7. Дослідити порядок визначення суми пдв до сплати, сутність податкової накладної, облік та звітність з пдв.

Основою обчислення податку на додану вартість є вартість обороту, що оподатковується, який включає вартість реалізованих товарів (робіт, послуг) без включення до неї самої суми податку. Такий спосіб обчислення широко поширений і має назву «залікового», оскільки вартість обороту заліковує вартість усіх товарів (робіт, послуг). Цей спосіб використовують у багатьох країнах світу, які справляють податок на дода­ну вартість, в тому числі й в Україні. При використанні цього способу додана вартість включає суми, які додаються на стадії власного виробництва або споживання до «старої вартості», яка закріплюється в діючих засобах виробництва (спорудження, будови, механізми тощо) та використаній сировині. Фактично складові, які входять до вартості оподаткованого обороту, складаються із сум амортизаційних відрахувань, які відносяться саме до цієї стадії виробництва; заробітної платні; відрахувань на соціальне страхування; прибутку.

Такий спосіб розрахунку податку має певні недоліки. Наприклад, не беруть до уваги період між сплатою податку на додану вартість за придбані матеріали і повернення цієї суми від споживача у вартості реалізованої продукції. Необхідно звернути увагу, що перехід майна не завжди розглядають як підставу для нарахування податку на додану вартість (він може бути пов’язаний з безвідплатною передачею його з балансу на баланс між установами та організаціями, без зміни права влас­ності на вказані об’єкти, і ця операція не повинна обкладатися цим податком)1.

Обчислення та сплату податку на додану вартість за товари, які ввезені на територію України, здійснюють до і після митного оформлення на основі вантажної митної декларації, в якій нарахована сума податку виділяється окремим рядком. При надходженні імпортних товарів, ввезених за цільовим призначенням і використовуваних не за призначенням або з комерційною метою, податок на додану вартість обчислюють вихо­дячи з ціни їх реалізації з урахуванням податку на додану вартість, але не нижче їх митної вартості з урахуванням фак­тично сплачених сум митних зборів, мита, акцизного збору за відповідні товари і податку на додану вартість.

Датою виникнення податкових зобов’язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважають дату, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

• дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податків як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, а у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівкові кошти — дата їх оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої — дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

• дата відвантаження товару, а для робіт (послуг) — дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податків.

Порядок обчислення податку обов’язково передбачає закріплення дати, на яку здійснюється розрахунок податку. Незважаючи на те, що цей елемент належить до додаткових при правовому регулюванні податку, але в цій системі він, напевно, є одним з найважливіших. Це відбувається тому, що без таких конкретних дат неможливо визначити розмір податкового обов’язку. При цьому, звісно, необхідно розмежовувати дату, на яку здійснюється обчислення суми податку, що підлягає сплаті, і дату, яка є заключною «крапкою» в попередньому додатковому елементі (обчисленні податку) і датою сплати.У чинному Законі України «Про податок на додану вартість» (п. 7.3 ст. 7) закріплено положення, яке встановлює, що датою виникнення податкових зобов’язань є дата, коли відбувається будь-яка з таких подій: дата зарахування коштів від покупця (замовника) або дата відвантаження товарів (валютних цінностей).

Можна по-різному підходити до регулювання цього елемента, але важливо при цьому базуватися на класичному підході до змісту податку. Він завжди має бути часткою доходу, який вже отримав платник. Платник повинен віддати частку зароблених або отриманих доходів на задоволення загальних потреб, утримання держави. Але тільки шкоду може заподіяти закріплення випадків, коли він повинен сплачувати податки ще до того моменту, як отримав прибуток.

По-перше, платник може не отримати його взагалі і тоді в нього не буде податкового обов’язку. По-друге, як можна визначити суму податку до сплати, коли в нього фактично ще немає об’єкта оподаткування (при визначенні очікуваного обороту на підставі попередніх періодів). По-третє, врешті-решт, такий механізм невигідний і для держави. Пояснюється це тим, що платник у цьому разі, сплачуючи податок не з отриманих доходів, а з власних коштів, фактично буде змушений скорочувати розмір коштів, які він виділяє у виробництво та які збільшують оборот, що в кінцевому підсумку зменшує об’єкт оподаткування. Змушуючи його сплачувати податок із зменшених власних коштів, держава фактично зменшує об’єкт оподаткування, з якого обчислюватиметься сума податку, що підлягає сплаті, і таким чином, своїми діями зменшує податкові надходження до бюджетів.

