- •Кримінально – процесуальне право
- •Передмова
- •1. Загальне поняття кримінального процесу
- •2. Історичні форми кримінального процесу
- •3. Змішаний (слідчо-судовий, континентальний) кримінальний процес.
- •3. Характеристика кримінального процесу як діяльності
- •Висновки з питання 3:
- •Висновки з теми:
- •Рекомендована література до теми Наукові та навчально-методичні джерела
- •2. Предмет і методи криміїіально-процесуального права
- •3. Способи і типи правового регулювання1 у кримінальному процесі
- •4. Особливості норм кримінально-процесуального права
- •5. Кримінально-процесуальний закон. Його чинність у просторі, у часі та щодо осіб
- •Рекомендована література до теми Нормативно-правові акти
- •Лекція з принципикримінально-процесуального права
- •1. Поняття, значення і класифікація принципів кримінально-процесуального права
- •2. Характеристика загальноправових принципів
- •4. Принцип забезпечення недоторканності житла.
- •6. Принцип поваги до честі та гідності особи, невтручання в її особисте та сімейне життя.
- •Лекція 4 суб'єкти кримінально-процесуального права
- •1. Поняття і класифікація суб'єктів кримінально-процесуального права
- •2. Процесуальна характеристика окремих суб'єктів
- •2.1. Процесуальна характеристика суб'єктів, які виконують функцію правосуддя
- •2.2. Процесуальна характеристика суб'єктів, які виконують функцію кримінального переслідування
- •2.3. Процесуальна характеристика суб'єктів, які виконують функцію захисту
- •2.4. Процесуальна характеристика суб'єктів, які виконують допоміжну функцію
- •3. Поняття кримінально-процесуальної компетенції
- •4. Забезпечення безпеки суб'єктів кримінально-процесуального права
- •Наукові та навчально-методичні джерела
- •2. Джерела доказів
- •4. Структура процесу доказування
- •2. Загальні цілі, підстави і правила застосування запобіжних заходів
- •3. Процесуальна характеристика окремих запобіжних заходів
- •3.1. Процесуальна характеристика ізоляційних запобіжних заходів
- •3.2. Процесуальна характеристика іі еізоляційних запобіжних заходів
- •1. Поняття, значення та загальні положення стадії порушення кримінальної справи
- •1. Рішення про порушення кримінальної справи
- •2. Рішення про відмову в порушенні кримінальної справи
- •3. Рішення про направлення заяви або повідомлення за належністю
- •1. Поняття, значення та загальні положення стадії досудового слідства
- •4. Додержання строків досудового слідства.
- •5. Взаємодія слідчого з органом дізнання.
- •8. Недопустимість розголошення даних досудового слідства (ст. 121кпк).
- •2. Характеристика стадії досудового слідства
- •2.1. Завдання стадії
- •2.2. Коло учасників стадії
- •2.3. Процесуальні засоби діяльності в стадії
- •1. Поняття слідчих дій. Особливості норм кримінально-процесуального права, які регламентують провадження слідчих дій
- •2. Різновиди слідчих дій і їх система
- •4. Процесуальна характеристика окремих слідчих дій
- •2. Підстави та умови притягнення особи як обвинуваченого
- •3. Процесуальний порядок (процедура) притягнення особи як обвинуваченого
- •4. Зміна і доповнення обвинувачення на досудовому слідстві
- •1. Поняття, підстави, умови і правові наслідки зупинення досудового слідства
- •2. Процесуальний порядок зупинення досудового слідства
- •2.1. Процесуальний порядок зупинення досудового слідства у разі, якщо невідоме місцеперебування обвинуваченого
- •2.2. Процесуальний порядок зупинення досудового слідствау разі, якщо психічне або інше тяжке захворювання
- •2.3. Процесуальний порядок зупинення досудового слідствау разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин
- •3. Підстави і процесуальний порядок
- •2. Підстави закриття '
- •3. Процесуальний порядок закриття і відновлення кримінальної справи
- •4. Направлення кримінальної справи до суду
- •1. Поняття, значення
- •2. Характеристика стадії порушення державного обвинувачення
- •2.1. Завдання стадії
- •2.5. Кінцеві рішення стадії
- •1. Поняття і значення інституту підсудності
- •11 Рекомендована література до теми
- •1. Поняття, значення
- •2. Характеристика стадії попереднього розгляду справи суддею
- •2.1. Завдання стадії
- •2.2. Коло учасників стадії
- •2.3. Процесуальні засоби діяльності в стадії
- •2. Характеристика стадії
- •2.1. Завдання стадії
- •2.2. Учасники судового розгляду
- •2.5. Кінцеві рішення стадії
- •Рішення про направлення кримінальної справи на додаткове до-судове слідство (ст. 281 кпк).
