний закон. Його чинність у просторі, у часі та щодо осіб
- •Рекомендована література до теми Нормативно-правові акти
- •Лекція з принципикримінально-процесуального права
- •1. Поняття, значення і класифікація принципів кримінально-процесуального права
- •2. Характеристика загальноправових принципів
- •4. Принцип забезпечення недоторканності житла.
- •6. Принцип поваги до честі та гідності особи, невтручання в її особисте та сімейне життя.
- •Лекція 4 суб'єкти кримінально-процесуального права
- •1. Поняття і класифікація суб'єктів кримінально-процесуального права
- •2. Процесуальна характеристика окремих суб'єктів
- •2.1. Процесуальна характеристика суб'єктів, які виконують функцію правосуддя
- •2.2. Процесуальна характеристика суб'єктів, які виконують функцію кримінального переслідування
- •2.3. Процесуальна характеристика суб'єктів, які виконують функцію захисту
- •2.4. Процесуальна характеристика суб'єктів, які виконують допоміжну функцію
- •3. Поняття кримінально-процесуальної компетенції
- •4. Забезпечення безпеки суб'єктів кримінально-процесуального права
- •Наукові та навчально-методичні джерела
- •2. Джерела доказів
- •4. Структура процесу доказування
- •2. Загальні цілі, підстави і правила застосування запобіжних заходів
- •3. Процесуальна характеристика окремих запобіжних заходів
- •3.1. Процесуальна характеристика ізоляційних запобіжних заходів
- •3.2. Процесуальна характеристика іі еізоляційних запобіжних заходів
- •1. Поняття, значення та загальні положення стадії порушення кримінальної справи
- •1. Рішення про порушення кримінальної справи
- •2. Рішення про відмову в порушенні кримінальної справи
- •3. Рішення про направлення заяви або повідомлення за належністю
- •1. Поняття, значення та загальні положення стадії досудового слідства
- •4. Додержання строків досудового слідства.
- •5. Взаємодія слідчого з органом дізнання.
- •8. Недопустимість розголошення даних досудового слідства (ст. 121кпк).
- •2. Характеристика стадії досудового слідства
- •2.1. Завдання стадії
- •2.2. Коло учасників стадії
- •2.3. Процесуальні засоби діяльності в стадії
- •1. Поняття слідчих дій. Особливості норм кримінально-процесуального права, які регламентують провадження слідчих дій
- •2. Різновиди слідчих дій і їх система
- •4. Процесуальна характеристика окремих слідчих дій
- •2. Підстави та умови притягнення особи як обвинуваченого
- •3. Процесуальний порядок (процедура) притягнення особи як обвинуваченого
- •4. Зміна і доповнення обвинувачення на досудовому слідстві
- •1. Поняття, підстави, умови і правові наслідки зупинення досудового слідства
- •2. Процесуальний порядок зупинення досудового слідства
- •2.1. Процесуальний порядок зупинення досудового слідства у разі, якщо невідоме місцеперебування обвинуваченого
- •2.2. Процесуальний порядок зупинення досудового слідствау разі, якщо психічне або інше тяжке захворювання
- •2.3. Процесуальний порядок зупинення досудового слідствау разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин
- •3. Підстави і процесуальний порядок
- •2. Підстави закриття '
- •3. Процесуальний порядок закриття і відновлення кримінальної справи
- •4. Направлення кримінальної справи до суду
- •1. Поняття, значення
- •2. Характеристика стадії порушення державного обвинувачення
- •2.1. Завдання стадії
- •2.5. Кінцеві рішення стадії
- •1. Поняття і значення інституту підсудності
- •11 Рекомендована література до теми
- •1. Поняття, значення
- •2. Характеристика стадії попереднього розгляду справи суддею
- •2.1. Завдання стадії
- •2.2. Коло учасників стадії
- •2.3. Процесуальні засоби діяльності в стадії
- •2. Характеристика стадії
- •2.1. Завдання стадії
- •2.2. Учасники судового розгляду
- •2.5. Кінцеві рішення стадії
- •Рішення про направлення кримінальної справи на додаткове до-судове слідство (ст. 281 кпк).
