- •3. Розкрийте форми демократії та умови їх реалізації в Україні.
- •3. Назвіть суб’єкти та об’єкти політичного процесу, їх взаємодію та відносини ( на прикладі виборчої кампанії в українському суспільстві ).
- •1.Розкрийте сутність державної політики, назвіть її різновиди та функції.
- •2. Розкрийте сутність національної безпеки і національних інтересів української держави.
- •3.Дайте визначення поняття «громадянське суспільство», назвіть його ознаки в українському суспільстві.
- •1.Розкрийте зміст державної влади, назвіть її структуру та функції.
- •2. Розкрийте сутність соціальної політики держави у сфері науки і освіти та напрями її здійснення.
- •3. Дайте визначення «партійна система», поясніть її сутність та функції в українськом суспільстві.
- •Билет 6
- •1.Розкрийте сутність організації та управління державною владою, їх принципи та механізми.
- •1.1(Принципи)
- •2. Дайте характеристику змісту внутрішньої політики української держави та її функцій.
- •3. Визначте місце та роль громадських організацій в українському суспільстві.
- •1.Розкрийте зміст зовнішньої політика держави та її функцій.
- •2.Поясніть зміст політичного процесу, його структуру.
- •3. Назвіть етапи проголошення політичних прав і свобод людини і громадянина у європейських документах і їх застосування в Україні.
- •1.Дайте визначення поняттю «політична система» суспільства.
- •2. Розкрийте сутність політичної свідомості громадян країни.
- •3. Розкрийте роль громадянина як суб’єкта і об’єкта політичного життя України.
- •Назвіть основні функції політичного лідерства в сучасному світі.
- •1. Поясніть зміст світової політики у контексті міждержавних відносин у світовому співтоваристві.
- •2. Назвіть основні ознаки політичної кризи у світі.
- •Моделі кризового розвитку політичних конфліктів
- •3. Назвіть основні шляхи регулювання внутрішніх політичних конфліктів в Україні
- •1. Поясніть зміст міжнародних відносин між суб’єктами світової політики.
- •. Виділіть основні види ресурсів державної влади, поясніть їх зміст.
- •Назвіть основні шляхи регулювання міждержавних політичних конфліктів у контексті попередження порушень прав і свобод українських громадян.
- •1. Основні міжнародні організації у системі міжнародних відносин.
- •2. Поясніть основні ознаки тоталітарного політичного режиму.
- •1. Розкрийте зміст політики й моралі, поясніть взаємозв’язок між ними у політичному процесі.
- •2. Назвіть ознаки і принципи становлення соціальної держави.
- •3. Назвіть основні ознаки становлення громадянського суспільства в Україні, поясніть їх зміст
- •Розкрийте зміст політики й ідеології, поясніть взаємозв’язок між ними в політичному процесі.
- •Назвіть глобальні проблеми сучасності та основні шляхи їх вирішення.
- •3. Поясніть зміст політико-правового виховання молоді в українському суспільстві у сучасних умовах.
- •Розкрийте зміст процесу формування еліти у сучасних умовах.
- •2.Розкрийте зміст та особливості формування особистості в політичній діяльності.
- •3. Поясніть механізми та проблеми формування політичної свідомості громадян України у сучасних умовах.
- •1. Назвіть цілі, методи та засоби в політичній діяльності.
- •2. Розкрийте основні напрями та механізми реалізації освітньої політики держави.
- •3. Поясніть зміст процесу демократизації в українському суспільстві.
- •1.Поясніть роль демократії у політичному процесі.
- •2. Розкрийте роль політичної опозиції в умовах багатопартійності та політичного плюралізму.
- •3. Поясніть роль і значення профспілок у вирішенні соціально- політичних проблем українського суспільства.
- •2) Проведення колективних переговорів, укладення угод і колективних договорів від імені працівників відповідно до Законів України;
- •4) Здійснення профспілкового контролю за дотриманням працедавцями і посадовцями трудового кодексу, для вирішення інших соціальних завдань.
- •1.Дайте характеристику соціальним спільностям як суб’єктам політичної діяльності.
- •2. Поясніть зміст політики національної злагоди як гарантії державного суверенитету та безпеки держави.
- •3.Назвіть політичні засоби забезпечення національної безпеки української держави і громадянина.
- •1.Назвіть засоби і види політичної влади.
- •2. Поясніть сутність політичної поведінки особи та її основні типи.
- •3. Назвіть систему факторів забезпечення національної безпеки держави і громадянина
- •1. Назвіть класифікацію прав і свобод людини та громадянина, розкрийте їх зміст.
- •2. Назвіть структуру національної безпеки України
- •3. Поясніть роль політичної еліти в демократизації українського суспільства.
- •1.Назвіть основні принципи та проблеми становлення демократичного суспільства.
- •2. Розкрийте роль громадської думки в політичній діяльності.
- •3. Назвіть функції партій в політичній системі України.
- •1.Назвіть сутність та функції суспільно-політичних рухів.
- •2. Розкрийте роль бюрократії як суб’єкта політичного процесу.
- •3. Дайте характеристику ролі та функцій української інтелігенції як суб’єкту політичного процесу.
