Нетрадиційні джерела енергії

Фотоелектроенергія виробляється напівпровідниковими приладами, що перетворюють сонячне випромінювання в електричний струм. Сонячна енергія за 22 сонячних дні за сумарною потужністю еквівалентна всім запасам органічного палива на Землі.

Енергія вітру використовується при швидкостях вітру більше 5 м/с.

Геотермальна теплова енергія – використовують в якості енергії природні парогідротерми, які залягають на глибинi до 5 км.

Для виробництва електричної і теплової енергії в лісопромисловості широко використовують біомасу – енергоносії рослинного походження, що утворюється в процесі фотосинтезу.

Синтетичне паливо (метанол, етанол) може стати важливим джерелом енергії в ХХ ст. З 500 млн. т органічних відходів (біомаси), які отримують в країнах СНД за рік, можна отримати річну економію органічного палива 6 млн. т, а до 2010 р в 3 рази більше.

Енергія припливів – океани мають потенційну енергію у вигляді тепла, енергії течії, хвиль і припливів. Енергопотенціал припливів оцінюють в 780 млн. кВт.

Перспективним та екологічно чистим паливом є водень. Він має втричі більшу теплоту згорання ніж нафта. Світове виробництво водню перевищує 200 млрд м³ за рік. Більше половини його використовують для виробництва аміаку й близько третини на нафтопереробних заводах. Водень виробляють з природного газу, нафти і вугілля.

Вторинні енергетичні ресурси

Вторинні енергетичні ресурси (ВЕР) – це енергія різних видів, що покидає технологічний процес або установку, використання якої не є обов’язковим для здійснення основного технологічного процесу. Вона представляє собою побічну продукцію, яка за відповідного рівня техніки може бути частково або повністю використана для потреб нової технології або енергозбереження інших процесів.

Вторинні енергетичні ресурси поділяють на три основні групи:

ВЕР надлишкового тиску – це потенціальна енергія відходів, газів, води і пари з підвищеним тиском, яка може бути використана перед викидом в атмосферу. Такі ВЕР використовують для отримання механічної і електричної енергії.

Горючі ВЕР – це горючі гази і відходи одного виробництва, які можуть бути застосовані у вигляді палива в інших виробництвах (тріски, тирса, пні при заготівлі деревини та в деревообробній промисловості; доменний, коксовий газ в металургійній промисловості, тверді і рідкі паливні відходи в різних галузях промисловості).

Теплові ВЕР – фізична теплота відхідних газів, основної і побічної продукції виробництва, попелу і шлаків; гарячої води і пари; робочих тіл систем охолодження технологічних процесів.

Теплові ВЕР можна використати для отримання теплоти, холоду, електроенергії в утилізаційних установках. Так, відпрацьована пара і гаряча вода зазвичай використовуються безпосередньо (без трансформації в інші енергоносії) для опалення та гарячого водозабезпечення; тепло відхідних газів можна використати для сушіння, випаровування, дистиляції та інших процесів.

3.5. Сировина

Сировина – це природні ресурси, які використовують у виробництві промислових продуктів.

За агрегатним станом розрізняють тверду (руда, вугілля), рідку (нафта, розсоли) і газоподібну (атмосферне повітря, природний газ) сировину. За походженям сировину поділяють на мінеральну, рослинну і тваринну.

Мінеральні ресурси – природні речовини мінерального походження, що використовуються в господарстві як сировина або джерело енергії. Мінеральних ресурсів налічується понад 200 видів. Їх поділяють на рудні, нерудні і горючі (органічні).

1. Рудні мінеральні ресурси – гірські породи або мінеральні агрегати, які містять метали (руди чорних, кольорових, рідкісних, розсіяних, благородних металів). Домішки в руді, які не використовують у виробництві для отримання продуктів, називаються пустою породою.

2. Нерудні (неметалеві) мінеральні ресурси – вся неорганічна сировина (глина, гіпс, природний камінь, графіт, слюда, фосфорити, пісок, апатити), яка використовується у виробництві хімічних, будівельних і інших неметалічних матеріалів, але яка не є джерелом отримання металів .

3. Горючі мінеральні ресурси – органічні копалини – вугілля, нафта, природний газ, уран, торій, горючі сланці, торф тощо – які використовуються як енергетичне паливо і як хімічна сировина.

Мінеральні ресурси – головне джерело матеріального виробництва суспільства. Так, основою енергетики нині є енергетичні, або паливні, ресурси: вугілля, нафта, природний газ, сланці тощо.

Запаси мінерально-сировинних ресурсів, особливо тих, що знаходяться в надрах землі, не безмежні і практично невідновлювані. Прогнози на перспективу про можливі запаси мінеральної сировини оцінюються фахівцями досить неоднозначно:

• наприклад, для розвинутих країн і країн, що розвиваються, починаючи з 2000 року, запасів вугілля, залізної, марганцевої та хромової руд, фосфатної сировини та калійних солей при споживанні на сучасному рівні має вистачити ще на 100-300 років;

• запасів поліметалічних руд, що містять нікель, кобальт, вольфрам, молібден, мідь, свинець, цинк, олово, а також азбесту, самородної сірки залишається тільки на 30-60 років.

Якщо врахувати прогнозові запаси, то час повного вичерпання мінеральних ресурсів відсувається на більш тривалий термін.