Сплата податку провадиться не пізніше 20 числа місяця, що настає за звітним періодом. Сплата податку не виключає щомісячного звіту платників перед податковими органами, у формі декларацій, які вони подають у встановленій формі. При цьому щомісячні розрахунки по цьому податку, надані платниками до відповідних державних податкових інспекцій, є основними документами. Суми податку на додану вартість зараховуються до державного бюджету і використовуються в першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість і формування бюджетних сум, що спрямовуються як субвенції місцевим бюджетам.

Податкова накладна — один з найважливіших документів для осіб, зареєстрованих як платники податку на додану вартість. Вона є підставою для можливого отримання податкового кредиту у покупця та податкового обов’язку у продавця. Її відсутність не дає права включення до податкового кредиту будь-яких витрат щодо сплати податку.

Податкова накладна — це звітний податковий документ, що підтверджує виникнення податкового обов’язку платника податків у зв’язку з продажем товарів (робіт, послуг) і одночасно підтверджує право на податковий кредит у покупця — платника податків у зв’язку з придбанням таких товарів (робіт, послуг). Треба звернути увагу на той факт, що ніякий касовий або товарний чек на суму понад 20 грн. не може замінити податкову накладну, оскільки п.7.2.6 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачає такі моменти. Тобто податкову накладну не виписують тільки у трьох випадках:

1) якщо обсяг разового продажу товарів (робіт, послуг) не більший 20 гривень;

2) у разі продажу транспортних квитків;

3) при виписуванні готельних рахунків.

Податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і має індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна виписується платником податку—продавцем товарів (робіт, послуг) у момент виникнення податкового обов’язку в двох примірниках. Оригінал видається покупцеві, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна видається у разі продажу товарів покупцю—платнику податку на додану вартість на його вимогу. Порядок заповнення податкової накладної затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року. Податкова накладна надає право покупцеві, зареєстрованому як платник податку, включити до податкового кредиту витрати зі сплати податку на додану вартість.

Податкова накладна видається у разі продажу товарів (робіт, послуг) покупцеві на його вимогу. У будь-якому випадку видається товарний чек або інший розрахунковий чи платіжний документ, що підтверджує передачу товарів (робіт, послуг) і (або) прийняття платежу з вказівкою суми податку. У разі порушення продавцем порядку виписки податкової накладної покупець має право звернутися до кінця поточного податкового періоду з відповідною заявою до податкової інспекції за своїм місцезнаходженням. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують придбання товарів (робіт, послуг). Вчасно подана заява є підставою для включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачену в зв’язку з придбанням цих товарів. У разі продажу товарів (робіт, послуг) покупцеві (не зареєстрованому як платник податку на додану вартість), включаючи постачання на експорт, продавець складає податкову накладну в двох примірниках. Для операцій, оподатковуваних або звільнених від оподаткування, складають окремі податкові накладні, тобто при одночасному продажі одному покупцеві, як оподатковуваних товарів (робіт, послуг), так і звільнених від оподаткування, продавець складає окремі податкові накладні. Податкова накладна засвідчується уповноваженою особою і завіряється печаткою, що виготовлена за умови дотримання норм Інструкції.

До податкової звітності з ПДВ належать:

• податкова декларація з ПДВ (за текстом — декларація), подання якої передбачено п. 46.1 ст. 46 та ст. 203 Податкового кодексу;

• податкова декларація з ПДВ (скорочена) (за текстом — декларація (скорочена)), що подається платниками податку, які згідно зі ст. 209 цього Кодексу застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого зазначеною статтею;

• податкова декларація з ПДВ (спеціальна) (за текстом — декларація (спеціальна)), що подається платниками податку — сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності, які відповідають вимогам ст. 209 Податкового кодексу, але не обрали спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського, лісового господарства і рибальства та реалізують молоко, худобу, птицю, вовну власного виробництва, а також молочні продукти, молочну сировину та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише операції, визначені п. 209.18 ст. 209 цього Кодексу;