- •1. Поняття, значення та загальні положення стадії апеляційного провадження
- •2. Характеристика стадії апеляційного провадження
- •2.5. Кінцеві рішення стадії
- •1. Поняття, значення та загальні положення стадії касаційного провадження
- •2. Характеристика стадії касаційного провадження
- •2.4. Етапи стадії ' ' ,
- •2.5. Кінцеві рішення стадії
- •1. Поняття, загальні правила та значення стадії виконання вироку
- •2. Характеристика виконання вироку як стадії кримінального процесу
- •2.1. Завдання стадії
- •2.3. Процесуальні засоби діяльності в стадії
- •2.4. Етапи стадії ,
- •2.5. Кінцеві рішення стадії
- •1. Поняття, загальні правила
- •2. Характеристика стадії перегляду
- •2.1. Завдання стадії
- •2.2. Учасники стадії
- •2.3. Процесуальні засоби діяльності в стадії
- •2.4. Етапи стадії
- •1. Загальні особливості провадження в справах про злочини неповнолітніх
- •2. Особливості досудового провадження в справах про злочини неповнолітніх
- •3. Особливості судового розгляду в справах про злочини неповнолітніх
- •1. Підстави провадження в справах неосудних та обмежено осудних осіб
- •2. Особливості предмета доказування
- •3. Загальні особливості провадження
- •5. Особливості судового провадження
- •2. Особливості порушення кримінальних справ приватного обвинувачення
- •3. Особливості судового розгляду
- •1. Поняття протокольної форми досудової підготовки матеріалів (пфдпм)
- •2. Гарантії прав учасників і загальні умови застосування пфдпм
- •3. Процесуальний порядок
- •2. Підстави реабілітації
- •3. Види відшкодування шкоди
- •4. Порядок реабілітації
- •1. Імунітети працівників
- •2. Особливості кримінального судочинства
- •3. Поняття та різновиди правової допомоги у кримінальних справах
- •3.1. Поняття і порядок екстрадиції (видачі) особи, яка вчинила злочин
- •3.2. Поняття і порядок здійснення кримінального ' ' переслідування
- •1. Особливості джерел кримінально-процесуального права
- •1.2. Особливості джерел кримінально-процесуального права сша
- •2. Особливості доказування
- •2.1. Особливості доказування
- •2.2. Особливості доказування в кримінальному процесі сша
- •3. Альтернативи кримінального
- •3.1. Інститут медіації у Франції
2. Підстави та умови притягнення особи як обвинуваченого
У ст. 5 КПК зазначено: "Ніхто не може бути притягнутий як обвинувачений інакше, ніж на підставах і в порядку (курсив мій. — Авт.), встановленому законом".
Тому необхідно розрізняти: 1) підстави притягнення як обвинуваченого і 2) порядок притягнення як обвинуваченого (про це — в пит. З лекції).
У ст. 131 КПК підстави до притягнення як обвинуваченого сформульовано таким чином: "Коли є досить доказів, які вказують на вчинення злочину певною особою, слідчий виносить мотивовану постанову про притягнення цієї особи як обвинуваченого ".
Поняття підстав до притягнення особи як обвинуваченого, як випливає зі змісту цієї норми, містять дві взаємопов'язані категорії:
матеріально-правові (злочин, винність);
процесуально-правові (доведеність вчинення злочину, межідоказування).
Достатність доказів означає таку їх сукупність, що викриває певну особу у вчиненні злочину і встановлює (доказує) в її діях склад злочину (в теорії процесу використовують і поняття "недостатня сукупність доказів", тому доказів має бути саме стільки, щоб у слідчого виникло суб'єктивне переконання в тому, що в діях особи, яка підлягає притягненню як обвинувачений, є склад злочину).
"Достатність доказів", так само, як і "недостатність", є оціночними поняттями (див. лекцію "Докази і доказування").
Отже, підставами для притягнення особи як обвинуваченого є наявність достатньої сукупності доказів, які вказують на вчинення злочину певною особою.
Щоб притягнення обвинуваченого було обґрунтованим, у будь-якому разі має бути доказано:
склад злочину (об'єкт, суб'єкт, об'єктивна сторона, суб'єктивна сторона). Якщо склад злочину не встановлено — справа підлягаєзакриттю за п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК;
вчинення цього діяння конкретною особою, яка за своїмихарактеристиками може бути суб'єктом злочину (фізична; осудна;та, що досягла віку кримінальної відповідальності);
характер і розмір завданої шкоди;
4) обставини, що впливають на ступінь і характер відповідальності (покарання) обвинуваченого: зазначені в статтях 66, 67 КК; ознаки злочину, що кваліфікують (наприклад повторність).
Водночас законодавець не вимагає від слідчого обов'язкового встановлення всіх елементів предмета доказування. На момент прийняття рішення про притягнення особи як обвинуваченого має бути встановлено обов'язково ті елементи, що впливають на кваліфікацію діяння.
Не можуть бути підставами до притягнення особи як обвинуваченого:
припущення, здогадки слідчого (випливає із презумпції невинуватості);
визнання обвинуваченими своєї вини без підтвердження цьогосукупністю доказів, що є в справі (ч. 2 ст. 72 КПК).
Поряд з підставами, є й умови притягнення як обвинуваченого:
у справі немає обставин, що виключають у ній провадження(ч. 1 ст. 6 КПК);
у слідчого немає сумнівів щодо необхідності притягнення якобвинуваченого;
одержання фактичних даних із процесуальних джерел, з використанням процесуальних засобів.
Незаконне (безпідставне) притягнення особи як обвинуваченого зумовлює:
кримінальну відповідальність за ст. 372 КК*;
відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконнимпритягненням до кримінальної відповідальності (див. лекцію "Реабілітація").
ВИСНОВКИ З ПИТАННЯ 2:
Притягнення особи як обвинуваченого має здійснюватися напідставах і в порядку, встановленому законом, за наявності відповідних умов.
Безпідставне притягнення особи як обвинуваченого зумовлюєкримінальну відповідальність для слідчого і відшкодування завданоїшкоди незаконно притягненому в такій якості.
' Диференціацію кримінальної відповідальності проведено за ознакою тяжкості злочинів, що були поставлені в вину особі (ч. 1 цієї статті передбачає відповідальність за притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності, поєднане з обвинуваченням у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, а ч. 2 — тяжкого або особливо тяжкого злочину). Доволі.оригінально питання кримінальної відповідальності за незаконне притягнення як обвинуваченого (за неправильний кримінальний позов) вирішувалося в дореволюційній Росії. Згідно зі статтями 66 та 67 ч. 2 т. X Зводу законів за вид. 1857 р. винні прокурори піддавалися "тому покаранню, під яке обвинуваченого підвести намагалися".