59. Будівельна діяльність: поняття, суб'єкти, умови здійснення, відповідальність, правова основа. Правовий режим капітального будівництва.

Законодавство України оперує такими термінами як будівництво або будівельна діяльність і при цьому містить різні визначення будівельної діяльності. Будівельна діяльність – комплекс робіт проектних, будівельних, монтажних та ін., які виконуються в певній послідовності, а саме: підготовка даних на проектування і здійснення предпроектних робіт; пошук архітектурного рішення; розробка і узгодження проекту; виготовлення робочої документації; будівництво об’єкту; прийняття в експлуатацію. ЗУ „Про архітектурну діяльність”: будівництво – діяльність, яка охоплює комплекс робіт, зокрема нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капремонт... Таким чином, поняття „будівництво” охоплює широке коло робіт, пов’язаних із створенням нових, відбудовуванням, розширенням об’єктів як виробничого так і невиробничого призначення, які відносяться до основних фондів.

Учасники будівельної діяльності можуть бути поділені на дві основні групи: І Суб’єкти, які безпосередньо беруть участь в процесі будівництва. Статус визначається ЗУ „Про інвестиційну діяльність”. 1. Інвестор може визначати цілі, напрями, види та об’єми інвестицій, можливо покладання на інвестора обов’язку на отримання дозволу відповідних державних органів на ведення будівництва. 2. Замовник – особа, яка видає замовлення на будівництво, укладає договір підряду, контролює хід робіт, приймає та оплачує виконані роботи. Головний обов’язок – передача підряднику проектно-кошторисної документації, надання буд майданчика. 3. Підрядник – зобов’язаний своїми силами за замовленням будувати та здати в оговорені строки об’єкт згідно з документацією. Має право за згодою замовника залучати д виконання робіт субпідрядників при цьому він виступає відносно них як замовник. ІІ Органи державної влади та м/с, які здійснюють організаційно-господарські повноваження у сфері будівництва. До таких органів належать: Міністерство архітектури, будівництва і житлово-комунального господарства; органи м/с; місцеві адміністрації в структурі яких є відповідні управління житлового капітального будівництва, що мають певні повноваження щодо контролю за здійсненням будівничої діяльності.

За порушення вимог щодо будівництва передбачені санкції ГК, ЦК і КК, зокрема: стягнення штрафних санкцій; відшкодування моральної шкоди; конфіскація. Підставою може бути визнання угоди недійсною. Господарсько-адміністративні санкції: припинення або анулювання ліцензії, штраф (10% від вартості виконаних робіт). Оперативно-господарські санкції: зупинення робіт, які не відповідають вимогам державних стандартів. Стаття 322. ГК Відповідальність за порушення договору підряду на капітальне будівництво 1. За невиконання або неналежне виконання зобов’язань за договором підряду на капітальне будівництво винна сторона сплачує штрафні санкції, а також відшкодовує другій стороні збитки (зроблені другою стороною витрати, втрату або пошкодження її майна, неодержані доходи) в сумі, не покритій штрафними санкціями, якщо інший порядок не встановлено законом. Недоліки, виявлені при прийнятті робіт (об’єкта), підрядник зобов’язаний усунути за свій рахунок у строки, погоджені з замовником. У разі порушення строків усунення недоліків підрядник несе відповідальність, передбачену договором. Позовна давність для вимог, що випливають з неналежної якості робіт за договором підряду на капітальне будівництво, визначається з дня прийняття роботи замовником і становить: один рік – щодо недоліків некапітальних конструкцій, а у разі якщо недоліки не могли бути виявлені за звичайного способу прийняття роботи, – два роки; три роки – щодо недоліків капітальних конструкцій, а у разі якщо недоліки не могли бути виявлені за звичайного способу прийняття роботи, – десять років; тридцять років – щодо відшкодування збитків, завданих замовникові протиправними діями підрядника, які призвели до руйнувань чи аварій. У разі якщо договором підряду або законодавством передбачено надання гарантії якості роботи і недоліки виявлено в межах гарантійного строку, перебіг строку позовної давності починається з дня виявлення недоліків.