
- •007Мир риємства: Жуковський о.В.0000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000Житомир-2013 Оцінка роботи студента на виробничій практиці
- •1.1.Місцезнаходження та організація лісового господарства.
- •1.1.1.Місцезнаходження лісового господарства.
- •1.1.2.Короткі відомості щодо організації лісового господарства.
- •1.1.3. Поділ території господарства на єгерські обходи та дільниці.
- •1.1.4. Розподіл території господарства на експлуатаційні та відтворювальні ділянки. Постійні та тимчасові відтворювальні ділянки.
- •1.2.Природно-кліматична характеристика.
- •1.2.1. Лісорослинна зона та клімат.
- •1.2.2. Рельєф та ґрунти.
- •1.2.3.Гідрографія та гідрологічні умови.
- •1.3.Характеристика лісового фонду.
- •1.3.1. Поділ загальної площі лісового фонду за категоріями земель, їх динаміка за ревізійний період.
- •1.3.2. Динаміка вікової структури насаджень основних лісоутворюючих порід.
- •3.Лісогосподарська діяльність підприємства
- •3.1. Рубки догляду
- •3.2. Санітарні рубки
- •4. Лісопромислова діяльність лісництва
- •5. Лісокультурна діяльність лісництва
- •6.Охорона і захист лісу від шкідників, хвороб, пожеж і самовільних рубок
- •7. Побічне користування лісом
- •8. Бухгалтерський облік
- •9. Охорона праці
- •Пожежна безпека
- •Висновки
- •Використана література
3.2. Санітарні рубки
Санітарні рубки – сприяють покращенню санітарного стану насадження , а також ліквідація вогнищ небезпечних шкідників чи хвороб.
Існують вибіркові і суцільні санітарні рубки. Санітарна рубка призначається у тому випадку якщо на ділянці 5% запасу пошкоджено або вражено ентомошкідниками.
Вибіркові санітарні рубки проводяться у насадженнях , якщо на 1 га наявно 5 м³ і білбше пошкодженої деревини. При цьому в рубку назначають:
сухостійні дерева котрі ушкоджені стовбурними шкідниками;
дерева що відмирають;
буреломні;
вітровальні;
дерева ушкоджені грибами;
сильно ушкоджені дерева хвоєгризучими шкідниками.
Суцільні санітарні рубки призначаються в основному після пожеж , а також якщо при вибірковій санітарній рубці повнота знижується:
у середньовічних , пристигаючих і стиглих нижче 0,5 ;
у молодниках менше 0,4;
для ті невитривалих порід менше 0,6.
При санітарних рубках необхідно провести :
суцільний переоблік дерев;
виокремити дерева у вибіркову санітарну рубку;
для кожного дерева вказати причини;
визначити абсолютну і відносну повноту;
побудувати план бусольної зйомки.
Відведення ділянок у вибіркові санітарні рубки проводиться у вегетаційний період або коли дерева у листяному стані.
Санітарні рубки не проводяться у насадженнях або деревостанах котрі призначаються за 2 роки до проведення РГК.
4. Лісопромислова діяльність лісництва
Рубки головного користування
РГК – це вид лісогосподарської діяльності спрямований на отримання деревини , заміни деревостанів , який проводиться у стиглих та перестійних насаджень.
Метою РГК є отримання деревини за короткий термін і сприяння лісовідновленню.
Для РГК існують показники :
лісосіка;
зруб або вирубка.
Лісосіка – частина таксаційного відділу , які назначається до рубки на місцевості і виділена візирами.
Зруб – лісосіка на якій зрубано деревостан і очищена від порубочних залишків.
Відвод лісосіки під рубку головного користування розпочинається з підбору ділянки, після цього потрібно виїхати на місцевість і намітити ділянку в натурі.При намічені ділянки в РГК прорубуємо візири шириною 30 см , перед цим проводимо бусольну зйомку. На візирі вирубуємо весь підріст і підлісок, надтесуємо дерева з трьох сторін і клеймуємо. Дерева, які надтесані в сторону ділянки, до ділянки не входять і вирубці не підлягають. Після бусольної зйомки, проводиться суцільний перелік дерев. Його проводять три чоловіки: перший – міряє діаметр ( мірною вилкою) дерева на висоті грудей (1,3 м ) і визначає сортиментність дерева (ділове, півділове і дров’яне ); другий – заповнює польову перелікову відомість (точкується у вигляді конверта) по породах, сортиментності і ступенях товщини; третій – ставить сокирою засічки за сортиментністю: ділове – І , півділове – ІІ , дров’яне – ІІІ. В кінці вимірюють висоти модельних дерев в трьох ступенях товщини з найбільшою кількістю дерев (вимір проводять мірною вилкою)
По даним цих польових матеріалів складають грошово-матеріальну відомість.
Ділянку в кінці остовблюють і стовпчики підписують. Стовпчики двохскатні з вирізаною щокою (10 см ). На щоці пишуть: квартал (25), виділ ( 9 ), вид головного користування (С.Р.), площа лісосіки (1,3 га) і рік виконання робіт (2008).
-
25 – 9
С.Р. – 08
1,3 га
Рис.4.1.Зразок підпису щоки
Лісозаготівельні роботи проводяться при наявності лісового квитка і оформлення технологічної карти.
Лісозаготівельні роботи ведуться комплексними малими бригадами під безпосереднім керівництвом майстрів лісу або майстрів лісозаготівлі.
До основних елементів процесу лісозаготівлі входять:
підготовчі роботи (прибирання завислих і сухостійних дерев, розбивка лісосіки на стрічки , підготовка навантажувального майданчика , облаштування трелювальних волоків , встановлення знаків огородження небезпечних зон );
звалювання дерев проводиться згідно технологічного процесу звальщиком лісу з помічником звальщика лісу бензомоторною пилкою;
обрубування проводіться на або біля трелювальних волоків сокирою або бензомоторною сучкорізкою з складанням порубочних решток на трелювальні волоки або в купи з майбутнім спалюванням;
трелювання проводиться трактором;
навантаження і вивезення проводиться хлистами чи іншими сортиментами ;
очистка проводиться одночасно із заготівельними роботами.
В кінці закінчення лісозаготівельних робіт проводиться огляд лісосіки і складається акт. Огляд лісосіки проводять лісничий, помічник лісничого, старший майстер лісу в присутності керівника робіт – майстра лісу чи майстра лісозаготівлі.
В звіті використовую матеріали: перелікову відомість дерев, план (планчик), відомість матеріально-грошової оцінки, карта технологічного процесу розробки лісосіки, акт огляду місць рубок.