- •Тема №1
- •Захворювання молюсків
- •Тема №1
- •Тема №2
- •Тема №3
- •Тема №4
- •Тема №5
- •Діагностика
- •Оцінка придатності партії риби, рибної продукції та інших гідробіонтів при виявленні ураження личинками анізакід
- •Обовязки і відповідальність за порушення інструкції та ветеринарно-санітарних вимог щодо профілактики аііізакідозу
- •Тема №6 Методи вакцинації у рибнішіні
- •Тема №7
- •Тема №8
Діагностика
Відбір проб риби, гідробіонтів та продуктів їх переробки проводиться згідно чинних нормативних документів.
Основним методом діагностики анізакідозу г “Неповне паразитологічне дослідження”, та метод перетравлення проб м'язів в шлунковому соці.
Неповний паразитологічний розтин риби передбачає обстеження риби з метою виявлення конкретного виду паразитів.
Розтин риби проводять у великій емальованій кюветі, або на широкій дерев'яній чи пластмасовій дошці. При розтині риби рекомендують дотримуватись відповідної послідовності. Спочатку роблять перший короткий поперечний розріз попереду від анального отвору. Другий розріз роблять по білій лінії черевця до кута нижньої щелепи ввівши тупий кінець ножиць в отвір першого розрізу. Третій розріз роблять від анального отвору по реберній дузі до заднього краю зяберної кришки. Четвертим розрізом по задньому краю зяберної кришки відрізають черевну стінку. Після цього черевну стінку знімають і ретельно оглядають порожнину тіла, виймаючи виявлених без оптичних засобів анізакід, які вільно лежать в черевній порожнині та на внутрішніх органах. Далі обережно виймають усі внутрішні органи, які піддають дослідженню з використанням компресорію. Видалені внутрішні органи в тому числі і гонади розрізають на невеликі шматочки, розмір яких залежить від розміру компресорію і роздавлюють між його скельцями, з послідуючим переглядом на світло або на проекційному трихінелоскопі ЛТ- 80 ГУ РБ 990-24952.001-97. Порожнину тіла протирають марлевою серветкою, одночасно зіскрібаючи парентеральну очеревину.
Після дослідження черевної порожнини та внутрішніх органів досліджують м'язову тканину. З цією метою з тушки знімають луску та шкіру, а саму тушку повністюрозрізають у навскісному напрямі на пластинки завтовшки не більше 3-5 мм і проглядають кожен шматочок на сонячному світлі чи при штучному яскравому освітленні або з використанням проекційного трнхінелоскопу як описано вище.
Метод перетравлення грунтується на перетравленні подрібнених ножицями м'язів та інших досліджуваних частин в штучному шлунковому соні.
М'язову тканину риби з підшкірною жировою клітковиною відділяють від кісток і подрібнюють ножицями або ножем. Підготовлені проби поміщають в хімічний стакан, або колбу з плоским дном і заливають штучним шлунковим соком у співвідношенні 1:10. Штучний шлунковий сік готують за прописом (11 мл концентрованої соляної кислоти. 7 і пепсина, 9 г хлориду натрію на 1 л води). Місткості з пробами ставлять на 3 години в гермостат при 37°С. періодично проводять перемішування, або на 1.5-2 год на магнітну мішалку з нідії рівом.
Після перетравлення проби надосадкову рідину зливають або відсмоктують гумовою грушею. Для кращого виявлення личинок проби промивають 2-3 рази водою яку після відстоювання зливають а осад виливають в чашки Петрі і досліджують на наявність личинок.
Метод визначення життєздатності анізакід.
Визначення життєздатності анізакід проводять при оцінці ефективності знезараження риби. Вилучені із черевної порожнини і м’язів анізакіди можуть бути нерухомі. Навіть слабкі рухи свідчать про їхню життєздатність. Зміна кольору, відшарування кутикули, деструктивні зміни тіла вказують на нежиттєздатність паразитів.
Найбільш доступним і надійним методом визначення життєздатності анізакід. вилучених із риби або рибопродукції. є наступний: паразитів кладуть у теплий (+ 35- 40°С') 0,5%-ий розчин трипсину. Як правило, беруть стандартний розчин і розбавляють його дистильованою водою, але краше розбавляїи фізіологічним розчином. Життєздатні анізакіди рухаються.
Дотик до паразита препарувальною голкою або подразнення електрострумом (0,5-1,5 В) стимулює їх активність, у випадку виявлення живої, викликає скорочення тіла.
Пропонується комплексний експрес-метод визначення життєздатності личинок анізакід за 15 хвилин. Данин метод базується на коплсксній стимуляції ознак життєздатності шляхом дії на личинку 0,5%-м теплим (36-38°С) розчином трипсину та подразнення їх голкою з підведеним до неї електроструму від батарейки (1.5 В). Використання замість трипсину теплого фізіологічного розчину збільшує час дослідження у два рази.