Моделі кризового розвитку політичних конфліктів
Кризовий розвиток політичних конфліктів має ряд моделей: війна, громадянська війна, партизанський рух, тероризм, революція та ін. Війна - збройне зіткнення в ході вирішення різноманітних видів конфліктів, що свідчить про їх кризову фазу. Розрізняють війни зовнішні (між державами) і внутрішні, або громадянські. В xx сторіччі крайня форма вирішення конфліктів використовувалася неодноразово: дві світові війни, антиколоніальні та громадянські війни, різноманітні локальні збройні конфлікти тощо. Війна, за визначенням Кара Клаузевіца, справді стала продовженням політики іншими засобами. Будучи важливим показником життєздатності соціальних верств і організацій, які відстоюють свої інтереси в політичних системах, війна здійснює інструментальну, прикладну функцію. Військова могутність, або фактор сили, і є основним аргументом для радикальних і екстремістських сил на користь їх існування. У війні люди протистоять один одному не як індивіди, а як члени політичних спільностей (держав, повстанських груп), піддаючи небезпеці своє життя у боротьбі за політичні інтереси, що поділяють або не поділяють особисто. Адже політичні системи формуються так, що еліти, які управляють, володіють більшими можливостями для примушення людей до участі в конфліктах, піддаючи себе особистій небезпеці, позбавленню матеріальних благ тощо заради інтересів інших. В мирних умовах загроза військового зіткнення чинить вплив на політичні та суспільні процеси, викликаючи в суспільстві витрачання частини національних багатств на військові потреби. Але незалежно від того, якою метою виправдовують войовничі сили (партії війни) необхідність силового вирішення конфліктів, підготовка до збройного зіткнення завжди приводять до обмеження можливостей задовольнити багато колективних потреб суспільства і соціальні інтереси. Незадоволеність може бути різноманітною: все залежить від спроможності політичної системи зняти гостроту напруги, викликану видатками на військові цілі. При розвитку кризової ситуації все обертається обманом сподівань і надій людей всередині суспільства.
Громадянські війни. Громадянська війна - найбільш гостра, збройна форма боротьби за державну владу між класами і соціальними станами всередині країни. Громадянські війни можуть відбуватися між угрупованнями, панівними в суспільстві. Типи і форми громадянської війни - повстання рабів, селянські війни, партизанські війни, збройна боротьба народів проти гнобителів і поневолювачів тощо. Якщо в країнах Африки, Азії, Латинської Америки внутрішньополітичні конфлікти і раніше мали характер міжетнічних і релігійних незгод, відображаючи традиційні та патріотичні типи соціальних і культурних відносин, то конфлікти в формі агресивного націоналізму для країн пострадянського блоку стали відновленим явищем, національні конфлікти зростають на ґрунті незадоволення національних інтересів народів, з різних причин позбавлених раніше власної державності. Розпад у другій половині XX століття федерацій СРСР, Югославії, Чехословач-чини та ін. відбувався на ґрунті нагромадження національних суперечностей, які згодом привели до напруженості, до антагонізму і, нарешті, відкритої несумісності тощо. Дезінтеграція в Югославії, республіках Середньої Азії, Закавказзя, Прибалтики та інших регіонах має різноманітний ступінь інтенсивності конфліктів і масштаби застосування насильства. На тлі соціальних проблем йде процес нагромадження національних суперечностей в прихованій формі, минаючи стадію напруженості до антагонізму тощо.
Партизанська війна - специфічна форма вирішення політичного конфлікту з втягненням в боротьбу за встановлення політичної влади тієї або іншої соціальної групи, політичних партій, широких мас країни, коли ведеться легальна і нелегальна боротьба за перетворення суспільства, зміну політичного режиму тощо. За формою застосування насильства партизансько-повстанські методи реалізації групових інтересів переплітаються з іншими формами силового підходу до розв'язання конфліктів - збройним тероризмом, в політиці тощо. Політичний тероризм використає тактику насильства або загрозу його застосування у ставленні окремих людей, що стали його жертвами в більшості випадків за збігом обставин або довільним вибором, тобто не прямі політичні супротивники. Мета скоєння терористичних актів - привернення уваги до конфлікту інтересів, в якому беруть участь групи, що вдаються до таких методів боротьби, намагаючись досягти політичної мети. З другої половини xx століття особливо поширений міжнародний тероризм в регіонах Ближнього і Середнього Сходу. Його характерна риса: проведення спланованих державами або суспільними структурами терористичних актів, в основному за межами даної держави, у відношенні іноземних державних структур і окремих особистостей тощо.
Революція. Революція - одна з моделей кризового розвитку політичних конфліктів. Функція революційного засобу вирішення політичного конфлікту допускає усунення віджилих своє суспільних структур. Їх пряме знищення в дійсності неможливе. історія показує, що повернення в політичну систему, яка зазнала тотальної перебудови, до звичного статус-кво можливе і відродження післятоталітарного хаосу перших революційних років більш життєздатних форм старого теж можливе. Встановлення в ході Французької революції і Жовтневої революції політичних систем і політичних режимів, що зазнали зміни і відроджених форм управління тощо, стало можливим. У Франції - відновлена незабаром після Французької революції монархія, а в Росії - формується демократична держава. історична практика підтверджує, однак, і тезу Карла Маркса про те, що жодна суспільна форма не гине раніше, ніж не вичерпає до кінця своїх, притаманних їй потенцій. Дійсним механізмом усунення застарілих суспільних структур може бути їх дорозвиток внаслідок ефективної взаємодії протилежних інтересів, що спонукають зародження і формування суспільних, соціальних інститутів, владних структур, діяльність яких спрямована на еволюційну зміну.
Хоч які різноманітні конкретні форми, засоби революцій, все ж вони мають загальні, схожі типи революційних криз. Політична криза визначається, по-перше, кризою "верхів", по-друге, де-сакралізацією влади (тобто злиттям образу непогрішимості та легітимності), по-третє, виникненням почуття життєвої небезпеки; по-четверте, формуванням альтернативного суб'єкта; використанням механізму радикалізації політики; по-п'яте, центристським переворотом. Такий ідеальний тип розвитку революційної політичної кризи умова розвитку революції.