- •3. Розкрийте форми демократії та умови їх реалізації в Україні.
- •3. Назвіть суб’єкти та об’єкти політичного процесу, їх взаємодію та відносини ( на прикладі виборчої кампанії в українському суспільстві ).
- •1.Розкрийте сутність державної політики, назвіть її різновиди та функції.
- •2. Розкрийте сутність національної безпеки і національних інтересів української держави.
- •3.Дайте визначення поняття «громадянське суспільство», назвіть його ознаки в українському суспільстві.
- •1.Розкрийте зміст державної влади, назвіть її структуру та функції.
- •2. Розкрийте сутність соціальної політики держави у сфері науки і освіти та напрями її здійснення.
- •3. Дайте визначення «партійна система», поясніть її сутність та функції в українськом суспільстві.
- •Билет 6
- •1.Розкрийте сутність організації та управління державною владою, їх принципи та механізми.
- •1.1(Принципи)
- •2. Дайте характеристику змісту внутрішньої політики української держави та її функцій.
- •3. Визначте місце та роль громадських організацій в українському суспільстві.
- •1.Розкрийте зміст зовнішньої політика держави та її функцій.
- •2.Поясніть зміст політичного процесу, його структуру.
- •3. Назвіть етапи проголошення політичних прав і свобод людини і громадянина у європейських документах і їх застосування в Україні.
- •1.Дайте визначення поняттю «політична система» суспільства.
- •2. Розкрийте сутність політичної свідомості громадян країни.
- •3. Розкрийте роль громадянина як суб’єкта і об’єкта політичного життя України.
- •Назвіть основні функції політичного лідерства в сучасному світі.
- •1. Поясніть зміст світової політики у контексті міждержавних відносин у світовому співтоваристві.
- •2. Назвіть основні ознаки політичної кризи у світі.
- •Моделі кризового розвитку політичних конфліктів
- •3. Назвіть основні шляхи регулювання внутрішніх політичних конфліктів в Україні
- •1. Поясніть зміст міжнародних відносин між суб’єктами світової політики.
- •. Виділіть основні види ресурсів державної влади, поясніть їх зміст.
- •Назвіть основні шляхи регулювання міждержавних політичних конфліктів у контексті попередження порушень прав і свобод українських громадян.
- •1. Основні міжнародні організації у системі міжнародних відносин.
- •2. Поясніть основні ознаки тоталітарного політичного режиму.
- •1. Розкрийте зміст політики й моралі, поясніть взаємозв’язок між ними у політичному процесі.
- •2. Назвіть ознаки і принципи становлення соціальної держави.
- •3. Назвіть основні ознаки становлення громадянського суспільства в Україні, поясніть їх зміст
- •Розкрийте зміст політики й ідеології, поясніть взаємозв’язок між ними в політичному процесі.
- •Назвіть глобальні проблеми сучасності та основні шляхи їх вирішення.
- •3. Поясніть зміст політико-правового виховання молоді в українському суспільстві у сучасних умовах.
- •Розкрийте зміст процесу формування еліти у сучасних умовах.
- •2.Розкрийте зміст та особливості формування особистості в політичній діяльності.
- •3. Поясніть механізми та проблеми формування політичної свідомості громадян України у сучасних умовах.
- •1. Назвіть цілі, методи та засоби в політичній діяльності.
- •2. Розкрийте основні напрями та механізми реалізації освітньої політики держави.
- •3. Поясніть зміст процесу демократизації в українському суспільстві.
- •1.Поясніть роль демократії у політичному процесі.
- •2. Розкрийте роль політичної опозиції в умовах багатопартійності та політичного плюралізму.
- •3. Поясніть роль і значення профспілок у вирішенні соціально- політичних проблем українського суспільства.
- •2) Проведення колективних переговорів, укладення угод і колективних договорів від імені працівників відповідно до Законів України;
- •4) Здійснення профспілкового контролю за дотриманням працедавцями і посадовцями трудового кодексу, для вирішення інших соціальних завдань.
- •1.Дайте характеристику соціальним спільностям як суб’єктам політичної діяльності.
- •2. Поясніть зміст політики національної злагоди як гарантії державного суверенитету та безпеки держави.
- •3.Назвіть політичні засоби забезпечення національної безпеки української держави і громадянина.
- •1.Назвіть засоби і види політичної влади.
- •2. Поясніть сутність політичної поведінки особи та її основні типи.
- •3. Назвіть систему факторів забезпечення національної безпеки держави і громадянина
- •1. Назвіть класифікацію прав і свобод людини та громадянина, розкрийте їх зміст.
- •2. Назвіть структуру національної безпеки України
- •3. Поясніть роль політичної еліти в демократизації українського суспільства.
