Дані об’єктивного обстеження.

Загальне обстеження хірургічного хворого (загальний статус). Загальний стан хворого (вкрай важкий, важкий, середньої важкостй, задовільний, хороший). Свідомість (може бути ясною, затуманена, відсутня). Положення (активне, пасивне, вимушене). Ріст (у см), маса тіла (у кг). Склад тіла (правильний, неправильний, дужий, слабкий). Вгодованість (підвищена, нормальна, знижена, різко знижена – кахексія). Вгодованість визначається за розвитком підшкірної клітковини і співвідношенням росту і маси тіла. При наявності наявності надлишкової ваги вказати ступінь ожиріння. Для визначення нормальної ваги за даними росту користуються індексом:

1. Брока – ріст у см мінус 100 = нормальній вазі:

2. Брейтмана – нормальна вага = ріст у см помноженому на 0,7 мінус 50.

Ці показники дають тільки орієнтовні цифри. Більш точні дані можна дістати, використовуючи спеціальні таблиці, у яких враховується не тільки ріст, але і вік, і склад тіла людини. Виділяють чотири ступені ожиріння: 1 ступінь – надмірна вага 10 - 29% по відношенню до нормальної ваги; 11 ступінь – 30 - 40%; 111 ступінь – 50 - 100%; ІV ступінь більше 100% надмірної ваги по відношенню до нормальної.

Температура тіла (у градусах Цельсія).

Обстеження шкіри і слизових оболонок.

Колір шкіри, еластичність, тургор, ознаки порушення кровообігу у шкірі, наявність висипань, дефектів, пошкоджень, рубців, набряку, волосистість. Обстежуючи слизові оболонки, оглядають кон’юктиву та слизові оболонки рота та носа. Вказують їх колір, наявність нальотів, набряку, виразок, кровоточивості. Лімфатична система. Пальпують лімфатичні вузли у підщелепній, пахвинній, паховій і надключичній ямках, описують їх величину, консистенцію, рухомість, больову чутливість. Дослідження переферичних судин. Визначають пульс на переферичних артеріях верхніх кінцівок, його характер і стан стінок судин. Артерії повинні обстежуватися на симетричних ділянках кінцівок. Проводиться пальпація променевої, стегнової, підколінної, задньогомілкової артерії і тильної артерії стопи. Периферичні вени досліджують, починаючи з венозних капілярів на лиці (які піддаються стійкому розширенню при захворюваннях), закінчуючи крупними венами нижніх кінцівок (великої і малої підшкірних вен).Потрібно точно описати місце пальпації артерії, у якому положенні кінцівки, характер пульсу (тахікардія, брадікардія, напруження і наповнення пульсу).

Обстеження м’язевої системи.Шляхом порівняння правої і лівої сторони, вияснюють наявність тих чи інших ненормальностей м’язового апарату (атрофія, асиметрія, дефекти розвитку). Під час пальпації звертають увагу на м’язевий тонус і з’ясовують, чи не має деяких ущільнень у товщі м’язів. При наявності паралічів, атрофії визначають м’зеву силу у порівнянні із здоровою кінцівкою.

Обстеження кісткової системи. Звертають увагу на пропорційність частин скелету, наявність деформації, аномалій розвитку, рухомість суглобів. Оглядаючи хребетний стовп, звертають увагу на форму хребта, положення плечей і лопаток, відмічаючи при цьому деформації, скривлення , виступи, западіння. Хворий повинен знаходитися у вертикальному положенні з приведеними лопатками і схрещеними на грудях руками. Перевіряють активні рухи (згинання, розгинання, ротацію, бокові згинання тулуба). Пальпацією та перкусією остистих відростків відмічають токи найбільшої болючості. Пальпаторно визначають також ступінь напруження довгих м’язів спини (нерівномірне напруження зустрічається при різних захворюваннях хребта).

Під час обстеження кінцівок застосовують слідуючі методи (крім огляду і пальпації): вимірювання абсолютної і відносної довжини кінцівок (обов’зково у порівнянні з симетричними ділянками здорової кінцівки), вимірювання об’єму активних і пасивних рухів у суглобах, визначення правильності осі кінцівки.

Обов’зково необхідно описати спосіб вимірювання довжини кінцівки з указанням знайдених величин, рухи у суглобах – спосіб вимірювання у кожному окремому суглобі і знайдені величини відмітити у градусах від 0^о до 180^о і навпаки.

Обстеження нервової системи. Оцінюють настрій хворого (спокійний, подавлений, тривожний, ейфоричний), чи легко вступає в контакт. Досліджують зіничні рефлекси (реакцію на світло), корнеальний, кон’юктивальний, ковтальний, рефлекс на конвергенцію.