11. Зміст освіти. Характеристика державних документів, що реалізовують зміст освіти в національній школі. Державні стандарти освіти.

Зміст освіти — система наукових знань, умінь І навичок, оволодіння якими забезпечує всебічний розвиток розумових І фізичних здібностей учнів, формування їх світогляду, моралі та поведінки, підготовку до суспільного життя, до праці. Відповідно до Закону України «Про освіту» система освіти в сучасній Україні складається з таких ланок: до шкільна освіта; загальна середня освіта; позашкільна освіта; професійно-технічна освіта; вища освіта; післядипломна освіта; аспірантура; докторантура; самоосвіта. Встановлено й відповідні освітні рівні: початкова освіта; базова загальна середня освіта; повна загальна середня освіта; професійно-технічна освіта; базова вища освіта; повна вища освіта..Зміст освіти визначають такі нормативні документи, як навчальний план, навчальна програма, підручник і навчальний посібник Навчальний план. Він регулює гранично допустиме навчальне навантаження учнів і загальну кількість навчальних годин. Інваріантна складова змісту загальної середньої освіти формується на державному рівні, вона єдина для всіх закладів загальної середньої освіти, визначається через освітні галузі базового навчального плану. Варіативну складову формує загальноосвітній навчальний заклад з урахуванням особливостей регіону та індивідуальних освітніх запитів учнів. На основі Базового навчального плану Міністерство освіти і науки України затверджує типові навчальні плани для загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності.Державний стандарт освіти. Він охоплює структуру, зміст, обсяг навчального навантаження, рівень підготовки учнів, студентів. Визначає обов'язковий мінімум змісту навчальних програм, максимальний обсяг навчального навантаження учнів і студентів, вимоги до рівня підготовки випускників і є основою нормативних документів (навчальних планів, програм тощо).Державний стандарт освіти — сукупність норм, які визначають вимоги до освітнього, освітньо-кваліфікаційного рівнів.Він розробляється для кожного освітнього (освітньо-кваліфікаційного) рівня та напряму підготовки (спеціальності) і

затверджується Кабінетом Міністрів України. Підлягає перегляду та перезатвердженню не рідше, як один раз на десять років. Навчальна програма. Зміст навчального предмета, передбаченого навчальним планом, визначається його навчальною програмою.Навчальна програма — документ, що визначає зміст і обсяг знань з кожного навчального предметаКоротко охарактеризовано також зміст теми.а) лінійною;б) спіральною в) концентричною г) змішаною

12. Суть та види внутрішнього контролю.

У керівництві школою важливим є внутрішкільний контроль.

Внутрішкільний контроль - систематична, цілеспрямована перевірка роботи вчителя адміністрацією школи.

Його мета полягає в забезпеченні оптимальної відповідності діяльності школи державним стандартам. Внутрішкільний контроль планують заздалегідь. Керівники школи розподіляють між собою сфери діяльності для контролю залежно від свого фаху. Тому директорові школи, якщо його спеціальність, наприклад, фізика, доцільніше зосередитися на контролі вчителів, що викладають предмети фізико-математичного циклу. Якщо його заступник з навчальної роботи - історик, він перевіряє діяльність учителів гуманітарних предметів; заступник з виховної роботи - роботу класних керівників тощо. Кожен з них вивчає також роботу всіх учителів і вихователів, що потребує детальної підготовки до кожного контрольного заходу.

Для забезпечення системи єдності вимог внутрішкільного контролю директор спільно зі своїми заступниками складає плани контролю (на півріччя, місяць, тиждень), в яких зазначає, хто із керівних працівників школи, коли і з якою метою, який вид перевірки і якими методами здійснюватиме. У таких планах передбачають спільне відвідування уроків і позакласних занять керівниками школи, залучення до участі в контролі керівників методичних об'єднань, досвідчених учителів, класних керівників.

Залежно від мети виокремлюють такі види внутрішкільного контролю:

1) класно-узагальнюючий контроль. Передбачає виявлення рівня знань і вихованості учнів класу, якості та методів викладання, якості роботи класного керівника, виконання батьківських обов'язків у вихованні дітей;

2) фронтальний контроль. Спрямований на вивчення стану викладання окремих предметів, роботи класних керівників у всіх або окремих класах;.

3) тематичний контроль. Його метою є перевірка роботи всього колективу над певною проблемою, рівня знань і вмінь учнів з окремої теми або предмета, стану роботи класних керівників у певному напрямі та ін.;

4) персональний контроль. Полягає в перевірці продуктивності викладацької діяльності, методичного рівня роботи учителя загалом або окремого її аспекту;

б) оглядовий контроль. Предметом перевірки є стан шкільної документації, трудової дисципліни, навчального обладнання.

Вид перевірки обирають з огляду на її мету і стан об'єкта, що є її предметом.

В управлінні діяльністю школи використовують різноманітні форми внутрішкільного контролю:

а) колективний контроль. Залучають до нього всі ступені управління: адміністрацію, керівників кафедр, досвідчених учителів, учнів, батьків;

б) взаємоконтроль. До нього залучають керівників кафедр, досвідчених учителів і класних керівників через наставництво, взаємовідвідування навчальних занять і виховних заходів;

в) самоконтроль. Таким правом користуються найдосвідченіші учителі і класні керівники з обов'язковим періодичним звітуванням за пропонованими схемами;

г) адміністративний плановий контроль. Здійснюють директор, його заступники, керівники кафедр відповідно до плану внутрішкільного контролю;

ґ) адміністративний регулювальний (позаплановий) контроль. Здійснюють директор і його заступники у разі виникнення непередбачених планом проблем.

Об'єктивність будь-якого виду чи форми перевірки залежить від умілого використання методів внутрішкільного контролю, до яких належать:

- спостереження. Передбачає відвідування уроків, позакласних заходів з наступним їх обговоренням;

- перевірка документації. Охоплює роботу з класними журналами, щоденниками учнів, планами

уроків, особовими справами учнів та ін.;

- опитування. Усне опитування здійснюють під час невимушеної або цілеспрямованої бесіди за спеціально підготовленою програмою, письмове - за допомогою контрольної роботи (зріз), яка може передбачати відповіді на запрограмовані запитання або закрите анкетування, коли варіанти відповідей обмежені;

- тестування. Використання методу психологічної діагностики для вимірювання індивідуальних відмінностей;

- ретроспективний розбір. Полягає в оцінюванні діяльності школи випускниками минулих років, викладачами вищих навчальних закладів на основі аналізу вступних іспитів та ін.