24. Дати характеристику словесним методам навчання: бесіді,лекції,поясненню,диспуту.

Диспут — це усний публічний спір при обговоренні наукових, політичних, моральних та інших проблем з метою пошуків істини.У системі виховання школярів під спором (суперечкою) розуміють будь-яке зіткнення думок, розбіжність у поглядах на певне коло питань, проблем, словесну боротьбу, коли кожен з опонентів відстоює свою правоту.

Лекція- застосовується для викладання широкого змісту матеріалу,монологічна форма викладення нових знань.для кращого розуміння і засвоєння матеріалу лекції потрібно дотримуватися таких вимог: - чітко формувати тему,мету і план; - викладання слід вести в такому темпі із-застосування таких прийомів за яких учні могли б робити вибіркові записи;- може супроводжуватись демонструванням або ілюструванням наочних посібників; - характеризується чітко окресленими висновками.

Бесіда – діалогічний метод навчання,коли вчитель спираючись на знання та практичний досвід учнів за допомогою запитань підводить їх до розуміння нового або уточнення,поглиблення,розширення відомого. Залежно від метирозрізняютьрізні види бесід: бесіда – повідомлення,евристична-суть полягаєв тому,що вчительзадоп. Вміло сформулювати запит. Скеровує учнів на формування нових понять.

Пояснення-це словесне тлумачення понять,явищ,принципів дій приладів,наочних посібників, слів.

25. Охаракт принц навчання як керівні положення,що визначають д-сть вчителя і учня.

Принципи навчання (дидактичні принципи, від лат. ргіпсірішп - основа, начало) - керівні ідеї, основні положення, що визначають зміст, організаційні форми та методи навчальної роботи; це певна система основних дидактичних вимог до навчання, дотримання яких забезпечує його ефективність. Принцип навчання, відображаючи якийсь один істотний аспект процесу навчання, стає тідгрунтям для формування правил навчання - регулятивних, практичних вимог до конкретних дій викладача та студентів з метою реалізації дидактичних принципів.

Наприклад, принцип єдності навчання, освіти і виховання віддзеркалює значення дидактичного закону в тому розумінні, що освіта і навчання можливі лише у зв'язку з вихованням. Цей зв'язок постійний, суттєвий, стійкий, об'єктивний, внутрішній. Силу дидактичного закону має також принцип спрямованості процесу навчання у вищому навчальному закладі на всебічний, гармонійний розвиток особистості студента.

Принципи характеризують залежність навчання від суспільних процесів та умов, від соціальної та політичної ситуації, рівня культури суспільства. Кожен етап розвитку людської цивілізації потребує певного рівня вихованості й освіченості членів суспільства, що забезпечується їх навчанням. Нині становлення і розвиток української держави потребують високоосвічених фахівців, всебічно розвинутих громадян, національно свідомих, з почуттям причетності до державотворення та розбудови громадянського суспільства.

Принципи сучасної дидактики створюють систему, цілісну єдність та взаємозв'язок: реалізація одного принципу пов'язана з реалізацією інших. Умовно дидактичні принципи можна поділити на філософські (загальнонаукові) - науковість, системність, зв'язок теорії з практикою;

психологічні - індивідуальний підхід до студентів, урахування вікових особливостей тощо, а також безпосередньо дидактичні - систематичність, міцність засвоєння знань, цілеспрямованість навчання, активність студентів, відповідальність за результати навчання тощо. Викладач вищої школи повинен використовувати у навчальному процесі всі дидактичні принципи у їх взаємозв'язку. Тому запропонуємо оглядову характеристику основних принципів навчання у вищому навчальному закладі.