Аналіз візуального матеріалу.

Параметри аналізу тексту.	Мотиви/наміри автора (зовнішній або внутрішній, суб’єктивний або об’єктивний фактор, що викликає потенційне бажання змінити думку учасника комунікації через передачу визначеної інформації)	Стратегія(надзавдання, яке ставить перед собою комуні кант)	Тактика(ті практичні кроки, які використовує комуні кант реалізуючи обрану стратегію)	Засоби реалізації( той матеріал вербального і невербального характеру ( на всіх рівнях) який використовує автор тексту.	Успішність/неуспішність у реалізації намірів.
Фото інформаційне	Візуально зобразити спосіб життя бездомних людей.	Безпритульна людина- це в першу чергу людина!	Зйомка на об’єктив фотокамери звичного способу життя безхатченків.	Фотографія.	Успішність реалізації намірів.
Текст переконувальний	Відобразити бездомних, основним заробітком, яких є милостиня.	Допомогти суспільствузрозуміти, що таким людям потрібна не лише фінансова допомога, а й моральна підтримка.	Зображення жінки, яка просить милостиню у переході.	Фотографія	Успішність реалізації намірів.
Текст мобілізаційний	Закликає суспільство допомогти бездомним фінансово.	Звернення до журналістів із проханням висвітлення проблеми бездомних людей в Україні.		Фотографія	Неуспішність у реалізації намірів.

Висновок: На мою думку в інформаційному тексті успішно реалізовано мету автора , яка полягала у ознайомленні суспільства із проблемою безпритульності людей. Також інформація була дещо переконливою оскільки передбачала виявлення числа безпритульних людей та закладів, які покликані їм допомагати. Текст переконливий , на мою думку також успішно реалізований, оскільки наводячи як приклад міфи про безхатченків, автор намагається переконати, що проблема дійсно існує. Мобілізаційний не успішно реалізований.

ВСТУП

Проблема безпритульності людей в Україні, стоїть поряд із такими проблемами , як ВІЛ СНІД, алкоголізм, наркоманія. Вона безумовно є актуальною і про неї неодмінно слід говорити, і не просто говорити а голосно кричати. Погляньмо тільки скільки на вулицях нашого міста трапляється цих нещасних, знедолених людей, і подумаймо а чи не можемо і ми так само як і вони завтра там опинитись?. Можливо ми скажемо що ні, оскільки ми «високоосвічені», «успішні», « фінансово забезпечені», «морально стійкі», однак статистичні дані вказують на те що більша половина цих людей це колишні професори, музиканти, художники, або просто успішні люди. Кожен із нас легко може потрапити у скрутну життєву ситуацію, але не кожен знайде вихід із неї! Проблема безпритульності в Україні існує давно, а отже є методи , за рахунок яких можна зменшити кількість безпритульних. Кількість установ соціальної допомоги безхатченкам збільшується, однак кількість безхатченків не зменшується. Проблема безпритульних людей, це не тільки їхня проблема – це проблема усього нашого суспільства, яке поділяється на тих, хто ненавидить цих людей і тих, хто справді прагне їм допомогти.