Гранично допустима концентрація шкідливих речовин у воді водних об’єктів

ГДК забруднюючої речовини у водному середовищі – це така її концентрація, при перевищенні якої вода стає непридатною для водокористування певного виду.

Як і для атмосферного повітря, встановлено окреме нормування якості води, хоча принцип тут інший і пов’язаний із категорією водокористування:

1. Господарсько-питного водопостачання населення і підприємств харчової промисловості;

2. Культурно-побутового призначення (для купання, спорту, відпочинку населення);

3. Рибогосподарського призначення – для збереження і відтворення цінних видів риб, які мають високу чутливість до кисню;

4. Рибогосподарського призначення для інших видів риб.

Гранично допустима концентрація забруднюючої речовини у воді водойм господарчого, культурно-побутового призначення – це така її максимальна концентрація, яка не повинна спричиняти прямої або опосередкованої дії на організм людини протягом усього життя та на здоров’я майбутніх поколінь, і вона не повинна погіршувати гігієнічні умови водокористування.

Гранично допустима концентрація забруднюючої речовини у воді водойм рибогосподарського призначення (ГДКвр) – це концентрація шкідливої речовини у воді, яка не повинна чинити шкідливого впливу (безпосередньо або опосередковано) на популяції риб, у першу чергу промислових, або інших водних організмів.

Гранично допустима концентрація шкідливих речовин у грунтах

Гранично допустима концентрація шкідливих речовин у ріллі – це така їх концентрація у поверхневому шарі ґрунту, яка не повинна (безпосередньо або опосередковано) шкідливо впливати на здоров’я людей, на якість продукції, що вирощується людиною для споживання, а також на здатність грунту до самоочищування.

У ґрунтах ГДК шкідливих речовин визначають переважно для орного шару (рілля). Ці норми розроблені для речовин, які можуть мігрувати в атмосфері, ґрунтових водах і негативно впливають на якість сільгосппродукції.

Гранично допустима концентрація шкідливих речовин у продуктах харчування

Для контролю за якістю продуктів харчування встановлюються:

• ДЗК (допустимі залишкові кількості) – це максимальні кількості речовини, які надходячи в організм протягом всього життя, не викликають ніяких порушень у здоров’ї дорослих та дітей.

• ГДКпр – це гранично допустима концентрація шкідливої речовини в продуктах харчування, яка протягом необмеженого часу (при щоденному впливі) не викликає захворювань або відхилень у стані здоров’я людини.

Санітарно-гігієнічні норми вмісту шкідливих речовин у продуктах харчування стосуються, перш за все, пестицидів та залишків агрохімікатів, а також вмісту важких металів.

Нормування викидів забруднювальних речовин у навколишнє середовище

З метою визначення токсичних речовин, що містяться в атмосферному повітрі у вигляді газів, пари, аерозолів і пилу, проводять дослідження атмосферних забруднень. Взагалі забруднення токсичними речовинами, які можуть міститися в складному поєднанні, нелегко дослідити і проаналізувати. Дослідження атмосферного повітря пов'язані з визначенням мікрограмових кількостей речовин, тому для його аналізу слід застосовувати високочутливі методи. Проте для оцінки забруднення атмосферного повітря самих визначень концентрації забрудників, нехай навіть і точних, недостатньо. Потрібно ще визначити ГДК, щоб мати можливість порівняти, наскільки визначена концентрація домішок перевищує допустиму межу. Як вже зазначалося, для повітря встановлені ГДК_р.з. – гранично допустимі концентрації робочої зони – та ГДК шкідливих речовин в атмосферному повітрі населених місць.

Гранично допустимі концентрації дають змогу сформулювати вимоги до очисних споруд та визначити санітарно-захисну зону. Тому ГДК можна розглядати як один із шляхів запобігання надмірним забрудненням атмосфери. Однак ГДК санкціонують на законних засадах забруднення атмосферного повітря до певної межі. Крім того, слід завжди пам'ятати, що ГДК встановлені для однієї речовини, а на практиці в повітря викидається кілька одночасно. Їх спільну дію не вивчено. Крім того, визначення ГДК проводили на тваринах, і ці дані переносять на людей. А тому все це слід враховувати в практичних умовах, зокрема визначати сумаційний ефект комплексу забруднювальних речовин.

Нормування викидів забруднювальних речовин у навколишнє середовище виконується шляхом встановлення гранично допустимих викидів (ГДВ) цих речовин в атмосферу.

