Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Практика моя.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
271.87 Кб
Скачать

1.2.Природно-кліматична характеристика.

1.2.1. Лісорослинна зона та клімат.

Територія лісового господарства відноситься до Центрального району зони Полісся.

Клімат району характеризується тривалим з достатньою кількістю опадів, помірно теплим літом і м’якою з великою кількістю снігу зимою.

Середньорічна температура повітря + 5,9 °C, абсолютний річний максимум припадає на липень місяць і досягає +38 °C, абсолютний річний мінімум складає –36 °C і припадає на січень місяць. Кількість спадів за рік становить 580 мм.

— Тривалість вегетаційного періоду, в середньому, становить 195 днів.

— Середня дата першого осіннього заморозку –друга декада вересня.

— Середня дата останнього весняного заморозку – перша декада травня.

— Середня дата замерзання рік –перша декада грудня.

— Кількість днів із сніговим покривом –148.

— Середня висота снігового покриву складає 25 см.

— Час появи снігового покриву – третя декада листопада.

— Час зниження снігового покриву –третя декада квітня.

— Глибина промерзання ґрунту 67 см.

— Переважаючи вітрами по сезонах є : зимою – західні; весною – північно- східні; літом – північно – західні; осінню – північно – східні вітри.

—Відносна вологість повітря 80 %.

Ці кліматичні показники приведені з даних Овруцької метеостанції за період 1988-1996 років.

Кліматичні умови зони розміщення Словечанського мисливського господарства сприятливі для проживання та розмноження таких видів фауни : лося, оленя, косулі, зайця русака, зайця біляка, кабана, бобра, лисиці, видри, куниці, ондатри.

1.2.2. Рельєф та ґрунти.

Територія розміщення Словечанського лісового господарства розташована на окраїні Українського кристалічного щита складеного з різних гірських порід – гранітів, гнейсів та інші.

Південна частина господарства прилягаюча до Словечансько-Овруцької височини відрізняється горбистим рельєфом, в основному, рівнинний, місцями горбистий ( пісчані горби та дюни ) знижені на північ та північний схід.

На більшій частині території кристалічний масив залягає дуже глибоко під третинними та четвертинними залежами. Іноді кварцити виходять на поверхню ( Городецьке, Листвинське, Тхоринське, Можарівське, Нагорянське лісництва). В далекому минулому по рівнинній частині Житомирського Полісся з півночі на південь проходила західна межа Дніпровського льодовика.

В результаті діяльності природних факторів склались різноманітні форми рельєфу з незначними коливаннями висот.

Велика різноманіть материнських порід, складні геоморфологічні умови, різновидності рослинного покрову і різна глибина залягання ґрунтових вод обумовили різноманітність ґрунтів : одні типи ґрунтів, не займаючи великих площ змінюються іншими.

Бідні борові типи ґрунтів, на котрих росте сосна низьких класів бонітету – змінюється багатими суглинками, де зростає дуб ІІ-ІІІ класів бонітету.

Переважаючими на території господарства являються дерново-підзолисті ґрунти. Їх утворення обумовлено широким розвитком піщаних та глинисто-піщаних безкарбонатних відкладів легкого механічного складу, теплим і вологим кліматом, характером змішаних лісів, під наметом яких знаходиться добре розвинутий трав’яний покрив – сприяючий формуванню дернового шару на підзолистих ґрунти.

По механічному складу дерново-підзолисті ґрунти поділяються на піщані, супіщані та суглинисті.

Піщані дерново-підзолисті ґрунти займають переважно вершини дюнних пагорбів і злегка підвищені рівні місцеположення.

Супіщані дерново-підзолисті ґрунти займають значну частину території господарства. Супіщані дерново-підзолисті ґрунти розвиваються під наметом лісонасаджень з переважанням в їх складі сосни звичайної.

Суглинисті дерново-підзолисті ґрунти зустрічаються рідко. Від звичайних супіщаних ґрунтів вони відрізняються наявністю більмової мулової фракції.

Болотні ґрунти ( торфяники) розташовані, як звичайно, у заплавах рік, ручаїв, або в пониженнях серед піщаних міжгривних обширів. Шар торфу потужністю від 0,5 до 5 метрів, у верхніх шарах він темно-бурий, добре розкладений, сильно мінералізований.

Сірі лісові ґрунти зустрічаються на дуже незначних площах, головним чином, невеликими вкрапленнями.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]