
- •Розділ 1. Сучасні засоби навчання, які застосовуються на уроках трудового навчання.
- •Класифікація засобів навчання.
- •1.2. Використання електронних засобів навчання на уроках трудового навчання.
- •Розділ 2. Методичні рекомендації щодо використання електронних засобів навчання при вивченні теми: «Технологія обробки деревини».
- •Висновки
- •Список літератури
ЗМІСТ
ВСТУП 2
Розділ 1. Сучасні засоби навчання, які застосовуються на уроках трудового навчання. 3
1.1. Класифікація засобів навчання. 3
1.2. Використання електронних засобів навчання на уроках трудового навчання. 7
РОЗДІЛ 2. Методичні рекомендації щодо використання електронних засобів навчання при вивченні теми: «Технологія обробки деревини». 12
ВИСНОВКИ 16
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 17
ВСТУП
Наше суспільство, увійшовши в третє тисячоліття, зіткнулося з ситуацією, коли освіта повинна підготувати нове покоління людей до життя в умовах, які ще повністю не сформовані, і до вирішення завдань, які однозначно ще не сформульовані.
У школі «Трудове навчання» – інтегративна освітня область, синтезуюча наукові знання з курсів математики, фізики, хімії, біології і показує їх використання в промисловості, енергетиці, зв'язку, сільському господарстві та інших напрямках діяльності людини. Процес трудового навчання складний і різноманітний. Методика трудової підготовки – одне з наймолодших напрямків у педагогічній науці. Хоча підготовка професійних викладачів праці ведеться в країні вже більше тридцяти років, треба визнати, що існують складнощі у вирішенні специфічних навчальних завдань, обумовлені недостатньою опрацюванням методологічних основ. Таким чином, професіоналізм вчителя трудового навчання багато в чому визначається рівнем його методичної підготовки.
Мета дослідження – виявлення найбільш ефективних засобів навчання на уроках трудового навчання та розробка методичної системи використання електронних засобів навчання. Аналіз теоретичних досліджень з проблеми і вивчення педагогічного досвіду використання електронних засобів навчання у масову шкільну практику дозволили висунути гіпотезу дослідження, яка полягає в припущенні, що використання сучасних електронних засобів у навчально-виховному процесі з технології підвищить якість знань і вмінь учнів з даного предмету, сприятиме розвитку навичок самостійної роботи, якщо розроблена спеціальна методика використання електронних засобів при навчанні.
Розділ 1. Сучасні засоби навчання, які застосовуються на уроках трудового навчання.
Класифікація засобів навчання.
Засоби навчання – це джерело отримання знань, формування вмінь. До них належать наочні посібники, підручники, дидактичні матеріали, обладнання, станки, навчальні кабінети, лабораторії, та інші засоби масової комунікації. В якості засобів навчання можуть виступати реальні об'єкти, виробництво, споруди. Дидактичні засоби, як і методи, є частиною педагогічної системи і виконують своє призначення. Вибір засобів навчання залежить від дидактичної концепції, мети, змісту, методів і умов навчального процесу. Основні функції засобів навчання – це інформаційна, дидактична, контрольна. В науці немає суворої класифікації дидактичних засобів. Можна скористатися класифікацією польського дидакта В.Оконя, в якій засоби розташовані за наростання можливості замінювати дії учителя й автоматизувати дії учня.
1. Прості засоби. Словесні: підручники і інші тексти.
2. Прості візуальні засоби: реальні предмети, моделі, картини тощо.
3. Складні засоби. Механічні візуальні прилади: діаскоп, мікроскоп, кодоскоп та інші.
4. Аудіальні засоби: програвач, магнітофон, радіо.
5. Аудіовізуальні: звуковий фільм, ТЕЛЕБАЧЕННЯ, відео.
6. Засоби, що автоматизують процес навчання: лінгвістичні кабінети, комп'ютери, інформаційні системи, телекомунікаційні мережі.
Прості словесні і візуальні (наочні) засоби навчання мають давню історію. Головні серед них – підручники. Слід нагадати, що функція підручника не тільки пред'явити інформацію, але і управляти пізнавальною діяльністю, роботою з нею. Серед словесних засобів велике значення мають роздаткові матеріали. Вони є по всім предметам і представляють набір завдань, вправ, схем.
Основна функція візуальних засобів – демонстрація явищ, процесів. Демонструвати можна реальні об'єкти. Так, у Лондоні навчальний відділ на знаменитому лондонському мосту знайомить з ним школярів. Будь-яке виробництво, об'єкт, де можлива екскурсія, є засобом навчання. Але переважна більшість наочних засобів – це моделі, макети, малюнки, карти. Їх головне завдання – забезпечити сприйняття інформації і стимулювати навчальну діяльність. Серед складних засобів (ТЗН) групи 3,4,5 представляють механічні та електротехнічні пристрої. Від вчителя потрібно знати їхні можливості та методику їх застосування у вивченні свого предмета. ТБ і відеотехніка як дидактичні засоби мають великі можливості не тільки в демонстрації матеріалу, але і в організації навчання. Однак дидактичні аспекти застосування складних електронних систем ще недостатньо вивчені. Шоста група засобів навчання, за В.Оконю, є складні електронні пристрої і телекомунікаційні мережі. Розвиток інформатики, їх створення і швидкий прогрес дали поштовх інформатизації освіти і породили напрям у науці – педагогічну інформатику. Інформатизація освіти – частина інформатизації суспільства, процесу, який прийняв характер інформаційного вибуху або революції з середини 20 століття, що дає підставу характеризувати сучасне суспільство як інформаційне. Це означає, що у всіх сферах людської діяльності зростає роль інформаційних процесів, підвищується потреба в інформації і в засобах для її виробництва, обробки, зберігання та використання.
