- •Практичне завдання білету №2.
- •Практичне завдання білету №3.
- •Практичне завдання білету №8.
- •Практичне завдання білету №9.
- •Практичне завдання білету №10.
- •Практичне завдання білету №11.
- •Практичне завдання білету №12.
- •Практичне завдання білету №13.
- •Практичне завдання білету №14.
- •Практичне завдання білету №15.
- •Практичне завдання білету №16.
- •Практичне завдання білету №17.
- •Практичне завдання білету №18.
- •Практичне завдання білету №19.
- •Практичне завдання білету №20.
- •Завдання Практичне завдання №1.
- •Практичне завдання №2.
- •Практичне завдання №3.
- •Практичне завдання №4.
- •Практичне завдання №5.
- •Практичне завдання №6.
- •Практичне завдання №7.
- •Практичне завдання №8.
- •Практичне завдання №13.
- •Практичне завдання №14.
- •Практичне завдання №15.
- •Практичне завдання №16.
- •Практичне завдання №17.
- •Практичне завдання №18.
- •Встановити відповідні параметри .
- •Створити файл що саморзпаковується. При цьому вибрати із списку
- •Добудьте файл з архіву: Практичне завдання №19.
- •Практичне завдання №20.
- •Відповіді на запитання запитання.
- •Сучасні програми та поділ їх за функціональним призначенням .
- •Призначення та різновид операційних систем.
- •Поділ команд ms-dos на групи.
- •Внутрішні команди ms-dos.
- •Cd [/d назва диску] шлях Enter
- •Chdir [/d назва диску] шлях Enter
- •Команда перенесення файлів та груп файлів і перейменування каталогів
- •Операційна система ms-dos. Версії ms-dos.
- •Завантаження ms-dos і основні компоненти.
- •Драйвери ms-dos.
- •Структура робочого столу і лінійки задач у Windows.
- •Структура вікна папки.
- •III. Третій спосіб перенесення об'єктів
- •Конфігурування ос Windows.
- •Реквізити ос Windows.
- •Логічна організація дисків.
- •Оболонка Norton Commander типи оболонок.
- •Забезпечення оболонки Norton Commander.
- •Інтерфейс оболонки Norton Commander.
- •Призначення функціональних клавіш.
- •Верхнє меню оболонки Norton Commander.
- •Налаштування монітора.
- •Копіювання фільмів з dvd.
- •III. Третій спосіб перенесення об'єктів
- •Характеристики вірусів та способи їх зараження.
- •Основні можливості антивірусних програм.
- •Види комп’ютерних вірусів і принцип їх роботи.
- •Засоби захисту інформації на пк при заражені вірусом.
- •Поняття стиснення та призначення програм архіваторів.
- •Структура вікна програми для архівування.
Основні можливості антивірусних програм.
Комп'ютерним вірусом називається спеціально написана програма, призначена для заподіяння руйнівних дій. Він може розмножуватися, вбудовуватися в інші програми під час запуску інфікованої програми на виконання.
Віруси можна класифікувати за такими основними ознаками: середовище існування; спосіб зараження середовища існування; ступінь впливу; особливості алгоритму.
Залежно від середовища існування віруси розподіляються на мережні, файлові, завантажувальні й файлово-завантажувальні. Мережні віруси поширюються по комп'ютерних мережах. Файлові віруси або вбудовуються у виконувані файли (найпоширеніший тип вірусів), або створюють файли-двійники (компаньйон-віруси), або використовують особливості організації файлової системи (link- віруси). Завантажувальні віруси записують себе або в завантажувальний сектор диска (boot- сектор), або в сектор, який містить системний завантажник вінчестера (Master Boot Record), або змінюють покажчик на активний boot-сектор. Файлово-завантажувальні віруси заражають як файли, так і завантажувальні сектори дисків.
За способом зараження середовища існування віруси розподіляються на резидентні й нерезидентні. Резидентный вірус під час інфікування комп'ютера залишає в оперативній пам'яті свою резидентну частину, що потім перехоплює звернення ОС до об'єктів зараження й впроваджується в них. Цей вид вірусу перебуває в пам'яті і є активним аж до вимикання комп'ютера або пере завантажування операційної системи. Нерезидентні віруси зберігають активність обмежений час.
За ступенем впливу віруси можна розподілити на безпечні, небезпечні, дуже небезпечні. Вплив безпечних вірусів обмежується зменшенням вільної . пам'яті на диску та графічними, звуковими й іншими ефектами. Небезпечні віруси можуть призвести до серйозних збоїв у роботі комп'ютера. В алгоритм роботи дуже небезпечних вірусів свідомо закладені дії, які можуть призвести до втрати програм, знищити дані тощо.
За особливостями алгоритму віруси важко класифікувати — можна відзначити найпростіші віруси (паразитичні), які змінюють уміст файлів і секторів диска, їх можна досить легко виявити й знищити; віруси - реплікатори (так звані черв'яки), що поширюються по комп'ютерних мережах; віруси-невидимки (стелс - віруси), які перехоплюють звернення ОС до уражених файлів і секторів дисків та підставляють замість свого тіла незаражені ділянки диска. Найбільш складно виявити віруси-мутанти, що містять алгоритми шифровки-розшифровки, через що копії того самого вірусу не мають жодного повторюваного ланцюжка байтів. Крім того, існують так звані квазивірусні, або «троянські» програми, не здатні до само поширення, однак дуже небезпечні, оскільки, маскуючись під корисну програму, руйнують завантажувальний сектор і файлову систему дисків.