• податкова декларація з ПДВ (переробного підприємства) (за текстом — декларація (переробного підприємства)), що подається платниками податку — переробними підприємствами, які згідно з п. 1 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу застосовують особливий порядок сплати ПДВ за реалізовані ними молоко, молочну сировину та молочні продукти, м'ясо та м'ясопродукти, іншу продукцію переробки тварин, закуплених у живій вазі (шкури, субпродукти, м'ясо-кісткове борошно), яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються установленого п. 1 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу режиму, з урахуванням порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України;

• уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, подання якого (у разі якщо у майбутніх податкових періодах з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу, платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених ст. 50 цього Кодексу)) передбачено п. 50.1 ст. 50 цього Кодексу;

• уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (щодо діяльності відповідно до ст. 209 Податкового кодексу);

• уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (щодо діяльності відповідно до п. 209.18 ст. 209 цього Кодексу);

• уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (щодо діяльності відповідно до п. 1 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу);

• копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, подання яких передбачено п. 201.15 ст. 201 Податкового кодексу;

• розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України (п. 208.4 ст. 208 Податкового кодексу). Отримувачі послуг, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, на митній території України, які відповідно до п. 180.2 ст. 180 цього Кодексу є відповідальними за нарахування та сплату податку до бюджету і не зареєстровані як платники ПДВ, подають розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Платники податку, які ведуть облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи, подають податкову звітність за результатами такої діяльності з відміткою «Договір про спільну діяльність від _________ № ___» та зазначають назву договору.

Платники податку, які ведуть окремий податковий облік господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, отриманого в управління за договорами управління майном, подають податкову звітність за результатами такої діяльності з відміткою «Договір про управління майном від __________ № ___» та зазначають назву договору.

Декларація подається до органу ДПС, в якому перебуває на обліку платник податку, одним із таких способів на вибір платника податків:

• особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

• надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

• засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до органу ДПС засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. У разі надсилання декларації поштою платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного органу ДПС не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, а при поданні податкової звітності в електронній формі — не пізніше закінчення останньої години дня, в якому закінчується такий граничний строк.

Податкова звітність у паперовій формі подається на аркушах формату А4, в електронній формі — у порядку підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, встановленому центральним органом ДПС. При цьому податкова звітність у паперовій формі заповнюється таким чином, щоб забезпечити збереження записів та вільне читання тексту (цифр) протягом установленого строку зберігання звітності. Рядки, де відсутні дані для заповнення, прокреслюються. Виправлення і помарки не допускаються.

Усі показники у податковій звітності проставляються у гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами. У колонці А декларації в усіх необхідних випадках проставляються обсяги постачання (придбання) без урахування ПДВ, сума податку зазначається у колонці Б декларації. У декларації відображаються дані за окремий звітний (податковий) період без наростаючого підсумку. Платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Податкова звітність має бути підписана:

• керівником платника податку або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу ДПС. У разі ведення бухгалтерського обліку і подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку;

• фізичною особою — платником податків або його законним представником;

• особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно з договором про спільну діяльність, управління майном або угодою про розподіл продукції.

Декларація подається платником за звітний період незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді. Декларація з ПДВ складається із вступної частини, службових полів, чотирьох розділів та обов'язкових додатків. Платником заповнюються вступна частина, службові поля, перші три розділи та додатки. Четвертий розділ декларації заповнюється працівниками органів ДПС лише на оригіналі декларації, який залишається в органах податкової служби.

Декларація (скорочена)/(спеціальна)/(переробного підприємства) подається платником, який застосовує спеціальні режими оподаткування (ст. 209/п. 209.18 ст. 209/п. 1 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу), за звітний (податковий) період незалежно від того, чи провадив такий платник податку таку діяльність у звітному періоді. Уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (до декларації з ПДВ/(скороченої)/(переробного підприємства)/(спеціальної)) подаються платником у визначених Податковим кодексом випадках.

Розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України, подається отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, у разі наявності таких операцій. Повідомлення про делегування філіям (структурним підрозділам) права виписування податкових накладних та ведення частини реєстру отриманих та виданих податкових накладних (додаток 2 до Порядку № 1492) подається платниками у разі наявності у них філій (структурних підрозділів) разом з декларацією за перший звітний (податковий) період року і надалі разом з декларацією за той звітний (податковий) період, в якому відбулися зміни у переліку філій (структурних підрозділів).

У складі декларації подаються додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації) та копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних.

У складі декларації повинні подаватися всі необхідні додатки:

• додаток 1 (Д1) «Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ» (подається платником у разі заповнення рядків 8.1, 8.1.1 та/або 16.1, 16.1.1, 16.1.2, 16.1.3 декларації);

• додаток 2 (Д2) «Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» (подається платником при заповненні рядка 24 декларації);

• додаток 3 (Д3) «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» (подається платником при заповненні рядків 22, 23.1 чи 23.2 декларації);

• додаток 4 (Д4) «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування» (подається платником при заповненні рядка 23.1 декларації);

• додаток 5 (Д5) «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (подається платником при заповненні рядків 1 та/або 10.1, 10.2, 14.1, 15 декларації);

• додаток 6 (Д6) «Довідка» (подається платниками, які заповнюють рядки 3, та/або 4, та/або 5 декларації, та підприємствами (організаціями) інвалідів);

• додаток 7 (Д7) «Розрахунок (перерахунок) частки використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами/послугами, необоротними активами між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями» (подається платником при заповненні рядків 15, 16.1 декларації);

• додаток 8 (Д8) «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну» (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних).

Додатками до декларації (скороченої) є:

• додаток 1 (ДС1) «Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ (скороченої)», що подається платником у разі заповнення рядків 6 та 12 декларації;

• додаток 2 (ДС2) «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до податкової декларації з ПДВ (щодо діяльності відповідно до ст. 209 Податкового кодексу)», що подається платником у разі заповнення рядків 1 та/або 8 декларації;

• додаток 3 (ДС3) «Розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг до вартості всіх товарів/послуг», що подається платником у разі заповнення рядків 6 та 12 декларації;

• додаток 4 (ДС4) «Довідка про здійснення операцій, що не є об'єктом оподаткування (ст. 196 Податкового кодексу) та/або звільнені від оподаткування (ст. 197, підрозділ 2 розділу XX цього Кодексу)», що подається платником у разі заповнення рядків 3 та 4 декларації;

• додаток 5 (ДС5) «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)».

Додатками до декларації (спеціальної) є:

• додаток 1 (ДСп1) «Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ (спеціальної)», який подається платником у разі заповнення рядків 6 та/або 12.1 декларації;

• додаток 2 (ДСп2) «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (щодо діяльності відповідно до п. 209.18 ст. 209 Податкового кодексу)», який подається платником у разі заповнення рядків 1 та/або 8 декларації;

• додаток 3 (ДСп3) «Розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг до вартості всіх товарів/послуг»;

• додаток 4 (ДСп4) «Довідка про здійснення операцій, що не є об'єктом оподаткування (ст. 196 Податкового кодексу) та/або звільнених від оподаткування (ст. 197, підрозділ 2 розділу XX цього Кодексу)», який подається платником у разі заповнення рядків 3 та 4 декларації;

• додаток 5 (ДСп5) «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)».

Додатками до декларації (переробного підприємства) є:

• додаток 1 (ДП1) «Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ (переробного підприємства)», що подається платником у разі заповнення рядків 6 та/або 12.1 декларації;

• додаток 2 (ДП2) «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (щодо діяльності відповідно до п. 1 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу)», що подається платником у разі заповнення рядків 3 та/або 4 декларації;

• додаток 3 (ДП3) «Довідка про здійснення операцій, що не є об'єктом оподаткування (ст. 196 Податкового кодексу)

• та/або звільнених від оподаткування (ст. 197, підрозділ 2 розділу XX цього Кодексу)», що подається платником у разі заповнення рядків 3 та 4 декларації;

• додаток 4 (ДП4) «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)».

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку. Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному ст. 50 Податкового кодексу.

У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включено уточнені показники, повинні подаватися відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників. Не може бути зменшено суму податкових зобов'язань, яку не було сплачено в минулих звітних (податкових) періодах, у зв'язку з повним або частковим списанням податкового боргу.