1.1.Загальна відомості про підприємство

Найменування ПАТ «Ніжинський жиркомбінат»

Адреса 16600 Україна, м. Ніжин, Чернігівська обл.,вул.Прилуцька,2

Телефон +380(4631)314 31

Факс +380(4631)314 31,314 23

Електронна пошта ngk-1@ukr.net

Web-сайт http://ngk.net.ua

Завод побудований в 1896 році. Територія заводу займала площу 0,07га.

Маслобійка продуктивністю 3,2 тн / добу була обладнана тигельними прессами.В наслідку, маслобійка була ліквідована, а завод, розрахований на переробку олієнасіння 16тн/доба, був проведений в головний корпус. Головний виробничий корпус у складі: завальна, бункерна, олійний цех, моторна, відпускний навіс. Пізніше до головного корпусу були прибудовані шліфувальні і столярна майстерні. З підсобних приміщень були на території матеріальний склад, склад для мішків і контора. Переробляли, в основному, льон, коноплю, рижик, соняшник.

У 1909 році була проведена реконструкція заводу. Продуктивність була доведена до 5600 т / рік насіння.

У 1914 році розпочато виробництво оліфи і сикативів із лляного масла і конопляного. Річний виробіток оліфи становила 182 тонни на рік. У 1916 році споруджено будинок заводоуправління, разом з житловим будинком. У 1917 році завод був націоналізований. Млин був націоналізований в 1921 році.

У травні 1919 року завод перейшов у ведення Київського відділення МЦРК, який організував при заводі варіння варення, інші цехи при заводі не працювали. В червні 1920 року завод перейшов у ведення хімвідділу Чернігівського губсовнархоза.

З цього часу завод став іменуватися Державним маслозавод № 36. У червні 1921 перша черга заводу була пущена в експлуатацію з продуктивністю 8 тонн олійного насіння на добу. У 1922 році знову відновили вироблення натуральної оліфи з льняного і конопляного масел.

У 1925-1926 роках зроблена друга реконструкція заводу. Наростили стіни головного корпусу олійного цеху, установлено додаткові два гідравлічних преса , тричанна жаровня замінена на чотирьочанові . Встановлено додатково вальцьовий верстат, дробарка макухи, розширена оліфоварка. Поставлено додатково три виручених котла, сіккатівоварочний котел, повітродуховка. Побудовано цегельний і дерев'яні склади для насіння. Прокладена залізно-дорожня гілка. Побудована механічна майстерня, а в 1925 році була організована лабораторія.

У 1929 році завод перейшов у ведення Українського тресту масложирової промисловості міста Харкова і став іменуватися «Госмаслозаводом № 14». У 1930-1931 роках збудовано нову будівлю оліфоварочного цеху, очисне відділення маслоробного цеху, насосна для перекачування масла і уайт-спіриту, дерев'яний склад для сировини.

З 1931 року для очищення олієнасіння стали застосовувати сепаратори , для пресування пакетиків встановили гідравлічну формовку. Вперше в практиці оліфоваріння для прогріву масла замість вогневого методу стали застосовувати пар. У зв'язку з великими труднощами з маслом для оліфоваріння в 1930 році було поставлено питання про випуск економічної оліфи типу "Наволь". Застосування в рецептурі оліфи "Наволь" сірки створювало дуже важкі умови не тільки для працівників оліфоварочного цеху, а й для всіх працюючих на заводі. У 1932 році споруджено будинок котельні. Для отримання технологічної пари для господарських і побутових потреб був встановлений паровий котел з поверхнею прогріву 95,5 метрів квадратних. У 1933 році на заводі почали виготовляти оліфи "Оксоль". Продуктивність цеху складала 45 тонн на добу.

У 1935 році встановлено дизель на 400 Л.О. і генератор на 500 кВт . У роки Великої Вітчизняної Війни заводу був нанесений важкий збиток. У складних умовах військового часу колективу вдалося відновити технологічне обладнання і достроково в серпні 1944 року пустити в експлуатацію.

Великою подією в житті заводу є будівництво двоповерхової будівлі ТЕС і установки парової турбіни потужністю 350 кВт і парового котла Щукова - Берліна.

Третя корінна конструкція заводу проведена в 1955 році. Реконструкцію заводу проводили власними силами. 1 вересня 1955 новий пресовий цех пущений в експлуатацію. Повністю замінено транспортне та технологічне обладнання пресового цеху. Введена схема подвійного пресування на пресах МП -ЕП. Встановлено пресовий агрегат (два преса МП і пятічанная жаровня ), преса ЄП, вальцьові верстати ВС , гулллер, рамні фільтро- преса, шнеки, норії, відстійні баки, насоси, ваги та інше. У Сепараторному відділенні старий сепаратор замінений двома сепараторами ЗБМ-10, дерев'яні норії замінені норіями ТНЖ -45. Побудована естакада для подачі насіння з очисного в вальцевого відділення. Було встановлено 37 електродвигунів загальною потужністю 277,4 кВт. При заміні гідравлічних процесів шнековими пресами безперервної дії змінився характер праці робітників. Фізично виснажливих працю ( зарядка , розрядка , формовка , обжимка макухи ) він замінений кваліфікованим зведеним до функцій дотримання та регулювання процесу за допомогою контрольно- вимірювальних приладів і механічних пристроїв.До 1963 року олієпресова ділянка виробництва переробляла тільки насіння льону, які поставлялися комбінату з Житомирської, Чернігівської, Львівської та Запорізької областей.

