46.Розкрити основні ідеї к.Д.Ушинського про вимоги до виховання особистості дитини в сім’ї.

Заслуга К. Ушинського передусім у тому, що він розглядає педагогічну науку в тісному взаємозв'язку з філософією, історією, психологією, анатомією та фізіологією людини, а також із педагогічною практикою. На його думку, педагогічна наука може розвиватися тільки на основі передового педагогічного досвіду. К. Ушинський вважав педагогіку наукою і мистецтвом. Будь-яка практична діяльність, спрямована на задоволення духовних потреб людини, є великим мистецтвом, а педагогіка як наука — найвище мистецтво, тому що задовольняє найбільшу з потреб людини і людства загалом — прагнення до вдосконалення.

Однією з основних ідей, які пропагував К. Ушинський, є ідея народності у вихованні. У статті «Про народність у суспільному вихованні» він дав високу оцінку всім народам Росії, народність вважав основою виховання підростаючого покоління в дусі патріотизму, любові до батьківщини та свого народу. Народ, на його думку, — джерело всіх надбань матеріальної та духовної культури, тому треба вивчати історію, географію, економіку, мову, літературу, мистецтво та інші науки.

Народна творчість, поезія, пісні, музика, образотворче мистецтво — джерело культури народу. Однією з ознак народності є мова, найкращий виразник духовної культури кожного народу. У статті «Рідне слово» К. Ушинський писав, що мова народу — кращий, ніколи нев'янучий цвіт усього його духовного життя, яке починається далеко за межами історії.

Важливу роль у підготовці людини до життя К. Ушинський відводив її моральній вихованості. Моральне виховання дитини слід починати з найменшого віку і здійснювати постійно і систематично. Воно має бути спрямоване на формування у дітей кращих моральних рис і почуттів: патріотизму й гуманізму, любові до праці та дисциплінованості, чесності й правдивості, почуття обов'язку і відповідальності, власної гідності та громадського обов'язку, скромності, твердості волі й характеру та ін.

Головними методами і засобами морального виховання дітей та молоді є переконання, заохочення і покарання (але в жодному разі не тілесні), власний приклад вчителя, а також батьків і старших, правильний режим навчання тощо. Особливе місце у моральному вихованні вчений відводив фізичній праці, вважаючи за потрібне правильно поєднувати її з працею розумовою.

47.Проаналізувати особливості виникнення сімейних конфліктів та шляхи їх подолання.

Сімейні конфлікти різноманітні. Це і конфлікти між подружжям, батьками, дітьми, це і межпоколенние конфлікти між представниками молодшого та старшого поколінь. Конфлікти в сім'ї між її членами виникають з приводу виконання сімейних функцій, психологічних протиріч, різного розуміння сімейних цілей і завдань розвитку кожного покоління, системи сімейних цінностей членів сім'ї. Сімейний конфлікт сприймається і переживається членами її сім'ї як розбіжність, зіткнення їхніх інтересів, цілей і потреб.

Кожен з нас зможе виділити кілька причин, які викликають часті конфлікти в сім'ї:

• різні погляди на сімейне життя;

• незадоволені потреби і порожні очікування;

• пияцтво одного з подружжя;

• невірність;

• неповажне ставлення одне до одного;

• небажання брати участь у вихованні дітей;

• побутова невлаштованість;

• неповагу до родичів;

• небажання допомагати по дому;

• розбіжності в духовних інтересах;

• егоїзм;

• невідповідність темпераментів;

• ревнощі і т. д.

Шляхи попередження сімейних конфліктів

Тут ми назвемо лише загальні шляхи попередження сімейних конфліктів, що випливають із соціально-психологічних закономірностей розвитку сім'ї. Такими шляхами є:

• формування психолого-педагогічної культури, знань основ сімейних відносин (в першу чергу це стосується подружжя);

• виховання дітей з урахуванням їх індивідуально-психологічних і вікових особливостей, а також емоційних станів;

• організація родини на повноправних засадах, формування сімейних традицій, розвиток взаємодопомоги, взаємної відповідальності, довіри і поваги;

• формування культури спілкування.

Конфлікти - невичерпний об'єкт пізнання, про який не можна дізнатися абсолютно все. Тому предметом конфліктології є ті закономірності, сторони, характеристики конфліктів, які в змозі дослідити наука на даному етапі свого розвитку. Об'єкт конфліктології - набагато більш консервативне освіту в порівнянні з предметом. Об'єкт може змінюватися в результаті свого власного розвитку, крім того, його межіможуть уточнюватися у зв'язку з більш глибоким проникненням науки в суть досліджуваних явищ. Об'єкти конфліктології - соціальні або внутрішньоособистісні - в осяжному майбутньому навряд чи зазнають суттєвих змін.