34. Ответственность субъектов хозяйствования за нарушение дисциплины цен.

Державний контроль за дотриманням цін здійснюють: АМК; Комітет по захисту прав споживачів; податкова служба; митний комітет; Державна комісія по цінах і ціноутворенню при Міністерстві економіки та її територіальні відділення (контроль за цінами – головна функція). Представники цих органів діють у межах повноважень, наданих законодавством. Інспектори державної інспекції по цінам мають право: знайомитись з документами; вилучати документи; складати акти про правопорушення і накладати санкції.

За порушення дисципліни цін передбачено: відшкодування збитків; вилучення прибутку, отриманого з порушенням діючого законодавства; застосування відносно посадовців адміністративних штрафів; стягнення пені (ЗУ «Про відповідальність за порушення грошових зобов’язань»); санкції, передбачені законодавством про захист економічної конкуренції; можливе застосування у ЗЄД спеціальних санкцій в тому числі індивідуального режими квотування і ліцензування. 1. Необґрунтоване одержання підприємством, організацією суми виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету АРК, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій – - Вилучення цих сум в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації; Штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки – - ст. 14 ЗУ „Про ціни та ціноутворення” – - Суд. 2. Експорт товарів за цінами, що можуть розглядатися, як демпінгові – - Штраф, застосування індивідуального режиму ліцензування, тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності – - п. 5 Указу Президента „Про заходи щодо запобігання експорту товарів походженням з України за цінами, що можуть розглядатися як демпінгові, та врегулювання торговельних спорів” – - Міжвідомча комісія з питань антидемпінгових розслідувань щодо експорту товарів походженням з України. 3. Анти конкурентне узгодження дій щодо встановлення ціни – - Штраф у розмірі до 10% доходу (виручки) від реалізації продукції за останній звітній рік, що передував року, в якому накладається штраф. – - ст. ст. 5, 50, 51 ЗУ „Про захист економічної конкуренції” – - Органи антимонопольного комітету.

35. Стандартизація: поняття, мета, правова основа, зміст

Стандартизація – діяльність, що полягає у встановленні положень для загального і багаторазового застосування щодо наявних чи можливих завдань з метою досягнення оптимального ступеня впорядкування у певній сфері, результатом якої є підвищення ступеня відповідності продукції, процесів та послуг їх функціональному призначенню, усуненню бар'єрів у торгівлі і сприянню науково-технічному співробітництву.

Метою стандартизації в Україні є забезпечення безпеки для життя та здоров'я людини, тварин, рослин, а також майна та охорони довкілля, створення умов для раціонального використання всіх видів національних ресурсів та відповідності об'єктів стандартизації своєму призначенню, сприяння усуненню технічних бар'єрів у торгівлі.

Правова основа – Законодавство України у сфері стандартизації складається з Закону Про стандартизацію, ЗУ Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку У., ЗУ Про підтвердження відповідності, Господарський кодекс У, Декрет КМУ Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальності за їх порушення Декрету КМУ Про стандартизацію та сертифікацію та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у цій сфері.

Суб’єкти стандартизації: центральні органи виконавчої влади у сфері стандартизації: Державний комітет з питань технічного регулювання та споживчої політики; Рада по стандартизації при КМУ; технічні комітети; підприємства; громадські організації; органи м/с; міжнародні організації;…

Види стандартів: міжнародні; національні; регіональні.