Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1-60.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
160.71 Кб
Скачать

19. Розкрити сутність контролю і оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів. Охарактеризувати функції контролю.

Головна мета контролю як дидактичного засобу управління навчанням — забезпечення його ефективності приведенням до системи знань, умінь, навичок учнів, самостійного застосування здобутих знань на практиці, стимулювання навчальної діяльності учнів, формування у них прагнення до самоосвіти.

Контроль виконує такі функції:

а)освітню (навчальну ) - є корисною для всього класу. Слухаючи змістовну відповідь товариша, учні звіряють з нею свої знання, ставлять запитання, доповнюють її, що сприяє повторенню та систематизації їхніх знань.

б) виховну-яка виходить з того, що очікування перевірки спонукає учня регулярно готувати уроки. Також перевірка і оцінювання знань допомагають учневі самому оцінити свої знання і здібності.

в) розвиваючу - в процесі навчання в учнів розвивається логічне мислення, зокрема навички аналізу і синтезу, порівняння й узагальнення, абстрагування і конкретизації, класифікації та систематизації, мислительна діяльність, мовлення, пам'ять, уява, увага; г) діагностичну - контроль забезпечує виявлення успіхів і недоліків у знаннях, уміннях і навичках учнів, встановлення причин і шляхів їх усунення, окреслення заходів, спрямованих на поліпшення успішності;

ґ) стимулюючу - схвалення успіхів учня сприяє розвитку в нього спонукальних мотивів до навчання; д) оцінювальну - об'єктивна оцінка знань, умінь і навичок учнів сприяє кращому навчанню;

е) управлінську - на основі контролю визначається стан успішності учнів, що дає змогу запобігти неуспішності або подолати її.

20. Дати характеристику новим типам загальноосвітніх навчальних закладів.

Види загальноосвітніх навчальних закладів в Україні і право на освіту

Ілюстрація http://www.inmagine.com/

Зовсім neprosto батькам розібратися в різноманітті загальноосвітніх навчальних закладів — колегіуми, ліцеї, гімназії — чого тільки зараз немає. До того ж, майже всі школи заявляють, що проводять набір учнів на конкурсній основі. Для тих батьків, які лише думають про вибір школи, і тих, хто вже всерйоз стурбований цим, prostopravo.com.ua вирішив з'ясувати, які види середніх навчальних закладів в Україні існують, чим регулюється їхня діяльність, і які вимоги можуть висувати школи до майбутніх першокласників. Які є школи

Почнемо з того, що відповідно до освітнього рівня, який забезпечується загальноосвітнім навчальним закладом, школи є:

I ступеня — початкова школа (1-4 класи),

II ступеня — основна школа (5-9 клас);

III ступеня — старша школа (10-11 клас).

Ці школи можуть функціонувати як разом, так і окремо, тобто один навчальний заклад може забезпечувати повну середню освіту (з 1 по 11 клас) або лише початкову (з 1 по 4 клас).

Залежно від спеціалізації (або її відсутність) в Україні діють такі загальноосвітні навчальні заклади:

школа I-III ступеня (звичайна, без спеціалізації);

спеціалізована школа (школа-інтернат) I-III ступеня з поглибленим вивченням окремих предметів і курсів;

гімназія (гімназія-інтернат) — навчальний заклад II-III ступеня з поглибленим вивченням окремих предметів відповідно до профілю;

колегіум (колегіум-інтернат) — навчальний заклад II-III ступенів філологічних-філософського та (або) культурно-естетичного профілю;

ліцей (ліцей-інтернат) — навчальний заклад III ступеня з профільним навчанням і допрофесійної підготовки (може надавати освітні послуги II ступеня, починаючи з 8 класу).

Для дітей з особливими потребами працюють такі загальноосвітні навчальні заклади:

школа-інтернат I-III ступеня — навчальний заклад з частковим або повним утриманням за рахунок держави дітей, які потребують соціальної допомоги;

спеціальна школа (школа-інтернат) I-III ступеня — навчальний заклад для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку;

загальноосвітня школа (школа-інтернат) I-III ступеня — навчальний заклад з відповідним профілем для дітей, які потребують тривалого лікування;

школа соціальної реабілітації — навчальний заклад для дітей, які потребують особливих умов виховання (окремо для дівчаток і хлопчиків);

вечірня (змінна) школа II-III ступеня — навчальний заклад для громадян, які не мають можливості навчатися в школах з денною формою навчання;

навчально-реабілітаційний центр — навчальний заклад для дітей з особливими освітніми потребами, зумовленими складними проблемами розвитку.

Залежно від форми власності школи можуть бути державними, комунальними та приватними.