- •1. Поняття, значення та загальні положення стадії апеляційного провадження
- •2. Характеристика стадії апеляційного провадження
- •2.5. Кінцеві рішення стадії
- •1. Поняття, значення та загальні положення стадії касаційного провадження
- •2. Характеристика стадії касаційного провадження
- •2.4. Етапи стадії ' ' ,
- •2.5. Кінцеві рішення стадії
- •1. Поняття, загальні правила та значення стадії виконання вироку
- •2. Характеристика виконання вироку як стадії кримінального процесу
- •2.1. Завдання стадії
- •2.3. Процесуальні засоби діяльності в стадії
- •2.4. Етапи стадії ,
- •2.5. Кінцеві рішення стадії
- •1. Поняття, загальні правила
- •2. Характеристика стадії перегляду
- •2.1. Завдання стадії
- •2.2. Учасники стадії
- •2.3. Процесуальні засоби діяльності в стадії
- •2.4. Етапи стадії
- •1. Загальні особливості провадження в справах про злочини неповнолітніх
- •2. Особливості досудового провадження в справах про злочини неповнолітніх
- •3. Особливості судового розгляду в справах про злочини неповнолітніх
- •1. Підстави провадження в справах неосудних та обмежено осудних осіб
- •2. Особливості предмета доказування
- •3. Загальні особливості провадження
- •5. Особливості судового провадження
- •2. Особливості порушення кримінальних справ приватного обвинувачення
- •3. Особливості судового розгляду
- •1. Поняття протокольної форми досудової підготовки матеріалів (пфдпм)
- •2. Гарантії прав учасників і загальні умови застосування пфдпм
- •3. Процесуальний порядок
- •2. Підстави реабілітації
- •3. Види відшкодування шкоди
- •4. Порядок реабілітації
- •1. Імунітети працівників
- •2. Особливості кримінального судочинства
- •3. Поняття та різновиди правової допомоги у кримінальних справах
- •3.1. Поняття і порядок екстрадиції (видачі) особи, яка вчинила злочин
- •3.2. Поняття і порядок здійснення кримінального ' ' переслідування
- •1. Особливості джерел кримінально-процесуального права
- •1.2. Особливості джерел кримінально-процесуального права сша
- •2. Особливості доказування
- •2.1. Особливості доказування
- •2.2. Особливості доказування в кримінальному процесі сша
- •3. Альтернативи кримінального
- •3.1. Інститут медіації у Франції
4. Додержання строків досудового слідства.
Строки досудового слідства виконують функцію дисциплінування щодо посадових осіб, які його здійснюють.
Про строки дізнання див. вище.
Якимось крайнім строком досудове слідство не обмежено, але в будь-якому разі його має бути закінчено швидко.
До строків досудового слідства зараховують час із моменту:
порушення кримінальної справи;
встановлення органом дізнання особи, яка вчинила злочин,до моменту прийняття у справі кінцевого рішення.
Досудове слідство має бути закінчено протягом 2 місяців. Однак за наявності відповідних підстав його може бути продовжено:
до 3 місяців — районним, міським (і прирівняним до них)прокурором у разі неможливості закінчити розслідування;
до 6 місяців — обласним (і прирівняним до нього) прокурором в особливо складних справах;
далі продовжувати строк досудового слідства можуть лишеГенеральний прокурор України або його заступники у винятковихвипадках (в межах строків давності притягнення до кримінальноївідповідальності).
При поверненні судом справи для провадження додаткового розслідування, а також відновленні закритої справи строк додаткового слідства встановлює прокурор, який здійснює нагляд за слідством, в межах одного місяця з моменту прийняття справи до провадження. Надалі зазначений строк продовжують на загальних підставах.
5. Взаємодія слідчого з органом дізнання.
Взаємодія слідчого з органом дізнання — це основана на вимогах закону, узгоджена за цілями, місцем, часом діяльність незалежних суб'єктів кримінального процесу (слідчого та органу дізнання), спрямована на вирішення завдань розслідування злочинів.
Слідчий і орган дізнання діють у межах своєї компетенції. Єдині цілі досягаються узгодженими діями цих суб'єктів із використанням притаманних для кожного із них методів і засобів.