ГДВ – це маса викидів шкідливих речовин за одиницю часу від одного або сукупності джерел забруднення атмосфери міста чи іншого населеного пункту з урахуванням перспективи розвитку промислових підприємств і розсіювання шкідливих речовин в атмосфері, що створює приземну концентрацію, яка не призводить до перевищення гранично допустимих їх концентрацій (ГДКм.р.) на межі санітарно-захисної зони.

ГДВ (г/с) встановлюється для кожного джерела забруднення атмосфери і для кожного інгредієнту, який надходить до атмосфери з цього джерела.

Розрахунок гранично допустимих викидів проводиться залежно від одночасної роботи кількох джерел викидів (група джерел та одиночне джерело), температури газоповітряної суміші, що виходить з джерела викиду (холодний чи гарячий викид), а також в залежності від форми отвору джерела викидів (круглий чи прямокутний отвір, аераційний ліхтар).

Крім того, при визначенні ГДВ для джерела забруднення атмосфери враховують одержані розрахунковим або експериментальним методом значення фонових концентрацій забруднювальних речовин у повітрі від інших джерел (у тому числі і від автотранспорту) міста або іншого населеного пункту.

Санітарно-захисні зони (СЗЗ) – це ділянки землі навколо підприємств, що відокремлюють їх від житлових масивів, з метою зменшення їх шкідливого впливу на здоров’я людини.

Ширина СЗЗ залежить від характеру і потужності виробництва, досконалості технологічних процесів, рівня несприятливих чинників, рози вітрів, застосування газо- і пилоочисних пристроїв, наявності протишумових, противібраційних і інших захисних заходів.

Територія СЗЗ повинна бути озеленена, що сприяє зменшенню атмосферних забруднень і зниженню рівня шуму.

При перебуванні промислового підприємства усередині жилої забудови і неможливості забезпечити дотримання розмірів СЗЗ відповідно до нормативів, необхідно забезпечити ступінь очищення пилогазових викидів до рівня ГДК на межі підприємства.

Згідно з санітарними нормами промислові підприємства, теплові і атомні електростанції, санітарно-технічні споруди і інші об'єкти розділені на 5 класів з шириною СЗЗ від 50 до 1000 м (Табл.5.1):

Таблиця 5.1. Розміри санітарно-захисних зон

Клас промислових об'єктів	СЗЗ, м	Промислові об'єкти
1А	3000	особливо небезпечні об'єкти (АЕС тощо)
1Б	1000	хімічні, нафтопереробні, паперово-целюлозні та металургійні заводи й підприємства, що займаються випалюванням коксу, вторинною переробкою кольорових металів, видобутком нафти, природного газу та кам'яного вугілля
2	500	цементні, гіпсові, вапнякові та азбестові заводи і підприємства, що виробляють свинцеві акумулятори, пластичні маси, видобувають горючі сланці, кам'яне, буре та інше вугілля
3	300	підприємства з виробництва скловати, керамзиту, толю й рубероїду, вугільних виробів для електропромисловості, різних лаків та оліфи, ТЕЦ, заводи залізобетонних виробів, асфальтобетонні, кабельні заводи
4	100	підприємства металообробної промисловості, машинобудівні заводи, електропромисловість з невеликими ливарними цехами, виробництва неізольованого кабелю, котлів, цегли, металевих електродів, будівельних матеріалів з відходів ТЕС
5	50	підприємства легкої промисловості, металообробної промисловості з термічною обробкою без ливарних цехів, виробництва лужних акумуляторів, приладів для електротехнічної промисловості без застосування ртуті й лиття, друкарні, виробництва харчової промисловості, пункти очищення й промивання цистерн, виробництво стиснутих і зріджених продуктів розділення повітря

Межі СЗЗ вздовж траси ліній електропередач (ЛЕП) у населеній місцевості наведені в таблиці 5.2.

Таблиця 5.2. Межі санітарно-захисних зон вздовж траси ЛЕП

Напруга ЛЕП, кВ	Відстань від проекції на землю крайніх фаз проводів, м	Напруга ЛЕП, кВ	Відстань від проекції на землю крайніх фаз проводів, м
1150	300 (55)	220	25
750	250 (40)	110	20
500	150(30)	35	15
300	75 (20)	до 20	10 (1)

Примітка. Значення наведені в дужках є винятковими для сільської місцевості.