Види ігор:

Усі ігри поділяються на дві великі групи: творчі ігри та ігри за готовими правилами.

До ігор з правилами належать:

- інтелектуальні

- дидактичні

- пізнавальні

- рухливі

- спортивні

- ігри-розваги

- предметні (математичні, хімічні і т.д.);

- музичні (ритмічні, хороводні, танцювальні);

- лікувальні, корекційні (психологічні ігри- вправи);

- жартівні (забави, розваги)

- комп 'ютерні ігри та ін.

За дидактичною метою: За формою взаємодії учасників

ігри поділяються на:

• Актуалізуючі; - Індивідуальні;

• Формуючі; - Групові;

• Узагальнювальні; - Змагальні;

• Тренінгові; - Компромісні;

• Контрольно-корекційні. - Конфліктні;

• Охарактеризувати засоби організації здоров´язберігаючої технології на уроках математики у початковій школі.

Пріоритетним завданням технології є створення комфортних умов для навчання учнів і здійснення професійної діяльності вчителя.

Найважливіші умови здоров'язберігаючої організації навчально-виховного процесу:

- урахування індивідуальних психофізіологічних особливостей молодших школярів;

- забезпечення емоційного комфортного середовища для навчання учнів на уроці;

- використання психологічного і фізичного розвантаження молодших школярів на уроці;

- забезпечення кожній дитині можливості розуміти математичні поняття і способи дій такою мовою та засобами, які доступні учням;

- врахування в навчальному процесі життєвого досвіду молодших школярів та опора на нього;

- організація відповідного матеріального забезпечення навчально-виховного процесу.

Психотерапевтичні заходи:

• Арттерапія;

• Казко терапія;

• Ігротерапія;

• Музикотерапія.

Оздоровчі заходи на уроках математики:

• Фізкульхвилинки;

• Ритмічна гімнастика

• Гімнастика для рук, очей

• Когнітивні (пізнавальні) рухи

• Креативні – гімнастика мозгу

• Оригінальні рухи – пантоміма

• Мовленнєво-рухові

• Охарактеризувати змістові лінії освітньої галузі «Математика» в контексті Державного стандарту початкової загальної освіти.

Відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти курс математики будується за такими змістовими лініями:

- числа, дії з числами;

- величини;

- математичні вирази, рівності, нерівності;

- сюжетні задачі;

- просторові відношення,

- геометричні фігури;

- робота з даними.

Змістова лінія «Числа. Дії з числами» є наскрізною для всього курсу.

Уявлення про натуральне число формується на основі оперування сукупностями (множинами) предметів, у тому числі геометричних фігур.

Лічба розглядається як встановлення відповідності елементів заданої множини натуральному числу.

У першому класі учні вивчають:

- нумерацію чисел першого десятка,

- числа і цифри для їх запису,

- опановують дії додавання і віднімання.

- нумерацію у межах 20 та 100;

- формують поняття розряду,

- принцип позиційного запису числа,

- вивчають випадки +- двоцифрових чисел, які ґрунтуються на нумерації;

- з метою ознайомлення – випадки +- у м. 100 без переходу через розряд.

- таблиці +- у межах 10 учні засвоюють на рівні навички.

- з метою пропедевтики можна подати шляхом використання наочного матеріалу +- чисел у межах 20.

У другому класі учні:

- вивчають таблиці +- у межах 20 і засвоюють на рівні навички,

- на їх основі – всі випадки +- двоцифрових чисел у межах 100;

- опановують дії множення і ділення,

- вивчають всі випадки табличного множення і ділення – на рівні застосування в обчисленнях.

Вивчення арифметичних дій у першому і другому класах базується на:

- розкритті їх змісту,

- взаємозв’язків між діями додавання і віднімання,

- множення і ділення,

- залежностей між компонентами й результатами дій.

У третьому класі учні вивчають:

- нумерацію чисел у межах 1000,

- закріплюють поняття розряду як основи нумерації чисел;

- опановують прийоми письмового додавання і віднімання;

- ознайомлюються з прийомами позатабличного множення і ділення,

- ділення з остачею.

- володіння табличними та позатабличними випадками множення і ділення учні засвоюють на рівні навички.

У четвертому класі учні:

- вивчають нумерацію чисел у межах мільйона,

- засвоюють поняття класу та розрядів,

- узагальнюють позиційний принцип запису чисел;

- засвоюють алгоритми письмового додавання і віднімання, множення і ділення багатоцифрових чисел.

У межах цієї змістової лінії на практичній основі в учнів формують поняття дробу:

- у 3-му класі – ознайомлюють із частинами (дробами з чисельником 1),

у 4-му – з дробами, їх утворенням і порівнянням.

Поняття числа безпосередньо пов’язане з вимірюванням величин.

Завданням змістової лінії «Величини» є ознайомлення учнів із основними величинами та їх вимірюванням.

Ця змістова лінія є пропедевтичною основою для побудови моделей навколишнього світу, важливою ланкою, що пов’язує математику з іншими науками.

Вивчення довжини, маси, місткості, часу, вартості, площі та способів вимірювання цих величин перебуває у тісному зв’язку з формуванням поняття числа, вивченням арифметичних дій та геометричних об’єктів.

Одиниці вимірювання величин вводять поступово по концентрах – десяток, сотня, тисяча, мільйон.