Для виявлення, видалення й захисту від комп'ютерних вірусів розроблено кілька видів спеціальних програм, які дозволяють виявити й знищити віруси. Такі програми називаються антивірусними. Розрізняють такі види антивірусних програм: програми-детектори, програми-лікарі, або фаги, про-грами-ревізори, програми фільтри, програми-вакцини, або імунізатори.
Програми-детектори здійснюють пошук характерної для конкретного вірусу послідовності байтів в ОС та у файлах; і в разі виявлення видають відповідне повідомлення. Недоліком таких антивірусних програм є те, що вони можуть знаходити тільки ті віруси, які відомі розроблювачам.
Програми-лікарі, або фаги, не лише знаходять заражені вірусами файли, але й «лікують» їх, тобто видаляють із файлу тіло програми вірусу, повертаючи файли у вихідний стан. Серед фагів виділяють поліфаги, тобто програми-лікарі, призначені для пошуку й знищення великої кількості вірусів. З огляду на те, що постійно з'являються нові віруси, програми-детектори й програми-лікарі швидко застарівають, і потрібне регулярне відновлення їхніх версій.
Програми-ревізори належать до найнадійніших засобів захисту від вірусів. Ревізори запам'ятовують вихідний стан програм, каталогів і системних ділянок диска тоді, коли комп'ютер не заражений вірусом. А потім періодично або за бажанням користувача порівнюють поточний стан із вихідним. Виявлені зміни виводяться на екран відео монітора. Як правило, порівняння станів здійснюється відразу після завантаження ОС. Програми-ревізори мають досить розвинені алгоритми, виявляють віруси й можуть навіть відрізнити зміни версії програми, що перевіряється, від змін, внесених вірусом.
Програми-фільтри, або «сторожі*, являють собою невеликі резидентні програми, призначені для виявлення підозрілих дій під час роботи комп'ютера, характерних для вірусів. Такими діями можуть бути спроби корекції файлів із розширеннями СОМ і ЕХЕ; зміна атрибутів файлів; прямий запис на диск за абсолютною адресою; запис у завантажувальні сектори диска; завантаження резидентно! програми. У разі спроби будь-якої програми зробити зазначені дії «сторож» посилає користувачеві повідомлення й пропонує заборонити або дозволити відповідну дію. Програми-фільтри досить корисні, адже здатні виявити вірус на початковій стадії його існування до розмноження. Однак вони не «лікують» файли й диски, для знищення вірусів потрібно застосувати інші програми, наприклад фаги.
Програми-вакцини, або імунізатори,— це резидентні програми, що запобігають зараженню файлів. Вакцини застосовують, якщо відсутні програми-лікарі, що «лікують» цей вірус. Вакцинація можлива тільки від відомих вірусів. Сьогодні програми-вакцини мають обмежене застосування.
Існує багато сучасних антивірусних програм.
Dr.Web. Один із найвідоміших у СНД антивірусів. Головною перевагою програми є її модульна структура, що дозволяє легко відключати непотрібні в цей момент компоненти без шкоди для загального рівня захисту ПК.
Kaspersky Antivirus Personal Pro. До складу AVP входять компоненти: Kaspersky Antivirus Scanner, Monitor, Inspector, Mail Checker і Rescue Disk. ' Усі компоненти програми скеровуються Kaspersky Anti-Virus Control Centre. AVP є дуже дієвим антивірусом із високою функціональністю, але надто громіздкий у використанні, до того ж потребує дуже потужного ПК для комфортної праці.
Eset NOD32. Продукт NOD32 тривалий час посідає перше місце в тестуваннях, проведених журналом Virus Bulletin. Програма несе гордий значок VB100 % (означає, що NOD32 знаходить і винищує всі відомі «мікроби»).
Norton Antivirus. Програма не обмежується пошуком одних лише вірусів на вінчестері, вона успішно бореться з spyware- і adware-модулями, «троянськими кіньми», «звонилками» і т. д. Також Norton Antivirus може виявляти й блокувати віруси в переданих файлах Internet- комунікаторів (AOL Instant Messenger, MSN Messenger, Yahoo! Messenger), не говорячи вже про поштову кореспонденцію. Унікальна технологія Worm Blocking надійно захистить її від усіляких «червей», але тільки у випадку, якщо встановлено Outlook Express.
McAfee Virus Scan 8.0. Усе керування, відновлення й настроювання функціонування Virus Scan здійснюються з McAfee Control Centre. Найцікавіша опція World Virus Мар стане постійно повідомляти про можливі епідемії й місця існування вірусів. До програми додаються модулі Quick Clean Lite і McAfee Shredder. Перший чистить жорсткий диск від тимчасових файлів, кеш браузера, помилкові ключі реєстру й загублених фрагментів файлів і одночасно забезпечує конфіденційність користувача в Мережі, видаляючи cookies і ярлики з папки History.
Grisoft AVG 7.0AVG 6.0 Free Edition. Головною перевагою цього антивірусу є наявність повнофункціональної безкоштовної версії, яка мало в чому поступається комерційній. До його послуг власне сканер, резидентний . сторож, модуль перевірки e-mail, планувальник і функція автоматичного відновлення.
UNA (Український Національний Антивірус). UNA створений українськими фахівцями, має в складі сканер, монітор, можливість підключення до поштових клієнтів, автоматизоване відновлення через Internet.
Способи протидії комп'ютерним вірусам можна розділити на кілька груп: профілактика вірусного зараження й зменшення передбачуваного збитку від такого зараження; методика використання антивірусних програм, у тому числі знешкодження й видалення відомого вірусу; способи виявлення й видалення невідомого вірусу.
