31.Охарактеризувати сім’ю як найменшу складову демократії в суспільстві.

Усі людські проблеми починаються і закінчуються в сімї. Сім*я-основа збереження культури, етичних норм, традицій народу, основа соц.естафети суспільства, основа виживання суспільства та окремої особистості, всебічної підтримки людини. У всі часи головні функції сімї об’єднувалися навколо однієї-виховання дітей. Через цю визначальну функцію пролягали шляхи підтримки гасел культури, етики, народних звичаїв. Сімя репрезентує суспільство в цілому, є його мініатюрним відображенням. У ній здійснюється соціалізація людини. Досвід, якого людина набуває в сімї, визначає її індивідуальну поведінку, створює внутр.конструкцію реальності, на основі якої особа сприймає навколишнє середовище. Найбільший вплив на формування особистості дитини справляє сімя Відомо, що ті особи, які у своєму минулому сімейному досвіді мали демократичні стосунки та традиції, зможуть будувати демократичні суспільні інститути. Ті ж особи, які у своїй сімї спостерігали тоталітарні стосунки, будуть схильні до формування тоталітарних суспільних структур. До такої точки зору зараз дійшли провідні фахівці з психології сімейних відносин та політології. Дитина потребує шанобливого ставлення до себе, опіки та підтримки здібностей і можливостей, які в неї закладено. МЕТА виховання дитини- формування її як особистості, яка сприятиме створенню демократичного суспільства й сама буде активно в ньому діяти

32.Охарактеризувати сімейні традиції українського народу, що склалися історично, розподіл праці на чоловічу і жіночу.

Коли журнал „Радянська жінка” ряснів фотографіями жінки мужнього вигляду, одягненою в робу, з червоною хустиною на голові і киркою в руці. Ніде не йшлося навіть про материнство - цю функцію виховання перебрали на себе, починаючи від дитячого садочка, навчальні заклади всіх рівнів, які виковували кадри для партійної роботи”. Тип жінки, пропагований в Радянському Союзі, мало нагадувать жінку, а був якраз зразком фемінізації. Мислення феміністки є нетиповим для української жінки, тобто нетрадиційним. В українській традиції, з часів Київської Русі, жінка є берегинею родини, яка турбується про національне виховання своїх дітей, охоронницею дому у буремні часи, коли чоловік воює з ворогом- нападником. Українська жінка виконує чоловічі обов’язки лише тоді, коли її змушують обставини, - у періоди лихоліть, які часто переживала Україна. Безліч прикладів цьому знаходимо в історії. Націоналізм повертає нас до природних, християнських основ. Натомість фемінізм закликає до руйнування природних законів і створення штучного світу, де людина втрачає саму себе, свою статеву сутність.

33. Охарактеризувати соціально-психологічний портрет сучасної української сім’ї.

Розрізняють поняття шлюб та сім*я. Слово «шлюб» походить від слов*янського «сшлюб»-урочиста обіцянка. Шлюб-це форма стосунків між чоловіком і дружиною, що історично змінюються і через яку суспільство упорядковує і санкціонує їх статеве життя, а також вбачає їх подружні та батьківські права та обов*язки. В сучасних джерелах сім*ю визначають як найважливішу форму організації особистого побуту, засновану на подружньому союзі(шлюбі) та родинних зв*язках, тобто стосунках між чоловіком та дружиною, батьками і дітьми, братами і сестрами та ін. родичами, які живуть разом і ведуть спільне господарство.