Хімічний склад атмосферного повітря

Компоненти	Вміст		Компоненти	Вміст
	% за m	% за v		% за m	% за v
Нітроген	72,52	78,09	Оксид нітрогену	0,0025	0,00025
Оксиген	23,15	20,94	Гідроген	0,0000035	0,00005
Аргон	1,28	0,93	Метан	0,0008	0,00015
Диоксид карбону	0,046	0,033	Дiоксид нітрогену	0,00008	0,000015
Неон	0,0012	0,0018	Озон	~0,000001	0,000002
Гелій	0,000072	0,00052	Дiоксид сульфуру	-	0,000002
Криптон	0,00033	0,0001	Оксид карбону	-	0,00001
Ксенон	0,000039	0,000008	Аміак	-	0,000001

Серед змінних складових атмосфери – водяна пара, озон, вуглекислий газ, які мають велике значення для атмосферних процесів.

Основна маса водяної пари зосереджена в нижніх шарах атмосфери (від 0,1–0,2% у полярних широтах, до 3% – в екваторіальних), з висотою її кількість значно зменшується – на 90% на висоті близько 5 км. Вміст водяної пари в атмосфері визначається співвідношенням процесів випаровування, конденсації і горизонтального перенесення. Водяна пара – джерело утворення туманів, хмар, атмосферних опадів.

Водяна пара, завдяки своїй великій кількості, – найбільш значимий природний парниковий газ. Проте при конденсації в хмари роль водяної пари стає діаметрально протилежною, бо хмари, відбиваючи сонячне випромінювання, перешкоджають нагріву поверхні Землі.

Шар озону вбирає основну частину ультрафіолетового випромінювання Сонця, захищаючи життя на Землі. У цьому полягає велике екологічне значення атмосфери.

Загальна кількість озону в атмосфері оцінюється всього в 3,3∙10⁹ т. Якби вдалося зібрати увесь озон атмосфери біля поверхні Землі при нормальному тиску (760 мм рт. ст.) і температурі (+20°С), то вийшов би шар (сферична оболонка) завтовшки всього 2,5-3 мм. Реально в атмосфері ніякого «окремого» шару озону немає. Ця лише назва досить широкої області, де концентрація озону максимальна.

Важливою змінною складової атмосфери є диоксид карбону, вміст якого в атмосфері з розвитком виробництва зростає (від 0,029% на початку XX ст. до 0,033% у 80-х роках). Він має здатність вбирати довгохвильове випромінювання Землі, що створює парниковий ефект в атмосфері й зменшує тепловіддачу Землі. Мінливість вмісту вуглекислого газу пов'язана з життєздатністю рослин, його розчинністю в морській воді та діяльністю людини.

Екологічне значення атмосфери полягає в тому, що вона:

• життєдайний буфер між Космосом і Землею;

• регулятор теплообміну між суходолом та океаном (регулює добові коливання температури);

• регулятор водяного балансу планети;

• простір, через який іде обмін енергією та інформацією;

• в межах атмосфери йде значна частина процесу фотосинтезу;

• регулятор сезонних та добових коливань температури;

• в атмосфері проходять процеси, пов’язані з перетворенням забруднювальних речовин антропогенного характеру.

Якби атмосфери не існувало, лише добові коливання температури складали б 200˚С.