
- •Лекція 2: Моделі Міст
- •Лекція 3: Елементи Міста
- •Лекція 4: Елементи Міста - гетеротопії
- •Лекція 5: житлова забудова
- •Лекція 6: комерційна забудова
- •Лекція 7: відкритий простір та антропогенні ландшафти
- •Лекція 8: Транспорт і пішоходи
- •Лекція 9: віртуалізація міського простору
- •Лекція 10: редукція простору міста
- •Лекція 11: хартія європейського містобудування
- •Лекція 12: просторовий розвиток львова
- •Лекція 13: нічне місто
Лекція 13: нічне місто
Історія освітлення міст
Історія освітлення вуличного простору починається у ХІХ столітті з винайденням керосинових світильників, полум’я яких на відміну від відкритого вогню факелів, можна було регулювати та залишати на цілу ніч. Загалом в той час галузь нічного освітлення міст характеризувалась еклектичністю, оскільки паралельно використовувались нафтові, керосинові лампи, світильники на природному газі, щойно винайдені наприкінці століття електричні світильники. В той самий час у бідних районах продовжували використовуватись світильники типу факелів з відкритим вогнем.
Розповсюдження вуличного освітлення не тільки робило міста безпечнішими, але й давало можливість фабрикам працювати в декілька змін, що було необхідним для безперервних процесів.
Містобудівні аспекти освітлення міста
Сьогодні існує багато підходів що до освітлення міського простору. В лекції буде розглянуто містобудівний аспект нічного освітлення міста, який покликаний забезпечити композиційну цілісність, ієрархічність освітленості простору від загального до деталей, побудову образу нічного освітлення, методи адміністрування технічних систем, економію електроенергії та боротьбу з світловим забрудненням.
Для забезпечення цілісного образу нічного міста у ХХ столітті почали розробляти так звані «Світлові плани». Одними з перших таких проектів були: план освітлення Парку Ла Вілет у Парижі, архітектор Ж.Берн; освітлення площ Finbury Avenue та Regents Place у Лондоні, 2003, дизайнер Т.Росеніус та архітектор Ш.Робсон; Світловий План Толятті, 1969, Н.Гесєв, В.Колійчук. З останніх розробок на території колишнього СРСР варто відзначити Концепцію формування світлового середовища в експериментальному житловому районі Куркіно, Москва, 2004, архітектор Н.Щепетков та Світловий План Москви, який є частиною документації останнього генерального плану міста. В програмі навчання містобудівників Московського Архітектурного Інституту передбачено виконання проектів освітлення будинків та міського простору.
Методи розроблення світлового плану міста
Одним з найкращих комплексних проектів освітлення міст у Європі було визнано Світловий План міста Гент. Проект завершений у 2008 році отримав численні нагороди Євросоюзу. Одним з найважливіших завдань плану було створення єдиної концепції нічного міста. У Гент, невеликому бельгійському місті, з населенням меншим за 200 тисяч, подібно до Львова добре збережена історична забудова, тому вихідним завданням для містобудівного плану освітлення міста було поставлено розробити цілісну концепцію для історичних панорам, монументів та головних будинків - пам’яток.
Перед виконанням безпосередньо проектного рішення, у Плані було проаналізовано існуючий стан: типологія світильників та температура ламп. Потім було створено діаграму об’ємів робіт, в який зазначили старі світильники та системи освітлення, які потрібно замінити; системи, які підлягають модернізації; та такі, що відповідають сучасним вимогам і не потребують заміни.
В рамках загальної концепції нічного освітлення було визначено об’єкти, які потребують характерного підходу або артикуляції в межах Плану: в’їзди у місто; мале транспортне кільце; головні композиційні осі; особливі туристичні маршрути; головна велосипедна вісь; площі; набережна; парки; фасади комерційних вулиць та пам’ятки архітектури, розділені на три категорії.
Комерційні вулиці отримали вишуканий характер освітлення. Агресивна світлова реклама не вписувалась у загальну концепцію, тому реклама тут дозволена лише у вітринах магазинів. Було обмежено інтенсивність світла для того, щоб не перешкоджати місцевим жителям.
Для вулиць було передбачено типи світильників, які враховували типологію та профіль вулиці, швидкість транспорту, висоту монтажу світильника, його температуру та інтенсивність.
Приклади виконання освітлювальних паспортів приведені в ілюстраціях.
На площах світильники на стовпах були замінені на вбудовані у навколишні будинки, забезпечуючи фонову підсвітку, яка підкреслює контури навколишньої забудови.
План освітлення адмініструється і постійно вдосконалюється департаментом містобудування муніципалітету, забезпечуючи: нормативні стандарти реклами, централізоване обслуговування системи освітлення. Реалізація плану розрахована на 10 років, бюджетом півмільйона євро щороку. Дякуючи впровадження плану місто економить 15% витрат на електроенергію, витрачаючи на рахунки по електроенергії на 140 тисяч євро менше.
Література
Ghent Illuminated. City of Ghent, 2008
Щепетков Н.И. Световой дизайн города. Издательство Архитектура-С. 2006
Питання по лекції для самоконтролю:
1. Які типи вуличного освітлення застосовувалися у містах в 2 половині ХІХ ст.?
А) Нафтові та керосинові лампи
Б) Газ
В) Електрика
Г) Усі вищезазначені
2. Для чого розробляють Світлові Плани міст?