
- •1. Розкрити предмет та завдання соціальної педагогіки.
- •2.Розкрити соц..-пед. Роботу як особливий вид д-сті
- •3.Проаналізувати методи соціально-педагогічної діяльності
- •4. Проаналізуйте кваліфікаційну характеристику соціального педагога.
- •5. Характеристика функцій соціального педагога
- •6. Розкрити суть сім`ї як об’єкта соціально-педагогічної діяльності. Функції сім`ї
- •7. Охарктерезувати систему педагогічних наук. Зв’язок педагогіки з іншими науками
- •8. Розкрити поняття розумове виховання та проаналізувати його завдання
- •9. Розкрити сутність наочних методів навчання: ілюстрація,демонстрація, спостереження
- •10. Охарактеризувати державну систему опіки дітей – сиріт та дітей позбавлених батьк. Піклування
- •11. Розкрити поняття «колектив», його функції, види, стадії розвитку.
- •12.Розкрити види девіантної поведінки дітей та молоді: делінквентна, адиктивна, психопаталогічна.
- •13.Проаналізувати специфіку методів стимулювання поведінки: заохочення і покарання.
- •14 .Розкрити причини та особливості дитячої проституції.
- •15.Розкрити мотиви та фази суїцидальної поведінки
- •16.Охарактеризувати методи формування свідомості особистості: бесіда, диспут, лекція.
- •17.Дати характеристику поняття «обдарована дитина». Соціально-психологічний підхід до соціального захисту обдарованих дітей
- •18.Розкрити організаційно-педагогічну роботу класного керівника. Охарактеризувати форми роботи класного керівника з учнівським колективом.
- •19. Розкрити сутність контролю і оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів. Охарактеризувати функції контролю.
- •20. Дати характеристику новим типам загальноосвітніх навчальних закладів.
- •21. Охарактеризувати моральне виховання. Розкрити зміст, завдання, форми,методи.
- •22. Охарактеризувати стадії формування залежності від наркотичних психотропних речовин.
- •23.Проаналізувати шляхи естетичного виховання в сучасній школі.
- •24. Дати характеристику словесним методам навчання: бесіді,лекції,поясненню,диспуту.
- •25. Охаракт принц навчання як керівні положення,що визначають д-сть вчителя і учня.
- •26. Охаракт урок як осн форму ор-ції навч д-сті в суч школі. Проаналіз сучасні вимоги до уроку.
- •27. Дати характерист соц профілактиці як системі запобіжних заходів.
- •28. Охаракт правові основи соц захисту дитинства.
- •29. Дати характер принципам соц-пед д-сті.
- •30. Проаналізув ос-ті соц роб з молоддю.
- •31.Охарактеризувати сім’ю як найменшу складову демократії в суспільстві.
- •32.Охарактеризувати сімейні традиції українського народу, що склалися історично, розподіл праці на чоловічу і жіночу.
- •33. Охарактеризувати соціально-психологічний портрет сучасної української сім’ї.
- •34. Охарактеризувати типи сімей.
- •35.Розкрити поняття життєвого циклу сім’ї. Характеристика фаз життєвого циклу.
- •Обгрунтувати характерні особливості сучасних молодих сімей.
- •37.Проаналізувати батьківські помилки у вихованні дитини та їх причини.
- •38.Проаналізувати українські та зарубіжні теорії взаємин батьків і дітей.
- •39. Охарактеризувати види істинного авторитету батьків (за а.С.Макаренком).
- •40. Охарактеризувати види фальшивого авторитету батьків (за а.С.Макаренком).
- •41.Розкрити поняття батьківства, види батьківських позицій.
- •42.Дати характеристику стилям виховання в сім’ї.
- •43.Охарактеризувати стратегію сучасного сімейного виховання та її головні принципи.
- •44.Розкрити роль покарання в сімейному вихованні, вимоги до покарань.
- •45.Розкрити основні ідеї в.О.Сухомлинського про підготовку батьків до шкільного навчання та виховання дітей.
- •46.Розкрити основні ідеї к.Д.Ушинського про вимоги до виховання особистості дитини в сім’ї.
- •47.Проаналізувати особливості виникнення сімейних конфліктів та шляхи їх подолання.
- •48.Охарактеризувати основні напрямки психолого-педагогічної підтримки сім’ї.
- •49.Розкрити поняття мотивації, обґрунтувати потребу як головний мотиваційнй фактор.
- •50. Дати психологічну характеристику діяльності, розкрити діяльність як вид активності особистості.
- •51.Розкрити шляхи формування характеру особистості.
- •52.Розкрити поняття темперамент, дати психологічну характеристику типам темпераменту.
- •53. Обгрунтувати соціальну ситуацію розвитку дошкільника.
- •54. Проаналізувати особливості формування особистості молодшого школяра.
- •55. Дати характеристику підліткового віку, проаналізувати особливості спілкування підлітків з однолітками та дорослими.
- •56. Дати характеристику старшого шкільного віку, обгрунтувати проблему сенсу життя в ранньому юнацькому віці
- •57. Дати характеристику методам та прийомам виховання.
- •58. Проаналізувати особливості виховання дітей з асоціальною поведінкою.
- •60.Розкрити суть основних механізмів перцепції.
7. Охарктерезувати систему педагогічних наук. Зв’язок педагогіки з іншими науками
З розвитком суспільного прогресу, зростанням нових знань, розширенням сфери проникнення наукової думки в реальне життя відбувається й розширення галузей педагогіки. У загальновизнаному переліку педагогічних наук нині налічується їх досить значна кількість.