C точки зору управління навчальним процесом всі навчальні системи можна розділити на два класи:
І клас. Навчальні системи, в яких управління процесом навчання покладено на користувача. Містить виклад навчальної дисципліни або її розділу у відповідності з її логікою на машинному носії в текстовому і графічному форматах. Навчальні системи даного класу відрізняються між собою функціональністю, властивостями, способами їх реалізації та поділяються на наступні підкласи:
1. Електронні підручник або методичний посібник з послідовною структурою – можна розглядати як електронну копію традиційного друкованого підручника чи посібника. Структура подання матеріалу на машинному носії є послідовною.
2. Електронні підручник або методичний посібник з гіпертекстової структурою – подання навчальної дисципліни на машинному носії має гіпертекстову структуру.
3. Повнотекстова база даних – є можливість звернення за посиланнями в авторському викладі навчальної дисципліни до оригінальних текстів інших авторів. Як авторський текст, так і тексти інших авторів можуть мати гіпертекстову структуру подання на машинному носії.
4. Електронна бібліотека – система, що управляє комплексом електронних навчально-методичних матеріалів різного класу з різних навчальних дисциплін, що дозволяє слухачу виконувати пошук інформації (пошук за ключовими словами, пошук по предметної області) простір пошуку повинно допускати розширення, причому необхідна організація взаємодії з відповідною бібліографічною системою.
5. Мультимедійні електронні підручник або методичний посібник – виклад навчальної дисципліни повністю виконано або доповнено викладенням у аудіо, відео форматах. Дана система дозволяє слухачу спостерігати динаміку досліджуваних явищ і змінювати параметри цієї динаміки. Система може мати всі або декількома властивостями повнотекстових баз даних.
6. Електронні підручник або методичний посібник із засобами рубіжного контролю – після кожного розділу навчальної дисципліни системою формується оцінка, яка є основою для самоконтролю студента. Система може мати всі або декількома властивостями мультимедійних систем.
ІІ клас. Навчальні системи, самостійно керують навчальним процесом. Містить виклад навчальної дисципліни або її розділу у відповідності з її логікою на машинному носії у текстовому, графічному, аудіо, відео форматах. В кінці кожної порції викладення навчальної дисципліни в даних системах виучуваного надаються перевірочні завдання. На відміну від систем першого класу, в даних системах відповіді і дії учня впливають на подальший хід процесу навчання. Ступінь управління навчальним процесом безпосередньо залежить від ступеня адаптації системи під конкретного учня, тому навчальні системи даного класу поділяються на підкласи за ступенем їх адаптивності та способами реалізації адаптації:
1. Автоматизована навчальна система (АОС) з лінійною моделлю навчання – структура подання матеріалу на машинному носії є послідовною. Залежно від результатів перевірки виучуваного надається чергова (наступна) порція навчального матеріалу, або він повертається до додаткового вивчення попередньої порції. Система може мати всі або декількома властивостями мультимедійних систем І класу.
2. Автоматизована навчальна система (АОС) з розгалуженою моделлю навчання – для кожної порції навчальної дисципліни в системі задано декілька варіантів викладення матеріалу, що розрізняються за ступенем подробиці, глибині викладу, а так само кілька варіантів пропонованих в кінці кожної порції перевірочних завдань з різними рівнями складності. Дана система адаптується за глибиною, ступенем подробиці викладу досліджуваного матеріалу і складності перевірочних завдань, що дозволяє їй формувати індивідуальну траєкторію навчання. Реалізується параметрична і структурна адаптація.
3. Автоматизована навчальна система (АОС) з адаптацією за формою викладу – учень має можливість вибирати форму викладення навчальної дисципліни: переважно або текстова або графічна або аудіо або відео форма. Система може мати всі або декількома властивостями АОС з розгалуженою моделлю навчання.
4. Автоматизована навчальна система (АОС) з адаптацією за логікою викладу – контроль учня здійснюється на основі зіставлення моделей про предметної області вчителі (еталонної моделі) і учня. У даних системах реалізується структурна адаптація. Реалізується параметрична і структурна адаптація.
Таким чином, інформатизація освіти веде, як було сказано, до зміни істотних сторін дидактичного процесу. Змінюється діяльність вчителя і учня. Учень може оперувати великою кількістю різноманітної інформації, інтегрувати її, має можливість автоматизувати обробку, моделювати процеси і вирішувати проблеми, бути самостійним у навчальних діях та інше. Вчитель також звільняється від рутинних операцій, отримує можливість діагностувати учнів, стежити динаміку навчання та розвитку учня. Слід сказати, однак, що маса вчителів, незважаючи на стрімкий розвиток інформаційних технологій, не готова до переходу від класно-урочної форми навчання і від пояснювального традиційного навчання до використання інформаційних технологій в освіті. Електронна техніка поки що використовуються в основному як допоміжний засіб навчання. Певною мірою вчителі мають рацію: комп'ютер та нові інформаційні технології поступово будуть міняти дидактичний процес і, ймовірно, не повністю замінять традиційні технології навчання. Тим не менш, в країні дуже багато робиться для впровадження в освітні процеси інформаційних технологій для навчання вчителів у цій галузі.