
- •1. Розкрити предмет та завдання соціальної педагогіки.
- •2.Розкрити соц..-пед. Роботу як особливий вид д-сті
- •3.Проаналізувати методи соціально-педагогічної діяльності
- •4. Проаналізуйте кваліфікаційну характеристику соціального педагога.
- •5. Характеристика функцій соціального педагога
- •6. Розкрити суть сім`ї як об’єкта соціально-педагогічної діяльності. Функції сім`ї
- •7. Охарктерезувати систему педагогічних наук. Зв’язок педагогіки з іншими науками
- •8. Розкрити поняття розумове виховання та проаналізувати його завдання
- •9. Розкрити сутність наочних методів навчання: ілюстрація,демонстрація, спостереження
- •10. Охарактеризувати державну систему опіки дітей – сиріт та дітей позбавлених батьк. Піклування
- •11. Розкрити поняття «колектив», його функції, види, стадії розвитку.
- •12.Розкрити види девіантної поведінки дітей та молоді: делінквентна, адиктивна, психопаталогічна.
- •13.Проаналізувати специфіку методів стимулювання поведінки: заохочення і покарання.
- •14 .Розкрити причини та особливості дитячої проституції.
- •15.Розкрити мотиви та фази суїцидальної поведінки
- •16.Охарактеризувати методи формування свідомості особистості: бесіда, диспут, лекція.
- •17.Дати характеристику поняття «обдарована дитина». Соціально-психологічний підхід до соціального захисту обдарованих дітей
- •18.Розкрити організаційно-педагогічну роботу класного керівника. Охарактеризувати форми роботи класного керівника з учнівським колективом.
- •19. Розкрити сутність контролю і оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів. Охарактеризувати функції контролю.
- •20. Дати характеристику новим типам загальноосвітніх навчальних закладів.
- •21. Охарактеризувати моральне виховання. Розкрити зміст, завдання, форми,методи.
- •22. Охарактеризувати стадії формування залежності від наркотичних психотропних речовин.
- •23.Проаналізувати шляхи естетичного виховання в сучасній школі.
- •24. Дати характеристику словесним методам навчання: бесіді,лекції,поясненню,диспуту.
- •25. Охаракт принц навчання як керівні положення,що визначають д-сть вчителя і учня.
- •26. Охаракт урок як осн форму ор-ції навч д-сті в суч школі. Проаналіз сучасні вимоги до уроку.
- •27. Дати характерист соц профілактиці як системі запобіжних заходів.
- •28. Охаракт правові основи соц захисту дитинства.
- •29. Дати характер принципам соц-пед д-сті.
- •30. Проаналізув ос-ті соц роб з молоддю.
- •31.Охарактеризувати сім’ю як найменшу складову демократії в суспільстві.
- •32.Охарактеризувати сімейні традиції українського народу, що склалися історично, розподіл праці на чоловічу і жіночу.
- •33. Охарактеризувати соціально-психологічний портрет сучасної української сім’ї.
- •34. Охарактеризувати типи сімей.
- •35.Розкрити поняття життєвого циклу сім’ї. Характеристика фаз життєвого циклу.
- •Обгрунтувати характерні особливості сучасних молодих сімей.
- •37.Проаналізувати батьківські помилки у вихованні дитини та їх причини.
- •38.Проаналізувати українські та зарубіжні теорії взаємин батьків і дітей.
- •39. Охарактеризувати види істинного авторитету батьків (за а.С.Макаренком).
- •40. Охарактеризувати види фальшивого авторитету батьків (за а.С.Макаренком).
- •41.Розкрити поняття батьківства, види батьківських позицій.
- •42.Дати характеристику стилям виховання в сім’ї.
- •43.Охарактеризувати стратегію сучасного сімейного виховання та її головні принципи.
- •44.Розкрити роль покарання в сімейному вихованні, вимоги до покарань.
- •45.Розкрити основні ідеї в.О.Сухомлинського про підготовку батьків до шкільного навчання та виховання дітей.
- •46.Розкрити основні ідеї к.Д.Ушинського про вимоги до виховання особистості дитини в сім’ї.
- •47.Проаналізувати особливості виникнення сімейних конфліктів та шляхи їх подолання.
- •48.Охарактеризувати основні напрямки психолого-педагогічної підтримки сім’ї.
- •49.Розкрити поняття мотивації, обґрунтувати потребу як головний мотиваційнй фактор.
- •50. Дати психологічну характеристику діяльності, розкрити діяльність як вид активності особистості.
