Загальні властивості біосфери

Біосфері характерні певні властивості, які забезпечують її функціонування, саморегулювання, стійкість та інші параметри.

1. Біосфера є централізованою системою. Її центральною ланкою виступають живі організми.

2. Біосфера належить до відкритих систем, існування якої не уявляється без надходження енергії ззовні. Вона зазнає дії космічних сил, зокрема сонячної активності.

3. Біосфера є саморегулюючою системою. Цю властивість називають гомеостазом, тобто здатність біосфери повертатися в вихідний (початковий) стан після виникнення збурення (виверження вулканів, зустрічі з астероїдами, землетруси, гороутворення тощо) за рахунок дії певних внутрішніх гомеостатичних механізмів. Порушення гомеостатичних механізмів (зокрема в результаті діяльності людини) призводить до розпаду екосистем (наприклад опустелювання), появи нестійких, практично позбавлених гомеостатичних властивостей екосистем типу агроценозів та урбанізованих (міських) комплексів.

4. Згідно з законом історичної необоротності розвиток біосфери й людства, як цілого, не може відбуватися від пізніших фаз до початкових, – загальний процес розвитку однонаправлений.

5. Біосфера характеризується великим різноманіттям, що обумовлено:

• різними середовищами життя (водне, наземне, повітряне, грунтове, організмове),

• різноманіттям природних зон з їх різними кліматичними, гідрологічними, грунтовими, біотичними і іншими властивостями,

• наявністю регіонів, які відрізняються хімічним складом.

Головне полягає в тому, що в біосфері поєднується величезна кількість елементарних екосистем з властивим їм видовим різноманіттям. На сьогодні описано біля 2 млн видів (приблизно 1,5 млн. видів тварин і 0,5 млн. – рослин).

Різноманітність розглядається як основна умова стійкості будь-якої екосистеми та біосфери в цілому. Із різноманіттям пов’язана можливість дублювання, під страховки, заміни одних ланок іншими (наприклад, на видовому або популяційному рівнях), ступінь складності і міцності харчових та інших зв’язків.

Будь-яка діяльність людини призводить до спрощення екосистеми. Наприклад, винищення окремих видів або різке зменшення їх чисельності, створення агроценозів на місці складних природних систем.

6. Важливою властивістю біосфери є наявність в ній механізмів, які забезпечують колообіг речовин і пов’язану з ним невичерпність окремих хімічних елементів і їх сполук.

Якби не було колообігу, то за короткий проміжок часу був би вичерпаний основний “будівельний матеріал” – вуглець, який практично один здатен утворювати міжелементні (вуглець–вуглеводневі) зв’язки і створювати величезну кількість органічних сполук. Тільки завдяки колообігам та постійному притоку сонячної енергії забезпечується безперервність процесів у біосфері.

7. Закон константності біосфери (В.І.Вернадський): протягом всього часу свого існування живий світ морфологічно безперервно змінювався, але такі зміни помітно не вплинули ні на кількість живої речовини, ні на її середній валовий склад, що пояснюється надходженням постійної кількості сонячної енергії на планету Земля.