Починаючи з 1963 року поставка насіння льону різко скоротилася. Протягом 5 років отримували лляне масло з імпорту з капіталістичних країн .У роки семирічки 1959-1965 роках. Продовжуємо подальше вдосконалення і розвиток заводу . У 1960 році приступили до механізації сировинних складів . На початку, за допомогою гвинтових конвекторів та норії була механізована подача сировини на виробництво зі складів. Це дозволило ліквідувати ручну вагонотеку. У наслідку, стаціонарні, розподільчі стрічкові транспортери для механізації завантаження олійного насіння на складі № 1 , № 2 , № 3 , № 4 .

Лабораторія з старої ( побудованого в 1986 рік ) будівлі проведена в реконструювання будівля колишньої механічної майстерні . Механічна майстерня переведена в реконструйовану будівлю, приміщення колишнього локомобіля. Побудована і введена в експлуатацію (червень 1961 року) транформаторних підстанцій.

З цього часу комбінат перейшов на електропостачання від енерго системи " Київенерго". В липні 1967 комбінат перешов на нову систему планування й економічного стимулювання . У період підготовки комбінату до переходу на нову систему планування й економічного стимулювання організована економічна навчання ІТП і керуючих працівників .

Важливим етапом у розвитку комбінату є 8-а п'ятирічка 1966-1970 роках.

П'ятирічний план по випуску валової продукції виконаний 5 вересня 1970 року, в тому числі з вироблення масел виконаний 28 жовтня, з вироблення оліфи - 3 вересня. У восьмій п'ятирічці, в основному, закінчена механізація сировинних складів. З 1966 року на заводі почали розробляти і впроваджувати організаційно -технічні заходи, а з 1969 року - нову техніку.

З 1966-1974 на комбінаті впроваджені наступні заходи:

-механізована подача лузги в парокотельню ;

-впроваджена лінія розфасовки натуральної оліфи в трилітрові бляшані банки;

-встановлені автоматичні ваги ДН-500 для зважування масел, що надходять на оліфоваріння;

-впроваджений струйний змішувач для змішування оксидованого масла з уайт спіритом;

-здійснено реконструкцію парового котла Шухов-Берлін з перекладом на спільне спалювання мазут-лузга;

-зеконструйована підземна теплотраса;

-встановлено електомагнітний сепаратор (типу ЄП-1) для уловлювання металів домішок перед шестичанной жаровнею;

-для полегшення праці шліфувальниць пущео в експлуатацію саморозвантажний фільтр ФГДС-900.

У 1968 році введена в експлуатацію установка з уловлювання та зжигання шкідливих газів при виробництві оліфи і сіккактівів.

У 1972 році вперше в історії комбінату розроблений план соціального розвитку колективу на 1971-1975 роки.

У 1973 році пущений в експлуатацію ділянку рафінації та відбілювання масла лляного. 1976 рік впроваджена механізація приймання, складування та передачі олієнасіння на виробництво. Впроваджено безлужне рафінація лляної олії.

У 1978 році введена дослідна установка для безперервної оксидації масла на виробництво оліфи.

У 1979 році проведена реконструкція котельні -в новій прибудові встановлений другий паровий котел.

Електропостачання комбінату здійснюється від енергосистеми "Київенерго", через власну трансформатоную підстанцію з двома трансформаторами. Пара для технологічних і побутових потреб вийде під власною парокотельной. Основним видом палива є мазут. Водопостачання здійснюється від власних артезіанських свердловин.

Комбінат спеціалізований на переробці безкожурних, головним чином, лляних, олієнасіння та виробленні оліфи . Дев'ята п'ятирічка по об'єму виробництва продукції виконана 18.12.1975.

За період з 1971 року до 1975 року комбінат виробив продукції на 1240тис.рублів, дав надпланового прибутку 520тис.рублів при щорічному зниженні собівартості продукції.

У 1975 році досягнута продуктивність праці склала 120,5% до базисного 1970 році.Вісімдесяті роки ознаменувалися великими подіями в економічному житті комбінату.

У 1984 році першими в місті і у вищестоячої організації перейшли на новий економічний експеримент. 1984-1985роках робота в умовах економічного експерименту. З 1986 року робота комбінату характеризується хорошими показниками виконання виробничих планів за усіма показниками.

