1. Особистість учня. Розвиток, виховання і формування особистості. Фактори, що впливають на формування і розвиток індивіда.

Особистість - людина соціальний індивід, що поєднує в собі риси загальнолюдського, суспільно значущого та індивідуально-неповторного, виявляє себе тільки в суспільних відносинах.

Індивідуальність - цілісна характеристика окремої людини, її оригінальність, самобутність психічного складу.Не кожен індивід є індивідуальністю. Для цього йому необхідно стати особистістю.. Поняття "розвиток людини" і "формування особистості" дуже близькі, їх нерідко вживають як синоніми. Насправді ж поняття "особистість", на відміну від поняття "людина", означає соціальну характеристику людини, тобто її якості, які формуються під впливом спілкування і стосунків з іншими людьми, суспільством в цілому. Проте розвиток людини і формування її особистості є цілісним процесом. У ньому велика роль належить активності людини, яка може значною мірою сприяти формуванню власної особистості, якщо перед нею будуть поставлені вихователем відповідні цілі і вона буде домагатися їх виконання, розвиваючи якості, необхідні для їх досягнення. Залежно від рушійних сил виокремлюють такі види розвитку і формування особистості: стихійний, цілеспрямований, саморозвиток і самоформування.Розвиток особистості залежить від спадковості, середовища та виховання. Його джерелом і внутрішнім змістом є різноманітні внутрішні та зовнішні суперечності. Вони виявляються у психічних процесах збудження і гальмування, в емоційній сфері - у відчуттях задоволення і незадоволення, радості і горя розвиток особистості школяра має наслідувальний характер ,а людська особистість розвивається в діяльності Особливості фізіологічного та психічного розвитку пов'язані з анатомо-фізіологічним дозріванням організму (його органів, центральної нервової системи, залоз внутрішньої секреції). Увесь процес розвитку людини поділяють на певні вікові періоди.

2. Розумовий розвиток учня (завдання та зміст). Формування культури розумової діяльності.

Будучи зосередженим на розумовому розвитку особистості, розумове виховання є важливим чинником всебічного її розвитку. Його метою передусім є розвиток мислення, пізнавальних можливостей.Розумове виховання — цілеспрямована діяльність педагогів із розвитку інтелектуальних здібностей і мислення людини, прищеплення культури розумової праці.. Основним завданням розумового виховання є озброєння учнів знаннями основ наук та формування на їх основі наукового світогляду. Важливе значення мають також оволодіння основними мисленнєвими операціями (аналізом, синтезом, порівнянням, узагальненням та ін.) і вироблення вмінь та навичок, культури розумової праці. Ці завдання вирішують передусім у навчальному процесі.Зміст наукового світогляду становлять погляди і переконання, що сформувалися на базі знань про природу та суспільство й стали внутрішньою позицією особистості. Умови ефективності розумового виховання. Ефективність розумового виховання значною мірою залежить від багатьох чинників. Узагальнено їх можна звести до таких положень:— уміння педагога виділити в навчальному предметі світоглядні твердження, ідеї, закони, закономірності, концепції й реалізувати їх під час навчання;— дотримання педагогом принципу внутріпредметних і міжпредметних зв'язків як фактора єдності та взаємозв'язку явищ, процесів реального світу;— оволодіння учнями, студентами аналізом, синтезом, порівнянням, узагальненням, вироблення навичок аргументувати свої думки, відстоювати свої світоглядні позиції;— залучення учнів, студентів до активної громадської діяльності з метою зміцнення єдності світогляду і поведінки;— своєчасне коригування відхилень у поведінці окремих учнів, студентів;— відповідність світоглядної позиції педагогів і батьків потребам суспільства.

3. Основи естетичного виховання в школі. Завдання, зміст, форми і методи.

Естетичне виховання — педагогічна діяльність, спрямована на формування здатності сприймати і перетворювати дійсність за законами

04.06.14

краси.Метою є високий рівень естетичної культури особистості, її здатність до естетичного освоєння дійсності.Естетична культура — сформованість у людини естетичних знань, смаків, ідеалів, здібностей до естетичного сприймання явищ дійсності, творів мистецтва, потреба вносити прекрасне в оточуючий світ, оберігати природну красу.ЇЇ рівень виявляється як у розвитку всіх компонентів естетичної свідомості (почуттів, поглядів, переживань, смаків, потреб, ідеалів), так і в розвитку умінь і навичок активної перетворюючої діяльності у мистецтві, праці, побуті, людських взаєминах.

Естетична свідомість — форма суспільної свідомості, яка є художньо-емоційним освоєнням дійсності через естетичні сприйняття, почуття, судження, смаки, ідеали і виражається в естетичних поглядах та мистецькій творчості.Структуру естетичної свідомості формують:естетичні сприйняття,естетичні почуття,естетичні судження, естетичні смаки, естетичний ідеал.Найважливішим завданням естетичного виховання с формування і розвиток естетичного сприйняття, яке складає основу естетичного почуття.Зміст конкретизується у програмах Джерелами є художня література, музика, образотворче, театральне мистецтво, кіно, природа, естетика шкільних приміщень, зовнішній вигляд учителів та учнів, взаємини між учнями і вчителями та ін.В естетичному вихованні учнів величезне значення має особистість педагога напрямами:1) життя і діяльність дитини в сім'ї. 2) виховна діяльність дошкільних закладів. 3) навчально-виховна діяльність загальноосвітніх закладів. 4) навчально-виховна робота позашкільних дитячих виховних закладів 5) діяльність професійних навчально-виховних закладів. 6) вплив засобів масової інформації