- •1.Назвіть основні принципи та проблеми становлення демократичного суспільства.
- •2. Розкрийте роль громадської думки в політичній діяльності.
- •3. Назвіть функції партій в політичній системі України.
- •1.Назвіть сутність та функції суспільно-політичних рухів.
- •2. Розкрийте роль бюрократії як суб’єкта політичного процесу.
- •3. Дайте характеристику ролі та функцій української інтелігенції як суб’єкту політичного процесу.
Назвіть основні шляхи регулювання міждержавних політичних конфліктів у контексті попередження порушень прав і свобод українських громадян.
Можна виділити декілька основних причин міжнародних конфліктів: недосконалість людської природи; бідність та нерівність у добробуті народів різних країн; соціально-економічний та політичний лад держави, рівень її культури і цивілізованості; невпорядкованість міжнародних стосунків. Можна стверджувати, що міжнародний конфлікт — це зіткнення двох або більше різноспрямованих сил з метою реалізації цілей та інтересів в умовах протидії.
Суб'єктами міжнародного конфлікту можуть бути держави, міждержавні об'єднання, міжнародні організації, організаційно оформлені суспільно-політичні сили всередині держави або на міжнародній арені.
Урегулюванню міжнародних конфліктів сьогодні сприяють деякі об'єктивні тенденції світового розвитку. По-перше, у світі, зокрема, й у безпосередніх учасників конфліктів, виникає розуміння беззмістовності та небезпечності військових методів вирішення спірних питань. Тому сторони, які конфліктують, зазвичай переходять до політичного діалогу на переговорах. По-друге, посилюються інтеграційні процеси, руйнуються міждержавні та міжрегіональні бар'єри, що знижує рівень конфронтації й створює умови для формування регіональних та міжнародних союзів, асоціацій, об'єднань держав, таких як Європейська співдружність тощо, що ставлять за мету координацію дій, об'єднання сил і можливостей для забезпечення більш тісної співпраці, яка зменшує вірогідність конфліктних ситуацій.
Статтею 33 Статуту ООН визначено шляхи регулювання міжнародних суперечностей і конфліктів, які можуть призвести до порушення миру і спокою між народами. Цей документ зобов'язує членів ООН дотримуватися принципів справедливості та права, щоб на цій основі шляхом переговорів, всебічним вивченням проблеми, залученням різноманітних посередників та арбітрів шукати й знаходити виходи, безумовно, дотримуючись судової процедури і мирно регулюючи проблему. При цьому основна роль належить дипломатичним службам. У процесі переговорів конфліктну ситуацію можна вирішити односторонніми або взаємними поступками, іншою прийнятною формою компромісу. Сторони, які конфліктують, можуть досягти остаточної згоди, констатуючи (початково) факт наявності проблеми. Відтак, регулювання справи доручають довіреним представникам (глава держави, керівник уряду, міністр закордонних справ, посол). Роботу в цьому напрямі можна продовжити обміном дипломатичними нотами. Для вирішення суперечностей може бути залучено також інших зацікавлених сторін. Саме так свого часу було вирішено конфлікт на Корейському півострові, та найбільш кровопролитний — в Індокитаї.
Якщо ж діяльність дипломатів не увінчується успіхом, а напруженість у стосунках ворогуючих сторін загрожує безпеці у світі, або, якщо сторони не підтримують дипломатичних відносин, до процесу вирішення суперечності може долучитися третя сторона-посередник. Вона може робити це з власної ініціативи, або — на прохання зацікавлених сторін. З такою місією виступають як держави, так і міжнародні організації, політичні діячі, які користуються довірою і авторитетом.
За оцінкою багатьох джерел і причин напруженості у міжнародних відносинах можна зробити висновки. По-перше, у практиці різноманітних і багатогранних міжнародних відносин суперечності — явище звичне. По-друге, керівники держав у певних ситуаціях без вагань приймають рішення про застосування сили, замість того, щоб вдаватися до норм міжнародного права, які дозволяють розв'язати суперечність у міжнародних відносинах інакше: мирним урегулюванням конфліктної ситуації.
Отже, чинники, які сприяють подоланню конфліктів і конфліктних ситуацій, мають як об'єктивний, так і суб'єктивний характер. Це передусім загальна міжнародна обстановка і зацікавленість конфліктуючих сторін у подоланні конфлікту. Це також ступінь розвитку демократії в суспільстві та усвідомлення необхідності ліквідувати причини, що призвели до конфлікту; це наявність уряду, якому довіряє народ; це здатність держави чи міжнародних структур консолідувати національні, регіональні та міжнародні політичні сили довкола програми виходу з конфлікту.
Білет №19
