- •1. Особистість учня. Розвиток, виховання і формування особистості. Фактори, що впливають на формування і розвиток індивіда.
- •2. Розумовий розвиток учня (завдання та зміст). Формування культури розумової діяльності.
- •4. Форми організації навчання в школі, їх характеристика.
- •5. Народна педагогіка, етнопедагогіка. Педагогіка як академічна наука, її предмет і категорії, теоретична і методологічна основи.
- •6. Урок – основна форма організації навчання. Типи і структура уроків.
- •7.Проблема мети виховання в педагогіці. Мета національного виховання.
- •11. Зміст освіти. Характеристика державних документів, що реалізовують зміст освіти в національній школі. Державні стандарти освіти.
- •12. Суть та види внутрішнього контролю.
- •13. Інноваційні технології в умовах класно-урочної системи навчання..
- •17. Мета, принципи та система освіти в Україні.
- •18. Психолого-педагогічна характеристика підлітків, їх правове виховання.
- •19. Діяльність громадських дитячих та юнацьких організацій в Україні.
- •20. Оптимізація та інтенсифікація навчально-виховного процесу.
- •21. Основи економічного та екологічного виховання (суть, завдання, форми і методи).
- •22. Вивчення та впровадження перспективного педагогічного досвіду.
- •23. Духовний розвиток особистості: суть, завдання і засоби.
- •23. Фізичний розвиток особистості: завдання, засоби, форми і методи.
- •24. Функції навчання, мотиви та стимули навчання.
- •25. Методи виховання і їх класифікація.
- •28. Диференціація та індивідуалізація навчання, суть, засоби диференційованого навчання.
- •29. Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа). Мета, завдання, зміст та організація навчально-виховного процесу.
- •30. Методи педагогічних досліджень. Етапи науково-педагогічних досліджень.
- •31. Стимулювання і мотивація навчальної діяльності.
- •32.Завдання, зміст та форми позакласної і позашкільної навчально-виховної роботи.
- •33. Соціальний розвиток особистості школяра: суть, завдання і засоби.
- •34. Контроль, перевірка і облік навчальних досягнень учнів. Дванадцятибальна система оцінювання знань, умінь і навичок учнів.
- •36. Психолого-педагогічна характеристика учнів старшого шкільного віку.
- •37. Управління і керівництво освітою і школою. Органи управління освітою.
- •36. Методична робота в школі.
- •38. Формування світоглядних позицій учнів у процесі навчально-виховної діяльності. Виховання
- •39. Поняття про дидактику, її основні категорії, теоретико-методологічну основу. Внесок я. А. Коменського у розвиток дидактики.
- •39. Національні особливості родинного виховання. Спільна виховна діяльність школи, сім’ї і громадськості.
- •40. Закономірності та загальні принципи виховання. Принципи національного виховання.
- •40. Суть процесу навчання, його двосторонній характер. Структура процесу навчання.
- •41. Завдання, зміст і форми роботи класного керівника, соціального педагога.
- •43. Трудове виховання та система професійної орієнтації учнів в школі.
- •II. Методи стимулювання і мотивації навчання.
- •46. Форми організації навчальної діяльності школярів на уроці, їх характеристика. Активні та інтерактивні методи навчання на уроці.
- •47.Завдання, зміст, шляхи і засоби морального виховання підростаючого покоління.
22. Вивчення та впровадження перспективного педагогічного досвіду.
Перспективний педагогічний досвід – це результат творчої діяльності педагога з елементами новизни, спрямований на реалізацію актуальних завдань навчання й виховання.Репродуктивний, діяльність вчителя, яка не має в собі чогось принципово нового, але спрямована на сумлінне виконання професійних обов’язків з обов’язковим внесенням елементів новизни, є взірцем для тих педагогів, які достатньою мірою не володіють педагогічною майстерністРаціоналізаторський, діяльність, пов’язану з творчим, оригінальним, притаманним тільки цьому педагогу використанням відомих форм і методів, із внесенням елементів новизни у діяльність, спрямовану на підвищення ефективності педагогічної праці, її оптимізаціїНоваторський, діяльність, спрямовану на суттєві зміни у навчально-виховному процесі; ця діяльність носить у собі елементи новизни, творчого пошуку, оригінальністю, спрямована на вирішення найбільш актуальних проблем навчання й виховання. Такий педагогічний досвід особливо цінний, оскільки прокладає нові шляхи у шкільній практиці та педагогічній науці.Поширення досвіду – це дії організаційного характеру, спрямовані на популяризацію передової педагогічної ідеї.І етап. Виявлення та комплексна оцінка ППД Виявлення ППД здійснюється на основі комплексної оцінки, яку доцільно здійснювати за допомого системи критеріїв та їхніх показників. Основні з них (за Л.Л.Момонт):Методи виявлення ППД:метод вивчення літератури (дає можливість детально ознайомитися з проблемою, над якою працює вчитель);метод спостереження (дає можливість оцінити досвід з різних сторін і позицій, побачити вчителя в різних ситуаціях);метод експертних суддів ( це оцінювання досвіду кількома колегами. Перевага – незалежність оцінювання, недолік – можливість виникнення псевдооб’єктивізму);анкетування ( метод виявлення суб’єктивної думки та оцінки діяльності вчителя);метод порт фоліо (збір інформації про діяльність учителя з різних джерел).ІІ етап. Методика вивчення та узагальнення ППД.Основний етап вивчення досвіду проходить у кілька етапів:визначення необхідного емпіричного матеріалу та часу, коли його слід підготувати;вивчення окремих ланок навчального процесу, проведення контрольних зрізів;співвідношення висновків, які було зроблено під час спостережень, і емпіричним матеріалом щодо підтвердження (або не підтвердження);ІІІ етап. Поширення та впровадження перспективного досвіду.Технологія впровадження ППД можна виразити у такій послідовності:ознайомлення вчителів з ППД, роз’яснення його преваг порівняно з традиційними методами;створення сприятливих вимог для розвитку для розвитку творчості вчителів, показ найкращих прийомів роботи на практиці;організація внутрищкільного контролю за застосуванням методів і прийомів роботи;моральне і матеріальне заохочення носія ППД.І насамкінець – про пропаганду й поширення ППД. Це можна здійснювати різними засобами, зокрема:на засіданнях ПНМК, конференціях, нарадах тощо;створення Шкіл ППД;друкована пропаганда шляхом випуску бюлетенів, інформаційно-методичних листів, плакатів, стендів тощо;наочна пропаганда шляхом експонування матеріалів на виставках;пропаганда за допомогою ТЗН.