Ясельна педагогіка вивчає закономірності І умови виховання дітей ясельного віку. її значимість стрімко зростає. Характерною особливістю є ЇЇ взаємозв'язок з психологією, фізіологією, медициною та іншими науками.
Дошкільна педагогіка – це наука про закономірності розвитку, формування особистості дітей дошкільного віку. Нині існують галузь дидактики дошкільної освіти, теорії і методики виховання дошкільної освіти, міжнародні стандарти дошкільного розвитку дитини, теорія і практика професійної підготовки спеціалістів з дошкільного виховання й освіти. Розробляються теоретичні основи і технології виховання дошкільнят у державних, приватних, недержавних навчально-виховних закладах і в умовах одно -, дво - і багатодітні повних, неповних сімей.
Педагогіка школи - найбагатша і найрозвиненіша галузь науки про виховання. Тисячоліття її існування в світовій історії дозволи надбати найцінніший досвід керівництва розвитком, формування підростаючих поколінь у різних соціально-економічних умовах. Дослідження моделей освіти різноманітних цивілізацій, формацій, держав, ідеологій, політичних надбудов дають змогу визначити значення освіти, шкільної справи для розвитку соціального прогресу.
Шкільна педагогіка як наука є ґрунтом вузівської педагогіки, яка є основою формування учительського і викладацького професіоналізму.
Військова педагогіка розкриває закономірності, теоретично обґрунтовує, розробляє принципи, методи, форми навчання і виховання військовослужбовців усіх рангів. Елементи військової педагогіки зустрічаються в загальноосвітніх школах і системі вузівської освіти.
Соціальна педагогіка – має теоретичні і прикладні розробки в галузі позашкільного виховання й освіти дітей і дорослих. Останнім часом все ширше вживається поняття "другої освіти", яку дають багатопрофільні освітньо-виховні заклади. У клубах, будинках народної творчості, музичних і театральних студіях, на станціях юних техніків, спортивних базах діти і молодь знаходять можливість задовольняти свої творчі потреби, залучаються до корисних форм відпочинку, отримують і професійні знання.
Спеціальні педагогічні науки:
сурдопедагогіка (виховання і навчання глухих і глухонімих);
тифлопедагогіка (виховання і навчання сліпих і малозрячих);
олігофренопедагогіка (виховання і навчання розумово відсталих).
Ці науки розробляють теоретичні основи, принципи, методи, форми і засоби виховання й освіти дітей і дорослих, що мають відхилення у фізичному та розумовому розвитку.
Лікувальна педагогіка розвивається на межі з медициною. Її предметом є система освітньо-виховної діяльності педагогів з хворобливими і хворими школярами. Навчання і лікування в їх поєднанні вимагає теоретичних обґрунтувань, методичних розробок.
Реабілітаційна педагогіка – це система педагогічних, медико-психологічних, соціальних заходів, спрямованих на відновлення, корекцію або компенсацію порушених психофізіологічних функцій, станів, особистісного й соціального статусу хворих дітей, дітей-інвалідів, а також тих, хто переніс хворобу, отримав психічну травму внаслідок різкої зміни соціальних обставин, умов життя.
Історія педагогіки – наука про закономірності функціонування і розвиток виховання, освіти й навчання в минулому. Пошуки вчених у галузі освіти Й виховання узгоджені з відомими загальними періодизаціями розвитку людства – первіснообщинний, рабовласницький, феодальний, капіталістичний, соціалістичний лад, постсоціалістичний період. В історії педагогіки умовно виділяють періоди стародавньої, середньовічної, нової і новітньої історії освіти.
Педагогіка органічно пов'язана з психологією. Між ними існує кілька вузлів зв'язку. Головний з них - предмет цих наук. Психологія вивчає закони розвитку психіки людини. Педагогіка розкриває закони управління розвитком особистості. Виховання, освіта дітей і дорослих є нічим іншим, як цілеспрямованою зміною їх психіки (мислення, діяльності). Тож ця зміна здійснюється спеціалістами, які володіють психологічними знаннями.
Зв'язок педагогіки з психологією виявляється також у методах дослідження. Своєрідним зв'язком між двома науками є педагогічна і вікова психологія, психологія професійної педагогічної діяльності, психологія управління педагогічними системами і багатьма психологічними дослідженнями в інших галузях освіти.
Педагогіка тісно пов'язана з фізіологією. Будучи наукою про життєдіяльність цілісного організму і його окремих частин, функціональних систем, фізіологія розкриває картину матеріально-енергетичного розвитку дитини. Особливо важливими для розуміння механізмів управління фізичним і розумовим розвитком школярів є закономірності функціонування вищої нервової діяльності. Знання учителем фізіологічних процесів розвитку Молодшого школяра і підлітка, старшокласника і самого себе сприяє глибокому проникненню в секрети виховного впливу середовища і методик, застерігає від ризикованих, помилкових рішень в організації педагогічної пращ, визначенні навантаження та ін.
Соціологія як наука про суспільство, про процеси його функціонування і розвитку, торкається й галузі освіти, виховання, науки про них. В результаті соціального відображення дійсності розвиваються й такі спеціальні дисципліни, як, наприклад, соціологія освіти, виховання, соціологія студентства, соціологія міста, села, здоров'я та інші.
Результати соціологічних досліджень збагачують педагогічну науку і дозволяють оцінювати педагогічні явища в ракурсі іншої науки.
У філософії наука про виховання знаходить, перш за все, опорні методологічні положення: філософські категорії необхідності й випадковості, загального, одиничного й особливого, закони взаємозв'язку і взаємозалежності, закони розвитку і його рушійні сили, суб'єктивний і об'єктивний детермінізм педагогічних явищ і багато іншого.