8.Викладіть призначення, особливості конструкції, рівняння перетворення та джерела похибок Логометрів.

Логометри – це прилади електромеханічної групи, що призначені для вимірювання відношень двох електричних величин х₁ та х₂, тобто для визначення величини . У загальному виді рівняння вимірювання логометрів має вигляд , (1) де n – коефіцієнт, що залежить від системи вимірювального механізму.

Особливість логометрів полягає в тому, що моменти М_об та М_пр, що діють на рухому частину, створюються електричним шляхом. Логометри мають 2 вимірювальних ланцюга, на які діють величини х₁ і х₂, причому напрямки їх дії необхідно обрати таким чином, щоби обертові моменти врівноважували один одного.

Конструкція логометра наведена на рис.1. Принцип дії логометра полягає у наступному. В нерівномірне магнітне поле магнітної системи приладу розміщують рухому частину, яка складається з 2 жорстко скріплених рамок, розвернутих у просторі на кут = 3090^о. Струми І₁ та І₂ підводяться до рамок за допомогою безмоментних струмопроводів. Ці струми створюють обертові моменти

, (2)

, (3) де 1,2 – потокощеплення котушок 1,2. Максимальні значення моментів зсунуті у просторі на кут . У врівноваженому режимі маємо , (4) звідки

Рис.1.

, (7.5)де , , - функції, які визначають зміни потокощеплення. Отже кут повороту механізма логометра прямопопорційний відношенню струмів, що протікають у рамках логометра.

Суттєвим для роботи логометрів є те, що для нормального функціонування цих приладів необхідно виконати умову , яка реалізується за рахунок штучного створення нерівномірного магнітного поля.

Окремо слід зазначити, що стрілка непідключеного логометра займає довільне положення внаслідок відсутності протидіючої пружини.

Джерелами похибок логометра є:

1. неідентичність рамок;

2. невідповідність розрахованого неоднорідного магнітного поля створеному, що обумовлено якістю феромагнітних деталей механізму;

   Магнітоелектричні логометри застосовують для вимірювання опорів, частоти, неелектричних величин і позначаються на шкалі знаком

3. наявністю додаткових моментів, наприклад, моментів від тертя в опорах, кінцевих протидіючих моментів струмопроводів і т.і.

9.Наведіть відомі вам форми подання класів точності засобів вимірювань.

Клас точності - це узагальнена характеристика ЗВТ, яка визначається межами допустимих основних похибок вимірювання. Форми подання класів точності викладені в ГОСТ 8.401-80

“ГСИ. Классы точности, средства измерений. Общие требования”. Цей стандарт встановлює такі форми подання класів точності.

1.1. У вигляді римських цифр чи букв латинського алфавіту. Цю форму застосовують тоді, коли похибка складається переважно з абсолютної складової. ЗВТ з більшими похибками відповідають більші порядкові номери цифр чи букв. Така форма застосовується, наприклад, для точнісної характеристики багатозначних мірил.

1.2. Арабською цифрою, яка відповідає граничним значенням допустимої відносної чи зведеної похибок. Ці числа вибирають з ряду

А=[ 1; 1,5; 2; 2,5; 4; 5; 6] ^. 10ⁿ , де n=1,0 –1,-2,… (1)

Числа дорівнюють межі основної похибки, поданої в формі зведеної похибки. Ця форма застосовується для тих ЗВТ, у яких границя абсолютної похибки лишається незмінною у всьому діапазоні, а нормуюче значення вимірюваної величини виражається в одиницях вимірюваної величини. Для таких ЗВТ межа основної похибки виражається в формі зведеної похибки, числове значення якої в процентах співпадає з класом точності, тобто | _n| A.

Позначення на шкалі приладів: 1,5; . При нормуванні приведеної похибки нормуюче значення дорівнює найбільшій границі вимірювання. До ЗВТ цієї групи належать, наприклад, показуючі та самопишущі прилади, у яких переважаюь адитивні похибки – похибки від тертя, зміни розташування у просторі тощо.

1.3. Рядом арабських цифр в колі, наприклад

.

Цю форму Застосовують для ЗВТ з постійною відносною похибкою вимірювань у всьому діапазоні. Приклади: однозначні мірила, лічильники електроенергії тощо.

1.4. Якщо абсолютна похибка вимірювання має адитивну (постійну, незалежну від х) і мультиплікативну (залежну від х) складові, тобто , то межа повної відносної похибки обчислюється за формулою

, (2)

а клас точності позначається на шкалі приладу як , наприклад . В (2) позначено - сума приведеної адитивної та мультиплікативної похибка вимірювання, - зведена адитивна похибка вимірювання.

Можна показати, що

.

Таке, на перший погляд, громіздке позначення має певну зручність: перший член дорівнює відносній похибці ЗВТ в найбільш сприятливих умовах - в точці . Другий член формули характеризує збільшення відносної похибки вимірювання при зменшенні х.

Такою формою позначається клас точності цифрових приладів.

Для порівняння з іноземними приладами відмітимо, що для останніх, здебільшого, вказують приведені значення адитивної та відносне значення мультиплікативної похибки, наприклад 0,1% of full scale + 0,1% of riding означає : ; .