45. Зовнішньоекономічний договір (контракт): поняття, форма, зміст, порядок укладення і виконання.

Вимоги щодо зовнішньоекономічного контракту встановлюються як загальними положеннями законодавства так і спеціальними НПА: ст. 382 ГК; ст. 6 ЗУ „Про ЗЄД”. Форма зовнішньоекономічного контракту визначається правом місця його укладання, якщо інше не передбачено сторонами. Місце укладання визначаться згідно законодавства України. Укладається, як правило, у письмовий формі (якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором). Законодавство передбачає державну реєстрацію таких контрактів (за певними критеріями: вид товару та ціна контракту). Суперечки, що виникають стосовно укладання, виконання, розірвання контракту розглядаються Міжнародним комерційним арбітражем. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які зовнішньоекономічні договори (контракти), крім тих, укладення яких заборонено законодавством України. Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається в письмовій формі, якщо інше не встановлено законом або чинним міжнародним договором, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України. Форма зовнішньоекономічного договору (контракту) визначається правом місця його укладення. Місце укладення договору (контракту) визначається відповідно до законів України. Форма зовнішньоекономічних договорів (контрактів) щодо земельних ділянок, будівель та іншого нерухомого майна, розташованого на території України, визначається законами України. Права та обов’язки сторін зовнішньоекономічного договору (контракту) визначаються правом місця його укладення, якщо сторони не погодили інше. Порядок визначення права, яке має застосовуватися до договору (контракту) у разі недосягнення згоди сторін стосовно вказаного порядку, встановлюється законом про зовнішньоекономічну діяльність. Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнаний недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або чинним міжнародним договорам, згоду на обов’язковість яких надано ВРУ. Законом може бути встановлений особливий порядок укладення, виконання і розірвання окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

46. Інвестиційна діяльність: поняття, суб'єкти, об’єкти, державне регулювання, гарантії, правова основа.

Інвестиційна діяльність – сукупність практичних дій громадян, юридичні та держави щодо реалізації інвестицій. інвестиціями є всі види майнових, інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та ін. видів діяльності, в результаті яких створюється прибуток чи досягається соціальний ефект. Залежно від суб’єктного складу інвестування здійснюється громадянами, недержавними підприємствами, релігійними організаціями, громадськими організаціями, державними інвестування, яке здійснюється органами влади і управління за рахунок бюджетних коштів, а також державними підприємствами і установами, іноземне інвестування, яке здійснюється іноземними громадянами, юридичними особами та державами.

Правова основа – сукупність НПА: Конституція України, ГК, Митний кодекс, ЗУ „Про інвестиційну діяльність”, ЗУ „Про режим іноземних інвестицій”, ЗУ „Про зовнішньо-економ. діяльність”, Указ Президента „Про консультативну раду з питань іноземних інвестицій України”, Постанова КМУ „Про порядок державної реєстрації договорів про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора”, також відомчі НПА та міжнародні договори.

Суб’єктами інвестиційної діяльності є громадяни України, юридичні особи, іноземці, держава. Всі суб’єкти поділяються на 2 категорії: 1) інвестори – це суб’єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вклад коштів, майна та інтелектуальних цінностей в об’єкти інвестування; 2) учасники інвестиційної діяльності – це особи, які забезпечують реалізацію інвестицій як виконання замовлень або на підставі доручення інвестора. Всі особи – суб’єкти інвестиційної діяльності, незалежно від форми власності мають рівні права щодо здійснення інвестиційної діяльності. Основні права та обов’язки інвесторів передбач. у ст. ст. 7, 8 ЗУ „Про інвестиційну діяльність” Об’єктом інвестиційної діяльності може бути будь-яке майно, у т.ч. основні фонди, оборотні кошти, рухоме та нерухоме майно, інші об’єкти власності, майнові права.

Положения о государственном регулировании инвестиционной деятельности закреплены разделе 3 ЗУ об инвестиционной деятельности,

Согласно ст. 11 ЗУ об инвестиционной деятельности целью государственного регулирования ИД является реализация экономической, научно-технической и социальной политики государства. Такое регулирование определяется показателями

экономического и социального развития Украины, региональными программами развития экономики, государственного и местных бюджетов, в которых предусмотрены объемы финансирования ИД (ст. 11 Закона).

Формами государственного регулирования ИД являются:

1)управление государственными инвестициями, которое осуществляется органами государственной власти и управления и включает планирование, определение условий выполнения конкретных действий по инвестированию бюджетных и внебюджетных средств;

2) установление условий осуществления ИД путем:

-предоставления финансовой помощи в виде дотаций, субсидий, субвенций на развитие отдельных сфер производства;

-установления государственных норм и стандартов;

- применения мер по развитию и защите экономической конкуренции;

- разгосударствления и приватизации собственности;

- определения условий пользования землей и другими природными ресурсами;

- проведения государственной экспертизы инвестиционных проектов и др.

3) контроль за соблюдением субъектами ИД действующего законодательства.

Согласно законодательству государство обязано гарантировать: 1) стабильность условий осуществления ИД, соблюдение прав и законных интересов ее субъектов;

2) защиту всех инвестиций независимо от формы собственности, включая иностранные инвестиции, Такая защита представляет комплекс организационных, технических и правовых мер, направленных на создание условий, которые оказывают содействие сохранению инвестиций, достижению цели их внесение, эффективной деятельности объектов инвестирование, защиты законных прав и интересов инвесторов, в том числе права на получение прибыли (дохода) от инвестиций Защита инвестиций обеспечивается национальными и международными гарантиями, в частности, законодательством Украины и международными Соглашениями, которые обеспечивают интересы не только государства, но и конкретных инвесторов.