У 1986 році спільно з представниками Ленінградського ВНИИЖ засвоєна техногія вироблення обложеного кобальтового сикативу і кобальто-марганцевого сикативу для виробництва оліфи оксоль.1988 рік - перехід на нові умови оплати праці. 1989 рік- комбінат почав роботу в умовах самофінансування з господарського розрахунку. Широкий розвиток отримали колективні форми організації і стимулювання праці. Повністю проведена робота по спалюванню газів і технологічної печі олифоварочного ділянки . Побудований макуховий склад в 1991.

У 1992 році замінений паровий котел Шухов-Берлін на котел ДЕ, віконана реконструкція пачечної. будівництво робочих зручностей:оліє пресового та складу готової продукції, 1993-майстерні і олифоварочного цеху. У 1994 году будівель в експлуатацію 32квартірній блаштованій житловий будинок .

В1994-95роках освоєна технологія і випуск оліфи натуральної соняшнікової та оліфі оксоль марки "Е".

У 1996 году освоєні нові види продукції: оліфа К-3 і К-4 і розфасовка усіх видів оліфи в дрібну споживчу тару ( 0,5л; 1л ; 3л ) .

1996 - перехід на арендовані стосунки та приватизацію підпріємства.

У даний час Ніжинський жіркомбінат є відкритим акціонерним товариством.

1997 році- освоєно новий вид продукції: лак ПФ-053(випущено 82т лаку). Введено в експлуатацію електронні автомобільні ваги. Побудовано нову мазутннонасосну станцію. Змонтована установка для зливу мазуту. Поширюється та вводиться на комбінаті комп'ютеризація, роздрібна торгівля, встановлений кіоск на вокзалі та точна на базарі.

У 1998 році були розроблені рецептури оліфи К-1, К-3. Випробувані алкідні смоли німецьких і турецьких фірм.

Побудували приміщення складу солі, введена в експлуатацію сушка насіння.

Встановлена дробилка МДЗ і норія для обробки макухи у складі готової продукції.

 Змонтований та зданв експлуатацію блок заправочного пунткта 8 м дизельного палива. Закуплен ксерок. Введено в експлуатацію магазин.

У 1999 році почали випуск крупи (гречка и пшоно), випустили 30 т. Почали випуск перших пробних партій фарби. Змонтовано обладнання з випуску пет-пляшок розливу, пакування в термоусадочну плівку пляшок соняшнікової олії.

У 2000 році постійно збільшується асортимент фарб. Проводяться роботи з переведення комбінату на природний газ.

У 2003році- реконструкція рушально-веечного відділення та дезодорації олії .

У 2004 році - обвалення насіння соняшнику.

У 2001 році в Міжнародному рейтингу популярності і якості«золота фортуна» комбінат нагороджений дипломами в м.Києві та на обласному Рівні.

У 2003 році оліфа лляна натуральна завоювала приз у рейтингу «100 кращих товарів України», а рослинні масла нагороджені дипломом Всеукраїнського конкурсу «Вища проба».

У 2004 році почали будівництво ділянки по прийманню, очищенні та сушіння насіння олійних культур потужністю 250т/добу насіння олійних структур. Проведена реконструкція котла ДКВР-6,5-13 з метою спалювання лушпіння соняшникового і побудований пневмотранспорт подачі лузги в котельню .

15.03.2004 Дипломом нагороджується ВАТ«Ніжинський жіркомбінат » фіналіст Всеукраїнського конкурсу якості ПРОДУКЦІЇ «100 кращих товарів України-2003» в номінації промислові товари за продукцію оліфа натуральна лляна .

У 2005 году введено в дію сушильний комплекс.

Комбінат займається переробкою олійного насіння: соняшнику, льону, сої, ріпаку, рижію.

Сировина для переробки закупається в сільськогосподарських підприємств, агрофірм, що розташовані на всій території України. Основні постачальники зосереджені в Київській, Миколаївській, Полтавській, Сумській, Черкаській, Чернігівській областях. Закупівельна ціна на сировину містить вартість доставки на комбінат постачальником. Переважна форма оплати за поставлене насіння- по факту доставки. У деяких випадках має місце передплата у вигляді авансу на покриття паливних, транспортних витрат постачальника.

Закупівля олійної сировини проводиться з липня по квітень року. Найбільші обсяги бажано закупити в період реалізації сільськогосподарської продукції, коли ціни нижчі. Закупівлю сировини здійснює ввіділ, який підпорядкований комерційному директору та голові правління.

Споживачі продукції (різних видів олії, макухи та інших продуктів переробки, лакофарбових матеріалів) знаходиться у більшості областей України та за кордоном. На території України найбільше продукції відвантажується покупцям в містах Києва та області, Чернігівської, Дніпропетровської, Запорізької, Івано-Франківської, Львівської, Одеської, Полтавської, Сумської, Харківської, Черкаської областей.Більшість експортних поставок здійснюється в Італію, Румунію, Чехію, Білорусь, Росію.