8.1.4. Відходи антропогенної діяльності

Відходи від антропогенної діяльності умовно поділяють на три категорії:

• промислові, побутові, сільськогосподарські.

Промислові відходи. Головна маса промислових відходів утворюється на підприємствах таких галузей:

• гірничної і гірничо-хімічної (відвали порід, шлаки, "хвости" після збагачення і ін.);

• чорної металургії (шлаки, шлами, колошниковий пил і ін.);

• металообробних галузей промисловості (стружка, браковані вироби, ливарні відходи і ін.);

• лісної і деревообробної промисловості (лісозаготівельні відходи, відходи лісопилення та переробки деревини і ін.);

• енергетичного комплексу (шлаки, попіл та ядерні відходи і ін.);

• хімічної та суміжних галузей промисловості (фосфогіпс, галіт, цементний пил, гумотканні матеріали, пластмаса та ін.);

• харчової промисловості (шерсть, кістки і ін.);

• легкої і текстильної промисловості.

У промислових твердих і рідких відходах зустрічаються різні токсичні речовини, які несприятливо впливають на здоров'я людей та на розвиток рослин і тварин. Так, у відходах металургійної промисловості присутні солі та оксиди заліза, кольорових і важких металів. Відходами машинобудування є металобрухт, ваграночні шлаки, травильні розчини та гальванічні стоки, в яких вміщаються ціаніди, хром, нікель, залізо, мідь, цинк, миш'як, берилій тощо. У виробництві пластмас і синтетичного волокна утворюються відходи бензолу, фенолу, метанолу, скипидару, кубові залишки-відходи целюлозно-паперової промисловості.

Спалювання кам'яного вугілля в теплоенергетиці пов'язане з утворенням великої кількості шлаків, попелу та сажі. В великих кількостях викидаються в атмосферне повітря оксиди сірки, азоту та радіонукліди, які з атмосферними опадами в кінцевому підсумку потрапляють у ґрунти.

Побутові відходи. Великими забрудниками літосфери є житлово-комунальне господарство та військово-промисловий комплекс. Житлово-комунальне господарство здійснює інтенсивне будівництво житла, доріг та інших господарських об'єктів, що пов'язане з відторгненням родючих земель та утворенням величезної кількості будівельного сміття. Серед забруднюючих речовин переважають побутове сміття, харчові відходи, фекалії, відходи котелень, непридатні предмети домашнього вжитку, сміття установ, лікарень, їдалень та інших закладів.

Сільськогосподарські відходи. Великий обсяг забруднень потрапляє в ґрунти та водойми з тваринницьких ферм. В районах свино- і птахоферм природне середовище забруднюється продуктами розкладу й гниття великої кількості екскрементів (до 2,5 тис м³/добу), шкідливими газами (аміак, сірководень) та органічними кислотами. На 1,5 км навколо комплексів розносяться яйця гельмінтів та патогенних мікробів.

8.2. Контроль і управління якістю ґрунтів

Ґрунти суттєво менш рухомі, ніж атмосферне повітря чи поверхневі води, а тому не мають такого природного самоочищення, яке властиве іншим середовищам, як розбавлення. Антропогенні забруднення, що потрапили до ґрунту, накопичуються, а ефекти сумуються з одночасним можливим утворенням більш токсичних речовин, ніж вихідні компоненти.

Міграція ксенобіотиків відбувається дуже повільно, що викликає сильне забруднення. При цьому можливе протікання анаеробних процесів розкладання забрудників, пов'язані з утворенням токсичних розчинів та неприємнопахнучих речовин.

Грунти безпосередньо не впливають на здоров'я людини, як атмосферне повітря чи вода, які люди споживають безпосередньо. Несприятливий вплив ґрунтів проявляється в тому, що шкідливі речовини, які потрапили у ґрунт, далі потрапляють у сільськогосподарські рослини і накопичуються в них. Тому на практиці використовують інший норматив – допустима залишкова кількість (ДЗК) полютантів у ґрунтах, харчових і кормових продуктах. Ïї величина виражається в міліграмах на кіліграм маси продукту.

Гігієнічна діагностика ґрунтів включає санітарно-топографічне обстеження місцевості, фізико-механічний аналіз, санітарно-бактеріологічне, вірусологічне, гельмінтологічне, ентомологічне, а за необхідності – санітарно-токсикологічне і радіометричне дослідження.

Санітарний контроль забруднення ґрунтів здійснюють органи санепідемслужби. Для забезпечення санітарної охорони ґрунтів, своєчасного збору й видалення промислових та побутових відходів, вторинної сировини проводять попереджувальний та поточний санітарний нагляд. Під наглядом санітарних служб, окрім збору, знаходяться також транспортування відходів, місця їх захоронення та переробки.

Фізико-хімічні дослідження полягають у визначенні відношення загального азоту до органічного, кислотності, біохімічного споживання кисню, окислюваності, сухого залишку, сульфатів і хлоридів та ін. Ці дослідження стосуються переважно ґрунтових витяжок.

Санітарно-ентомологічні дослідження включають підрахунок чисельності синантропних мух у всіх фазах їх розвитку (лялечки, лічинки, дорослі) в приміщеннях, на відкритому повітрі, в ґрунтах і відходах.

Санітарно-гельмінтологічні дослідження мають на меті виявлення яєць гельмінтів, що паразитують в органах людини, в місцях частого знаходження населення.

Санітарно-бактеріологічні дослідження передбачають повний, короткий і спеціальний аналізи. При цьому визначають наявність бактерій кишечної групи (колі-титр). Спеціальні аналізи проводять з метою виявлення представників дизентерійної й тифозної груп та збудників деяких інших хвороб.