Мета узгодженої діяльності слідчого та органу дізнання як її бажаний результат є спільною для цих органів, бо за наявності різних цілей є неможливим сам факт узгодженості дій.
Для досягнення спільної мети існує потреба в узгодженні також місця і часу дій (наприклад одночасне провадження слідчої дії).
В окремих випадках місце і час не узгоджують (наприклад, при провадженні дій, що належать до виключної компетенції суб'єкта взаємодії. Зокрема, слідчий не може бути присутнім під час провадження органом дізнання оперативно-розшукових дій). У цьому разі узгоджують мету провадження дій.
Процесуальними формами взаємодії слідчого з органом дізнання є:
вжиття органом дізнання оперативно-розшукових заходів ізметою встановлення особи, яка вчинила злочин, та інформуванняслідчого (в письмовій формі) про результати оперативно-розшуковихзаходів, здійснених на досягнення цієї мети (ч. З ст. 104 КПК);
виконання органом дізнання доручень і вказівок слідчого щодопровадження слідчих і розшукових дій (ч. З ст. 114 КПК).
Доручення слідчого органові дізнання — це покладання слідчим на орган дізнання обов'язку провести конкретні слідчі або розшукові дії.
Вказівка слідчого органові дізнання — це керівна настанова (порада) слідчого, адресована органові дізнання, щодо того, як саме вико-
нувати доручені дії, на що треба звернути увагу при їх провадженні, як зафіксувати одержаний результат, яких дій вжити за неочікува-ного результату тощо;
3) допомога органів дізнання слідчому на його вимогу при провадженні окремих слідчих дій (ч. З ст. 114 КПК).
Вимога слідчого, звернена до органу дізнання, — це висловлена в категоричній формі пропозиція надати допомогу при провадженні слідчої дії.
Ця форма взаємодії слідчого з органом дізнання реалізується шляхом:
безпосередньої участі працівників органів дізнання в провадженні слідчої дії (наприклад спостереження за поведінкоюприсутніх під час обшуку осіб);
сприяння слідчому у здійсненні ним заходів процесуальногопримусу (наприклад припинення опору слідчому з боку окремихосіб);
виконання органом дізнання постанов слідчого про привідучасників досудового слідства (потерпілого, свідка, підозрюваного,обвинуваченого), які ухиляються від явки за викликом (ч. 2 ст. 70,ч. З ст. 72, статті 135, 136 КПК);
виконання органом дізнання постанови слідчого про розшукобвинуваченого (ст. 139 КПК).
Вирішуючи питання про необхідність взаємодії з органом дізнання, слідчий повинен діяти за принципом "не доручай іншим те, що можеш зробити сам".
6. Направлення слідчим окремих доручень (ст. 118 КПК).Окремі доручення слідчого — це доручення, які він дає слідчим
або органам дізнання інших районів.
Оформлюють окреме доручення офіційним листом на ім'я прокурора, начальника слідчого відділу або начальника органу дізнання.
Строк виконання окремого доручення слідчого — 10 днів.
Посадових осіб, винних у невиконанні окремого доручення або у невчасному його виконанні, притягають до дисциплінарної відповідальності.
У межах міста або району слідчий зобов'язаний провадити всі слідчі дії особисто.
7. Застосування групового (бригадного) методу досудового слідства(ст. 119 КПК).
Підставою застосування групового (бригадного) методу є особлива складність справи. Поняття особливо складних справ в законі не визначено. В слідчій практиці такими вважають:
значні за обсягом виконуваної роботи, багатоепізодні справи;
справи, в яких бере участь значна кількість обвинувачених,свідків, потерпілих;
• справи, пов'язані з виконанням слідчих дій у різних регіонахнашої держави та в іноземних державах.
У складі слідчої групи діють від двох до кількох десятків слідчих.
Про створення слідчої групи зазначають у постанові про порушення кримінальної справи або в окремій постанові, яку складає прокурор або начальник слідчого відділу.
Одного зі слідчих зі складу слідчої групи призначають старшим. Він бере всю кримінальну справу до свого провадження і приймає найважливіші рішення, підписує процесуальні документи, в яких вони викладаються:
постанову про притягнення як обвинуваченого;
постанову про обрання запобіжного заходу (подання до судупро обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту);
постанову про об'єднання і виділення кримінальних справ;
обвинувальний висновок (чи інший підсумковий процесуальний документ).
Постанову про створення слідчої групи оголошують обвинуваченому з роз'ясненням права на відвід будь-кого із членів групи.