- •51.Розкрити шляхи формування характеру особистості.
- •52.Розкрити поняття темперамент, дати психологічну характеристику типам темпераменту.
- •53. Обгрунтувати соціальну ситуацію розвитку дошкільника.
- •54. Проаналізувати особливості формування особистості молодшого школяра.
- •55. Дати характеристику підліткового віку, проаналізувати особливості спілкування підлітків з однолітками та дорослими.
- •56. Дати характеристику старшого шкільного віку, обгрунтувати проблему сенсу життя в ранньому юнацькому віці
- •57. Дати характеристику методам та прийомам виховання.
- •58. Проаналізувати особливості виховання дітей з асоціальною поведінкою.
- •60.Розкрити суть основних механізмів перцепції.
53. Обгрунтувати соціальну ситуацію розвитку дошкільника.
Дошкільний вік є початковим етапом формування особистості. У дітей виникають такі особистісні новоутворення, як супідрядність мотивів, засвоєння моральних норм та формування довільної поведінки.
Супідрядність мотивів полягає в тому, що діяльність і поведінка дошкільника не просто існують поряд, а вступають між собою у різні співвідношення. Це виявляється не тільки у факті так званої боротьби мотивів, а й у їх ієрархічній будові, тобто домінуванні одних і підпорядкуванні інших. Конкретний зміст цієї ієрархії, а саме, які мотиви підкоряють собі всі інші спонукання, залежить від віку дітей і їх виховання.
Вивчення мотивів дошкільників дало можливість встановити серед них дві великі групи: особисті та суспільно-значимі. У дітей молодшого і середнього шкільного віку переважає особисті мотиви. Вони найбільш яскраво проявляються ,в спілкуванні з дорослими. Дитина намагається отримати емоційну оцінку дорослого — схвалення, похвалу, ласку. Особисті мотиви проявляються в різноманітних видах діяльності і спрямовані на предмети діяльності. Наприклад, в ігровій діяльності дитина намагається забезпечити себе іграшками і атрибутами. Грає, не аналізуючи до цього самого процесу гри і не встановлюючи, чи знадобляться в процесі гри дані предмети. Поступово в процесі сумісної діяльності дошкільників у дитини формуються і суспільно-значимі мотиви, що виражаються в формі бажання зробити щось для інших людей.
У дошкільному віці дитина починає керуватися в своїй поведінці моральними нормами. У неї формуються моральні уявлення та оцінки. Спеціальними дослідженнями (Р.Х. Шакуров) з'ясовано зв'язок між емоційними реакціями дітей на оцінні впливи дорослих, які їх оточують, і становленням самолюбства, гордощів. Переживання гордощів вперше виникають у дитини внаслідок прямої оцінки дорослого, а потім і без неї. Поступово формується потреба гордитися певними якостями, зберігати позитивну оцінку дорослих і тим задовольняти своє самолюбство.
Урізноманітнюються прояви власної гідності протягом дошкільного дитинства. З усвідомленням суспільних цінностей діти починають гордитися трудовими успіхами, професійною майстерністю батьків.
Самолюбство має й іншу сторону, що виявляється в переживанні сорому, ніяковості. Вони виникають, якщо дитина втрачає позитивну оцінку, хороше ставлення до неї дорослих за умови, що ця оцінка дається авторитетною для дитини особою, важлива для неї і викликає самооцінку.
Розвиток почуття сорому у дошкільників пов'язаний із зростанням їх морального досвіду й самосвідомості. (О. ї. Кульчицька).
Почуття самолюбства, гордощів, власної гідності, сорому, які формуються у дитини, стають мотиваційними компонентами всіх моральних якостей її особистості.
Дорослі навчають дітей способам виявляти співчуття, доброзичливість, товариськість, допомагаючи їм переборювати мовчазність, замкнутість, сором'язливість. Здатність дитини до співпереживання особливо виявляється під час сприймання казок, малюнків, мультиків чи лялькових вистав.
У дошкільному віці з'являється певне відношення до себе та своїх можливостей. П'ятирічні діти, як правило, їх переоцінюють. У віці семи років діти в більшості випадків оцінюють себе вірно: "умію одягатися", "умію прибирати постіль". У цьому віці дошкільники вказують на уміння слідувати певним моральним нормам: "умію допомагати дорослим" і ін. Свої можливості вони оцінюють по практичному їх здійсненню. Самооцінка старших дошкільників стає достатньо стійкою.