Ознайомлення з трійками взаємопов’язаних величин, які знаходяться у пропорційній залежності, взаємозв’язку між однойменними величинами, характером зміни однієї величини залежно від зміни іншої при сталій третій є основою для навчання розв’язування сюжетних математичних задач.

Одночасно з вивченням арифметичного матеріалу вводять елементи алгебри, подані змістовою лінією «Математичні вирази. Рівності. Нерівності».

На конкретних прикладах розкривають поняття про:

• вирази – числові та зі змінною;

• рівності – числові, рівняння, формули;

• нерівності – числові та зі змінною.

Одним із питань алгебраїчної пропедевтики в початковій школі є формування уявлення про залежність результату арифметичної дії від зміни одного з її компонентів.

Робота із цим змістом є підготовкою до засвоєння функціональної залежності на наступному ступені математичної освіти.

Головне завдання змістової лінії «Просторові відношення. Геометричні фігури»:

• розвивати в учнів просторові уявлення, уміння спостерігати, порівнювати, узагальнювати й абстрагувати;

• формувати у школярів практичні уміння будувати, креслити, моделювати й конструювати геометричні фігури від руки та за допомогою простих креслярських інструментів.

• формувати уявлення та поняття про геометричні фігури на площині, їх істотні ознаки і властивості;

• вчити розпізнавати геометричні фігури у просторі та їх елементи, співставляти образи геометричних фігур з навколишніми предметами.

Основне завдання змістової лінії «Робота з даними»:

- ознайомити молодших школярів на практичному рівні зі способами подання інформації;

- вчити читати і розуміти, знаходити, аналізувати, порівнювати інформацію, подану в різний спосіб,

- використовувати дані для розв’язування практично зорієнтованих задач.

Процес вивчення кожного розділу й теми супроводжується засвоєнням учнями відповідної математичної символіки і термінології. Матеріал поданий наскрізно у вигляді основних понять і фактів, які формуються шляхом розгляду конкретних ситуацій і використання міжпредметної змістової інформації; способів добору, упорядкування, інтерпретації даних; моделювання описаних ситуацій у формі таблиць, схем, діаграм.

Особливо значуща роль відведена змістовій лінії «Сюжетні задачі».

Метою цієї змістової лінії є:

- формування в учнів загального уміння працювати із задачею,

- умінь розв’язувати задачі певних типів.

У 1-му і 2-му класах :

- формують поняття про задачу (просту або складену),

- її структурні елементи,

- сутність процесу розв’язування.

- Основним завданням є набуття учнями загального уміння розв’язувати сюжетні задачі.

У 3-му класі:

- розглядаються типові задачі;

- головним завданням виступає формування в учнів уміння розв’язувати задачі певних типів.

У 4-му класі вдосконалюють загальне уміння розв’язувати задачі.

• Проаналізувати технологічні особливості побудови математичного курсу Г.Захарової та Е.Александрової в системі розвивального навчання.

Характеристика однієї з основних особливостей даного курсу математики в початкових класах відображена вже в самій назві системи навчання. Розвиток дитини, виховання її як особистості виявляється можливим не на словах, а на ділі лише тоді, коли змістом навчального предмета є система наукових понять, зокрема, математичних, на основі змістовного узагальнення. Такий підхід до побудови програми припускає, насамперед, виділення й дослідження дітьми умов походження генетичних вихідних відносин, які визначають дану систему понять. Це означає, що дитина рухається в навчальному матеріалі від загального до часткового, від абстрактного до конкретного, за допомогою спеціально організованої навчальної діяльності (В.В.Давидов).

Іншими словами, курс математики в системі розвивального навчання побудований на принципово інших засадах, ніж ті, що існують у сучасній практиці. Ця відмінність полягає передусім у тому, що метою шкільної математичної освіти, організованої у формі навчальної діяльності, є завдання формування в дітей чіткого розуміння дійсного числа, яке спирається на поняття величини. Число виступає як кратне відношення вимірюваної величини до мірки — = а, де а - число, А - будь-яка вимірювана величина, Е - мірка (величина того ж роду). Тоді, вимірюючи ту саму величину, змінивши мірку, можна змінити число, і навпаки. Це кратне відношення величин, що приходить на зміну їхньому різницевому порівнянню, і є та вихідна «клітинка», з якої з'являються різні види чисел. Тому навчання дітей математиці починається з досить тривалого періоду вивчення поняття величини (дочисловий період), а лише потім з'являється число як результат вимірювання величини під час розв'язування тієї ж задачі на її відтворення спочатку шляхом добору, а потім - побудови величини, яка дорівнює даній.

Такий підхід до введення центрального математичного поняття - поняття числа - обумовлює і принципово інша побудова програми: повна відсутність концентрів, характерних практично для всіх існуючих програм. Умовою формування математичних понять стає оволодіння дітьми в дочисловому періоді поняттям величини, яке спирається на деякі узагальнені уміння, котрі і дозволяють просуватися від знання до незнання, замислюватися над мотивацією власних дій (умінь), які визначають те чи інше поняття.

Розгляд дітьми мотивів власних дій, що зветься рефлексією, є необхідною умовою їх побудови і зміни. До складу попередніх умінь входять логічні операції збереження, класифікації і серіації (за Ж. Піаже), знаково-символічні уміння і найпростіші відношення і залежності.

Розглянемо детальніше кожне уміння.